Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Інсайт "виборчого порівняння" зв’язує нову інформа­цію з тією, що вже тримається в пам’яті. В творчому процесі можна помітити всі три види інсайту.




На питання про поштовх для розгорнення креативного процесу дослідники відповідають по-різному: проблема пошуку нового, випадковість, невдала спроба пояснення непідтвердженої гіпотези. Виявляють рівні прояву креативного процесу в різних людей. Це “велика” креативність, що вносить зміни чи доповнення в існуючі знання й “мала” (вміння прикрашати кімнату квітами чи вміло підбирати гаму кольорів у інтер’єрі). Д.Фельдман [265] вважає, що рівень креативності може бути визначений лише в історичній перспективі.

Суперечливим є питання про те, чи є креативний процес "нормативним” з більшою чи меншою силою прояву, чи він доступний лише певним індивідам (Едісону, Моцарту, Пікассо) у певні моменти часу? Прихильники є як у одної, так і в другої точки зору. Якщо креативність визнається нормативним процесом, то вона наявна в будь-кого – дорослого, дитини чи навіть комп'ютера. З цієї точки зору вважається, що креативний процес можна тренувати. Інші дослідники (Т.Амабель, Ф.Баррон, С.Девіс, Б.Хеннесі), вважають, що креатив­ний процес виникає лише в результаті сприятливих сполучень багатьох факторів: структури індивідуальності, необхідних навичок, наявності проблем, спеціального оточення.

На думку Медніка С.О. [278], ключ до креативного процесу – це вміння вислов­лювати те, що приходить із підсвідомого. Креативності можна досягти в тому випадку, якщо підсвідомі ідеї внесені в свідомі твердження. Самі творці й носії видатної креативності підкреслюють активність підсвідомого в творчому процесі. Ця концепція виникла з психоаналітичного трактування. К.Юнг [251] вважав, що творчість поділяється на 2 види – психологічна, яка пов'язана з роботою свідомості, і візіонерська, що виражає архетипові образи підсвідомого. Інші автори ігнорують роль підсвідомого в креативності. Консенсус у тому, що зважена точка зору відводить підсвідомим процесам у креативності певну роль. П.Ленглі, Р.Джонс [273] приписують важливу роль підсвідомим елементам у контексті активації пам’яті, котра релевантна творчому інсайту і робить доступною інформацію, яку не ви­магали свідомо.

Узагальнення цих досліджень дозволяє зробити висновок, що креативний процес є специфічним для різних областей знань, але має спільні характеристи­ки: він має часові рамки й визначені етапи; важливою складовою його є інсайт; креативність – нормативний процес, однак рівні його прояву залежать від особистісних якостей і характеристик середовища; важливою можна вважати також роль підсвідомого в цьому процесі.

Розвиток проблеми креативності тісно пов’язаний з проблемою складових цього процесу, а саме когнітивними процесами. На передньому плані стоїть проблема співвідношення креатив­ності й різних видів інтелекту. Модель інтелекту Дж.Гілфорда [58] пов'язує креативність із продуктивністю дивергентного мислення, але всіх особливостей креативного процесу воно не відбиває та не співпадає з ним повністю. М.Воллах показав, що інтелектуальні тести слабо пов'язані з креативними досягненнями й зовсім не пов'язані при високих показниках. З'єднання інтелекту й креативності в єдиний фактор при середніх значеннях М.Воллах та Н.Коган [289] пояснили використанням у тестах інтелекту і креативності аналогічного тестового матеріалу (словесного, просторового). Використовуючи ігрову форму тестування креативності, без обмеження часу відповіді та зняття фактора суперництва між досліджуваними, вони отримали кореляцію між балами близьку до нуля за інтелектуальними тестами і креативністю. Серед учнів 11-12 років були виявлені 4 групи дітей з різними рівнями розвитку інтелекту й креативності, які відрізнялись способами адаптації до зовнішніх умов і вирішення проблем:

1) діти з високим рівнем інтелекту й креативності володіють адекватною самооцінкою, високим самоконтролем, інтересом до всього нового і незалежністю суджень;

2) діти з високим рівнем інтелекту і низькою креативністю прагнуть до шкільних успіхів, потайні, мають занижену само­оцінку;

3) діти з низьким рівнем інтелекту і високою креативністю тривожні, неуважні, відрізняються поганою соціальною адапта­цією;






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных