Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Тема 9. Бухгалтерський облік для прийняття екологічних рішень




 

Екологічна інформація представляє собою сукупність даних про динаміку кількісних та якісних змін стану природних об'єктів довкілля, їх взаємозв'язок і закономірності розвитку. Ця сукупність даних є базою для проведення оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища та прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

При корегуванні чи доповненні фінансово-економічного обліку не необхідно відмовлятися від економічного продовження екологічно орієнтованого управління підприємством. Для цього розроблені різноманітні типи еко-балансів і методи оцінювання. Важливими складовими на цьому далеко не завершеному шляху стали екологічна бухгалтерія, запропонована Mueller-Wenk у 1977 р., аналіз життєвого циклу продукції, а також еко-баланси (продукції, виробництва, підприємства, місця розташування), розроблені Віденським Інститутом еколого-економічних досліджень у рамках методики фактичного обліку витрат під назвою "Управлінський облік потоків маси та енергії" ("Mass and Energy Flow Cost Accounting").

Італійський Фонд ЕНІ імені Енріко Маттеї (Fondazione Eni Enrico Mattei – FЕЕМ) розробив методику інтегрованого екологічного обліку, яка є інтегральною складовою екологічної політики підприємства та системи екологічного менеджменту і нагромаджує та обробляє дані, отримані в процесі аудиту і моніторингу та уможливлює визначення цілей поточного оперативного управління. Основною метою цієї політики є мінімізація емісій та споживання, а також управління процесом, який впливає на постійне вдосконалення відображення екологічних аспектів діяльності підприємства шляхом інвентаризації всіх вхідних і вихідних потоків підприємства, включаючи потоки відходів, дає змогу визначити вузькі місця і є надійним засобом їх запобіганню, а також дає змогу отримати реальну картину досягнених результатів та аналізувати ефективність пов'язаних з цим коштів.

У Швеції була розроблена і апробована нова система бухгалтерського обліку, в основі якої – концепції та стратегії сталого розвитку. Показники, котрі характеризують результативність роботи, ув'язуються з цими концепціями: еко-ефективністю, економічністю та прибутковістю. Даний підхід отримав назву ЗСР – звітність сталого розвитку.

Необхідність обліку екологічної діяльності зумовлена підвищенням уваги з боку держави та суспільства до процесів впливу підприємства на природне середовище та підтверджується наступними фактами (рис. 1).

Перша спроба ведення обліку екологічної діяльності на рівні підприємства була зроблена Міжурядовою робочою групою експертів за міжнародними стандартами фінансової звітності у 90-х рр. ХХ ст.. Робоча група була стурбована тим, що бухгалтери залишилися осторонь при обговоренні питань, пов’язаних з охороною навколишнього середовища, і що їх роль в управлінні природоохоронною діяльністю ігнорували. Комісія виявила, що з уваги випустили те, яким чином традиційну модель обліку можна застосувати для віддзеркалення природоохоронної діяльності, навіть в тих випадках, коли від цього залежало виживання підприємств. Зв’язок між управлінням природоохоронною діяльністю і обліком екологічної діяльності стає очевидним.

 

Рис. 1. Факти, що підтверджують необхідність обліку екологічної діяльності підприємства

 

Усвідомлення важливості обліку екологічної діяльності недостатньо для того, щоб підприємства впровадили його у свою облікову практику. В такій ситуації необхідне нормативне закріплення. Відсутність національних стандартів обліку екологічної діяльності спонукало Міжурядову робочу групу в 1991 р. розробити перші рекомендації для бухгалтерів, де вказувалося, що повинно бути представлено у фінансових звітах, щоб користувачі могли оцінити реальну картину впливу господарської діяльності підприємства на природне середовище.

У 1998 р. Міжурядова робоча група розробила директиви (вказівки) для органів, що займаються затвердженням стандартів. Передбачалося, що нові рекомендації сприятимуть гармонізації звітних даних з природоохоронної діяльності, оскільки зменшиться імовірність того, що національні органи, що займаються встановленням стандартів, розроблять радикально відмінні один від одного методи відображення обліку однакових екологічних проблем.

Рада Європейського Союзу прийняла Постанову № 1836/93 від 29 червня 1993 р. про добровільну участь промислових підприємств у системі менеджменту довкілля і екологічного аудиту (від англ. Environmental Management and Audit Scheme – скорочено EMAS). Метою Постанови є сприяння постійному вдосконаленню охорони довкілля підприємством. Вирішальна роль у документі відводиться не правовим і регулюючим інструментам (законам, підзаконним актам, нормативному забезпеченню – стандартам, нормам, правилам), а підтриманню і розвитку ініціативи з боку підприємств щодо самостійної побудови і впровадження виробничих структур управління довкілля, проведення внутрішнього екологічного контролю та складання за його результатами екологічної декларації з метою її оприлюднення. EMAS базується на інноваціях, відповідальності, добровільності, відкритості, конкуренції та ринкових механізмах і з огляду на це фактично є відмовою від екологічної політики, яка б ґрунтувалася винятково на втручанні з боку держави.

Створення серії міжнародних стандартів систем екологічного менеджменту на підприємствах (ISO 1400) називають однією з найбільш значних міжнародних природоохоронних ініціатив. Система стандартів ISO 1400 орієнтована не на кількісні параметри (обсяг викидів, концентрацію речовини тощо) і не на технології, (вимога використовувати чи не використовувати певні технології, вимога використовувати “найкращу доступну технологію”). Основним предметом ISO 1400 є система екологічного менеджменту.

Загальними причинами, які спонукали до необхідності виникнення і здійснення екологічного обліку є наступні: збільшились витрати на природоохоронну діяльність у багатьох країнах; жорсткість природоохоронного законодавства; формування нових переваг споживачів інформації з екологічних питань.

Причини необхідності ведення обліку екологічної діяльності на мікрорівні є суттєвими (рис. 2).

 

Рис. 2. Встановлені причини необхідності ведення обліку операцій з охорони навколишнього середовища

 

Перераховані проблеми спонукали до необхідності відображення екологічних витрат у фінансовому обліку з певною метою:

- відображення екологічних витрат і зобов'язань демонструє відношення суб'єкта господарської діяльності до навколишнього середовища і вплив природоохоронної діяльності на фінансовий стан підприємства;

- наявна екологічна інформація має вплив на інвестиційні рішення;

- необхідністю виявлення екологічної інформації з метою прийняття об'єктивних управлінських рішень;

- обов'язковістю виконання концепції сталого розвитку та дотримання принципу екоеффектівності з використанням екологічної облікової інформації;

- запиту нових інформаційних потреб користувачів щодо здійснення природоохоронної діяльності суб'єктів господарювання.

Актуальність впровадження системи екологічного обліку в сільськогосподарських підприємствах має економічний, екологічний та соціальні аспекти (рис. 3).

Рис. 3. Актуальність впровадження екологічного обліку в сільськогосподарських підприємствах України

 

На основі проведених досліджень запропоновано найбільш ефективні методи оцінки, які можуть бути використані в екологічному обліку:

1. Ринкова оцінка природних ресурсів. Запаси невиробничих матеріальних активів, які обертаються на ринку, такі як земля, можуть оцінюватися шляхом застосування ринкових цін, що відображаються в статистиці.

2. Оцінка екологічних ресурсів на основі компенсаційних витрат. Компенсаційні витрати визначаються як витрати, які необхідно було б понести протягом звітного періоду, щоб уникнути поточного і майбутнього погіршення природного середовища в результаті впливу, який мав місце на протязі звітного періоду. За допомогою цього методу проводиться оцінка витрат, які суб'єкти господарювання зазнали б при виконанні обов'язкових екологічних норм для збереження якості навколишнього середовища.

3. Умовна оцінка. При оцінці гіпотетичних витрат на збереження природних активів розрахунок компенсаційних витрат відбувається в основному відносно прямого впливу, що здійснююється сільськогосподарським виробництвом. Екологічні активи, які надають екологічні послуги (повітря, земля, водні ресурси) розраховуються, виходячи з концепції компенсаційних витрат.

 

1. Підготовка і обговорення питань:

1. Еколого-орієнтований бухгалтерський облік як інформаційна система управління підприємством

2. Формування стандартів і нормативів природоохоронної діяльності

3. Відображення екологічної діяльності в бухгалтерському обліку

4. Вимоги до складання екологічної звітності

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных