ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Приготування розчину лугу 5 страницаДля очищення кристалічного йоду методом возгонки готують розтиранням в ступці його суміш з речовинами, не здатними сублімувати, напр., з вугільним порошком, йодидом калію, оксидом кальцію. Суміш поміщають в стакані на пісочну баню для возгонки, зверху накривають годинниковим склом (див. рис. 2). Голчасті кристали, що утворюються на годинниковому склі, обережно струшують за допомогою скляної палички в чистий сухий бюкс. Металевим шпателем для цього користуватися не можна, бо йод вступає в реакцію з металами. Методичні рекомендації щодо виконання та оформлення: При виконанні роботи строго дотримуватися кількостей реагентів та методики виконання, вказаної в інструкції, а також правил техніки безпеки. Зміст і послідовність виконання завдання: Одержання дистильованої води
Очищення йоду методом сублімації
Після виконання лабораторної роботи студент повинен:
Захист роботи
4.2. Основні фізичні константи В хімії використовують такі фізичні величини, що характеризують властивості речовини: густину, відносну густину, температури кипіння та плавлення тощо. Визначивши значення цих фізичних величин для невідомої речовини, за довідниковою літературою можна встановити, що це за речовина. І. Температура плавлення твердих речовин є постійною величиною. Домішки можуть змінювати температуру плавлення даної речовин. Для визначення температури плавлення речовину ретельно подрібнюють. Визначають температуру плавлення за допомогою капілярів, запаяних з одного боку (див. рис. 1), а також за допомогою сучасних приладів (див. рис. 2). Рисунок 1 -. Прилад для визначення температури плавлення 1 – зовнішня пробірка;2 – термометр;3 – пробка;4 – капіляр;5 – пальник. Рисунок 2 - Цифровий прилад для встановлення точки плавлення
ІІ. Чиста рідина має певну температура кипіння. Це температура, при якій тиск парів рідини досягає величини атмосферного тиску. Температура кипіння залежить від тиску. Знайдену величину приводять до тиску 760 мм рт. ст. Якщо температура кипіння певної рідини відрізняється від довідникового значення, це свідчить про забруднення рідини. Для визначення температури кипіння невеликої кількості рідини використовують прилад, що складається з пробірки, в яку через отвір гумової пробки вставлений термометр (див. рис. 3). Рисунок 3 - Прилад для визначення температури кипіння 1 – зовнішня пробірка; 2 – внутрішня пробірка; Термометр. ІІІ. Густина – це фізична величина, яка характеризує властивості речовини. Густина дорівнює відношенню маси тіла до його об’єму: ρ=m/V (г/см3). Зазвичай густина розчину збільшується при збільшенні концентрації розчиненої речовини. Іноді користуються відносною густиною, що представляє відношення густини даної речовини до густини іншої речовини при певній температурі, найчастіше – до густини дистильованої води при 4ºС. Оскільки відносна густина залежить від температури, в довідниках завжди вказують температуру за допомогою відповідних індексів, напр. . Відносну густину з точністю до 2-х знаків після коми можна визначити за допомогою а р е о м е т р а - скляної трубки, що має знизу резервуар із дробом, а зверху – шкалу з відповідними поділками (див. рис. 3). Чим менше відносна густина рідини, тим глибше занурюється в неї ареометр. Ареометр обережно занурюють в мірний циліндр з рідиною та проводять відлік за шкалою. Існують ареометри загального призначення та спеціального – спиртометри, лактометри та ін. Для визначення відносної густини з точністю до 4-х знаків після коми користуються п і к н о м е т р о м – маленькою мірною колбочкою з вузьким горлом та пришліфованою пробкою (див. рис. 4). Відносну густину визначають при певній температурі, найчастіше – при 20 ºС. При цій температурі знаходять масу порожнього пікнометра, масу пікнометра з водою та з досліджуваною рідиною. Відносна густина буде дорівнювати відношенню мас рівних об’ємів рідини та води, тобто .
Рисунок 3. - Ареометр та вимірювання густини за допомогою ареометра
Рисунок 4. - Пікнометр. Лабораторна робота Тема: Визначення відносної густини, температури кипіння рідини та температури плавлення заданої чистої речовини.
Мета: навчитися визначати температуру плавлення, кипіння речовини, густину. Освоїти техніку роботи з капілярами, пікнометром та ареометром.
Обладнання, матеріали: електроплитка, стакан, пробірка з гумовою пробкою, термометр, капіляри, скляна трубка довжиною 300 мм, аналітичні ваги, пікнометр, ареометр, мірний циліндр.
Правила техніки безпеки: дотримуватись правил роботи з нагрівальними приладами, скляним хімічним посудом.
Опорні знання: Відносну густину рідини визначають при певній температурі, найчастіше – при 20 ºС. При цій температурі знаходять масу порожнього пікнометра, масу пікнометра з водою та з досліджуваною рідиною. Відносна густина буде дорівнювати відношенню мас рівних об’ємів рідини та води, тобто . Для точних розрахунків зважування пікнометра з водою та рідиною проводять три рази і розраховують середню масу. Методичні рекомендації щодо виконання та оформлення: При виконанні роботи строго дотримуватися кількостей реагентів та методики виконання, вказаної в інструкції, а також правил техніки безпеки. Зміст і послідовність виконання завдання: Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|