Школа діалогу культур

Iз середини 80-х років педагоги навчились будувати уроки-діалоги з різних предметів. Ці уроки завжди починалися з запитання дитини або вчителя, який зі звичного предмета - слова, числа, форми - зробить відповідь нестандартною, дивовижною, потребуючою власних гіпотез

Логіка перетину віків - це логіка сумнівів, парадоксів. Жити в ситуації парадокса, «ученого незнання», «трагічного непорозуміння» не вчила жодна школа. Педагогіка повинна спиратись на розвинену логіку, логіку діалогу. Її побудував Володимир Соломонович Біблер (російський культуролог, філософ, педагог - Ред.) у праці «Мислення як творчість». За цією теорією, сформувати поняття можливо, лише включаючись у незавершений діалог із літературою, історією, культурою. І неможливо без особистої відповідальної творчості кожного учня й учителя.

Усі помітили, що за останні роки наші вихованці значно змінились. Нам стало складніше домагатись від них предметних знань (конкретних формул, формулювань, понять тощо). Вони більше люблять міркувати, дискутувати та полемізувати, їм це цікаво. А після таких дискусій розповісти стисло й конкретно те, що потрібно запам'ятати, вони не можуть. Особливо скаржаться вчителі початкових класів. Та старшокласники, за спостереженнями моїми та моїх колег, теж стали «ледачими». Вони не хочуть і не можуть учитись так, як ми звикли їх навчати і як ми хочемо. Якщо говорити про малюків, то зараз нам часто трапляється нове визначення: у наше життя прийшли «діти-індиго», тобто діти, які багато що знають із минулого життя та сприймають знання більше на якісному рівні, ніж на конкретному, кількісному. Або, як пише О. Еріх у «Живій етиці», дане покоління дітей уже належить до шостої раси, нової раси людства, покликаної творити життя на якісно новому рівні.

Сучасні технології потребують певної зміни життя класу, а також значної кількості часу для підготовки як учня, так і вчителя. Починаючи з поступового застосування цих технологій, нам, педагогам, і учням треба звикнути до них. Краще старанно підготувати кілька занять у навчальному році, ніж часто проводити наспіх підготовлені «ігри».

Використання новітніх технологій - не самоціль. Це лише засіб для досягнення такої атмосфери у класі, котра найкраще сприяє співробітництву, порозумінню та доброзичливості, дає змогу дійсно реалізувати особистісно зорієнтоване навчання.

Застосування технології «Школа діалогу культур» у конкретному класі призвела до позитивних результатів, але необхідно переглянути свою стратегію й обережно підходити до її використання. Було варто обговорити цю ситуацію з учнями (чи правильно ви розумієте й використовуєте її, чи готові ви й ваші учні до їх використання?).

Принципи планування роботи за теорією ШДК В. Біблера

1. На весь процес навчання проектуються особливості сучасного мислення «людини та культури». Треба звертати мислення учня до власних початків, створювати необхідність переформулювання особистих початкових понять. Вимагати від старшокласника не однозначного вибору, а постійного духовного єднання, бажання й формування здібностей здивуватись.

2. Будувати педагогічну діяльність на основі діалогу головних сфер навчального процесу: мовної стихії та форм організації рідної мови та національної й європейської культури. Учень має розвинути в собі мовну інтуїцію, чутливість, основані на глибинному багаторіччі сучасної мовної культури.

Навчання будується на основі внутрішнього діалогу, пов'язаного колом головних «точок здивування» - похідних загадок всесвіту та мислення.

3. Навчання будується не на основі підручника, а на основі текстів даної культури.

Саме тексти повинні стати предметом осмислення, суперечок, індивідуальної творчості. Результати роботи учня, його «спілкування» з письменником реалізуються у формі учнівських творів, створених на внутрішньому діалозі.

Головне завдання як учителя української мови та літератури - реалізація концепції гуманітарної освіти, спираючись на ідеї діалогу як основи гуманітарного мислення. Нова освіта звертається до ідеалу «людини культури», тобто людини, яка відмовляється від засвоєння готових істин, людини вільної та здібної до самовизначення, людини, яку цікавить діалог з унікальними культурними співрозмовниками.

Для реалізації цього завдання:

• плануються уроки мови та літератури з комунікативною спрямованістю;
• перед вивченням творів звертається увага на культуру, побут і традиції епохи, що відображена у творі;
• учням пропонується уявити себе в образі головного героя, спробувати відчути переживання та стан душі, зробити «власний» учинок.

Із цією метою треба прагнути вдосконалити здібності учнів:

• висловлювати своє неповторне ставлення до матеріалу засвоєння у слові;
• упорядкувати свій власний погляд на предмет засвоєння в навчальних творах;
• розуміти навчальні твори, твори своїх товаришів, утримувати в усній та писемній мові відміни своєї та чужої точки зору;
• здатність і потребу спілкуватися з текстами іншої культури при вирішенні навчальних проблем;
• відтворювати у власних творах погляд інших культур на речі з постійним усвідомленням відмінностей цього погляду та особистого;
• працювати з науково-популярною літературою (уміння відтворити ідеї й образи, використані з позаурочної навчальної літератури на рідній мові);
• ставити навчальні запитання, виявляти інтерес до проблем, що не мають однозначного рішення (за О. Юшковим ця здібність має назву «навчальна запитальність»).

Ідеал

Навчальні твори виходять за межі навчального предмета та переростають в авторські прозові, поетичні та драматичні витвори - психологічну зброю дорослішання, самовираження, орієнтації у світі мови.

Організація уроку з позицій технології «Школа діалогу культура» передбачає:

• розвиток чотирьох видів мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, читання, письма;
• створення реальних ситуацій спілкування;
• вибір мовних засобів відповідно до стилю, типу й жанру мовлення.

Роль учителя на різних етапах уроку:

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: