Ред.]Течіі всередині Нової хвилі

Але серед представників Нової хвилі також були різні погляди на роль кіномистецтва у соціумі. В рамках нової хвилі можна виділити три основні групи:

· До першої належали професійні режисери (Ален Рене, Пьєр Каст, Анжей Варда), що прийшли з документального малобюджетного кіно. Вони активно співпрацювали з представниками «нового роману» (Маргеріт Дюрас, Бенмюсса Саррот, Ален Роб-Ґріє) та передавали засобами кінематографу основні елементи цієї літературної естетики: незавершеність оповідання, «фотографічну фіксацію» реальності, заперечення позиція автора як такого, що розуміє краще за глядача і героїв, і саме життя. Режисери відійшли від хронікальної стилістики на сторону суб’єктивного психологізму, естетизуючи не факти та події, а зміну відчуттів та настроїв.

Новаторським у цьому напрямку є фільм Рене «Хіросіма, моя любов». Режисер переплітає реальне та ірреальне, особистісне та історичне, документальне та ігрове, пориває із хронологією і досягає ефекту, коли людське мислення стає сюжетом фільму. Трюффо використовував цей спосіб у своїй картині «Жюль та Джим», Варда у фільмі «Клео: від 17 до 19», апофеозом цієї тенденції можна вважати «фільм про ніщо» - «Корабель-ніч» Дюрас.

· На протилежній стороні знаходилась група кіноправди (Cinema-Verite), представники якої сповідували фанатичнийоб'єктивізм. У своїх творах Жан Руш, Леон Морін, Кріс Маркер намагалися вхопити реальність без будь-якого втручання, осягнути аутентизм людського існування за допомогою ручної камери та надчутливої плівки, що не вимагала штучного освітлення.

· Третю групу нової хвилі становлять журналісти та кінокритики, що добре знали кінокласику та виросли, за визначенням Жан-Люка Годара, в Музеї кіно. Вони досліджували молодіжний анархізм. Їх герої відстоювали право на бунт – жорстокий, нещадний символ абстрактної свободи дій.

Таким були Франсуа Трюффо із своїми фільмами «400 ударів», «Стріляй у піаніста», Клод Шаброль «Красунчик Серж», «Кузени», Жан-Люк Годар «Чоловіче-жіноче», «Китаянка», «Пристрасть», Ерік Ромер зняв цикл із 3х фільмів «Моральні історії».

Ред.]Значення

Попри короткочасність цього радикального руху, він справив неабиякий вплив на світовий кінематограф Европи, Японії,США.

Покоління незалежних американських режисерів кінця 1960 початку 1970 років сформувалось під впливом Нової хвилі.Коппола, Де Пальма, Поланські, Скорсезе, а пізніше і Тарантіно, Кроу, Андерсон продовжували традиції французьких реформаторів у кіно. Квентін Тарантіно присвятив свій фільм «Скажені пси» Годару. Класичний період нової хвилі охоплює 6 років і в середині 60х розчинилась в загальному кінематографічному потоці, але більшість режисерів цієї течії продовжували знімати і далі. Своєрідним закінченням цієї епохи можна вважати кінострічку «Париж очима…», що стала результатом колективної праці Годара, Шаброля, Ромера, Руша. Поєднавши під єдиною назвою 6 новел автори ніби дописали главу французької нової хвилі у кінематографі.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: