Суб’єкти соціально – педагогічної діяльності

Суб'єкти соціально-педагогічної діяльності - це державні, громадські організації, фізичні особи, що реалізують соціальну політику та надають соціальну допомогу різним категоріям дітей та молоді. До державних організацій ми відносимо: органи виконавчої влади, соціальні інститути (загальноосвітні школи, школи-інтернати, вищі навчальні заклади, позашкільні заклади), соціальні служби молоді, притулки, реабілітаційні центри, дружні клініки для молоді, територіальні центри по роботі з населенням.

Недержавні організації (об'єднання громадян) – добровільні громадянські формування, утворені на основі єдності інтересів громадян із метою спільної реалізації прав і свобод. Сюди відносяться: благодійні фонди, товариства, громадські об’єднання, приватні соціальні служби, відділення міжнародних організацій (ПРООН, ЮНІСЕФ).

Благодійний громадський фонд – різновид некомерційного фонду, метою якого є залучення різних матеріальних ресурсів, які не заборонені законом, для використання на вирішення окремих соціальних проблем. Сьогодні громадські

організації залучають додаткові матеріальні та людські ресурси, створюють інноваційні соціальні проекти з метою вирішення важливих соціальних проблем. Значна кількість громадських організацій в Україні дає підстави визначати їх як третій сектор держави поряд з органами влади та бізнесом. До фізичних осіб, як суб’єктів соціально-педагогічної діяльності відносяться: соціальні педагоги, соціальні працівники, психологи, реабілітологи, волонтери.

Соціальний працівник - спеціаліст, що працює в державних органах соціального захисту та підтримки. Його діяльність спрямована на надання індивідуальної допомоги людині, сім'ї чи групі осіб, що знаходяться у важкій життєвій ситуації шляхом інформування, консультування, організації різних форм підтримки та

обслуговування хворих чи одиноких людей.

Соціальний педагог - спеціаліст, який організовує соціально-педагогічну діяльність з дітьми, молоддю та дорослими в різних соціокультурних середовищах (сім'я, навчальний заклад, трудовий колектив, дитячі та молодіжні об'єднання, клуби тощо) з метою створення для них сприятливих умов соціалізації. Соціальний педагог здійснює комплекс заходів щодо соціально-педагогічної допомоги, соціального виховання, освіти і розвитку особистості.

Професійні вміння

Соціальний педагог у відповідності з посадовими обов'язками: вивчає психолого медико-педагогічні особливості дітей та молоді; умови їх життя в мікросоціумі; виявляє інтереси, потреби, труднощі, проблеми, конфліктні ситуації відхилення в поведінці дітей та молоді; надає їм своєчасну допомогу та підтримку; виступає

посередником між особистістю та організацією, сім'єю, спеціалістами різних соціальних служб, відомств та адміністративних органів; здійснює реабілітацію дітей-інвалідів; організує роботу з дітьми та молоддю за місцем проживання;

забезпечує соціальний супровід дітей-сиріт; здійснює профілактику негативних явищ серед дітей та молоді. Придатність спеціаліста до виконання перерахованих посадових обов'язків визначається рівнем сформованості в нього когнітивного (знання) та операційного (вміння) компонентів готовності до соціально-педагогічної діяльності. До системи базових теоретичних знань соціального педагога відносять знання: основ соціальної політики держави та соціально-правового захисту дітей та молоді; основ соціології, психології та педагогіки; основних закономірностей розвитку особистості; специфіки потреб та інтересів різних вікових груп дітей та молоді; специфіки роботи в різних мікросоціумах; особливостей діяльності з сім'єю, різними групами дітей та молоді; функцій державних і недержавних організацій в системі соціально-педагогічної діяльності; способів психолого-педагогічної діагностики; сучасного стану і тенденцій розвитку дитячих та молодіжних об'єднань. Ці знання реалізуються в практичній діяльності соціального педагога. Вони тісно пов'язані з професійними вміннями.

Комунікативні вміння передбачають оволодіння культурою міжособистісного спілкування, налагодження контакту з іншою людиною, розвиток взаємодії з клієнтом в позитивному емоційному напрямку.

Аналітичні вміння спрямовані на аналіз процесів, що відбуваються в соціумі, аналіз стану дитини та впливу на неї мікросоціуму; виділення проблем дитини та розуміння сумісної діяльності з нею із їх подолання.

Організаторські вміння - створення і розвиток офіційної та неофіційної мережі соціальної підтримки особистості, залучення волонтерів, що можуть надати ресурси, послуги та інші види допомоги.

Прогностичні вміння передбачають прогнозування розвитку особистості з врахуванням її проблем; постановку мети діяльності та її завдань, передбачення можливого результату роботи; планування етапів майбутньої діяльності.

Проектувальні вміння дозволяють створювати програми діяльності із окремих напрямів роботи; здійснювати відбір необхідних методів та форм діяльності; конкретизувати зміст роботи в кожному окремому випадку. Соціально-педагогічна робота належить до таких видів професійної діяльності, в яких не лише знання та вміння, а особистісні якості спеціаліста впливають у багатьох випадках на її

результативність.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: