Постійне переоформлення проблеми.

Застосування існуючих знань, спогадів і образів для створен­ня нового й використання старих знань і навичок у новому джерелі.

Використання невербальної моделі мислення.

Процес креативності вимагає внутрішньої напруги, котра може виникати трьома шляхами: в конфлікті між традиційним і новим у кожному кроці креативного процесу; в самих ідеях, у різних шляхах вирішення чи задуманих продуктах; у ситуації невизначеності та прагненні перейти на більш високий рівень організації та ефективності всере­дині індивідуальності чи суспільства в цілому. Можливо, всі три види напруги виникають на різних етапах креативного процесу [286].

Х.Гарднер [266] запропонував класифікацію, яка описує 7 видів інтелекту (окрім традиційних за Л. Терстоуном). Вона, "швидше співвідноситься з видами обдарованості, а це означає, що і креативності, тому що розуміє під вираженим видом інтелекту творчі досягнення в даних сферах” [284; 41]. Він виділив 7 відносно незалежних інтелектуальних компетенцій, визначених як навички, відповідні двом базовим стандартам: формулювання й творчого вирішення проблем чи нового підходу до вирішених проблем, широкого використання й високої оцінки суспільством: лінгвістичний інтелект; логічно-математичний інтелект; просторовий інтелект; тілесно-кінестетичний інтелект; музичний інтелект; інтраперсональний інтелект; інтерперсональний інтелект. Частіше за все вони виступають разом, наприклад, просторовий і кінестетичний інтелект дають компетентність у сфері механіки. Є експериментальні докази існування багатьох видів креативного процесу, залежно від сфери застосування.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: