Основні групи професійних ролей

Звичайно, що соціальний педагог має володіти достатньо

розвиненою об'єктивністю для налагодження таких відносин і

водночас для використання особистісних якостей і особливостей для

впливу на людей чи надання їм допомоги. При цьому входження у

"простір" відносин кожною особистістю є специфічним і досить

динамічним. Професійна роль формується і обумовлюється не лише

місцем індивіда в системі об'єктивних соціальних відносин, але й

сукупністю виконуваних функцій діяльності. Відповідно до цього

деякі дослідники називають шість рівнів професійної діяльності

соціального педагога і соціального працівника: практична робота з

клієнтами; організація і управління соціально-виховною роботою на

рівні соціальних служб; наставництво; супервізорство; дослідницька

робота в соціально-педагогічній роботі.

Це дозволяє назвати шість основних груп професійних ролей:

практичний соціальний працівник, організатор (менеджер),

управлінець, педагог, супервізор, дослідник і аналітик. О.В. Безпалько

називає наступні професійні ролі соціального педагога: посередник,

адвокат, помічник, консультант, психотерапевт, експерт, аніматор,

менеджер.

Соціальний педагог може бути посередником під час

розв'язання проблемних ситуацій між дитиною та групою

однолітків, дитиною та батьками чи іншими дорослими. Він також

може бути посередником між особистістю, сім'єю та державними

службами чи громадськими організаціями.

Реалізуючи охоронно-захисну функцію професійної

діяльності, захищаючи інтереси, законні права різних груп

клієнтів, базуючись на міжнародних та державних законодавчих

документах, соціальний педагог може виконувати роль адвоката.

У ролі помічника соціальний педагог допомагає клієнтам

розширити свою компетентність у певному питанні, розвинути

здатність знаходити оптимальне рішення в складній ситуації,

активізувати внутрішні ресурси особистості.

Як консультант соціальний педагог може давати клієнту

інформацію стосовно окремих питань, пояснювати йому причини

проблемної ситуації та пропонувати варіанти виходу з неї.

У процесі надання клієнту допомоги, яка базується на

використанні різноманітних психотерапевтичних методів,

соціальний педагог може виступати в ролі психотерапевта.

Роль експерта соціального педагога полягає в постановці

соціальних, групових та індивідуальних діагнозів і визначенні

методів компетентного втручання в конкретній проблемній

ситуації.

Соціальний педагог покликаний не лише допомагати у

вирішенні проблем різним групам клієнтів, але й організовувати

змістовне дозвілля дітей та молоді, сприяти самореалізації

особистості в різних видах творчої діяльності. Цей напрям роботи

спеціаліста називається соціально-культурною анімацією, а

соціальний педагог відповідно виступає в ролі аніматора.

У своїй професійній діяльності соціальний педагог впроваджує

різноманітні масові форми соціально-педагогічної роботи (благодійні

акції, фестивалі, тематичні тижні, місячники тощо), ініціює участь

дітей та дорослих в різноманітних соціальних проектах, тому в

процесі такої роботи він може виступати в ролі менеджера.

Виконуючи різні ролі, спеціаліст в цій чи іншій мірі реалізує

через соціально-педагогічну роботу соціальну політику в державі.

Головним показником соціальності цієї роботи є спрямованість її на

вирішення всієї сукупності проблем обєктів соціально-педагогічної

роботи. Об'єкти соціально-педагогічної діяльності - окремі особи чи

соціальні групи, які потребують допомоги чи підтримки в процесі їх

соціального становлення та розвитку.

Зважаючи на те, що кожна людина в певний період свого життя

потребує більш повного задоволення своїх потреб та інтересів,

стикається з окремими труднощами та проблемами можна говорити

про те, що всі люди є потенційними об'єктами соціально-педагогічної

діяльності. Тому не доцільно характеризувати їх лише за однією

ознакою. На сьогодні в теорії та практиці соціально-педагогічної__ роботи розрізняють об'єкти соціально-педагогічного впливу за

кількісними, віковими, статево-рольовими параметрами та змістом

проблем, які є найбільш поширеними в практиці соціально-

педагогічної діяльності. Разом з поняттям "об'єкт" в теорії та

практиці соціально-педагогічної діяльності вживається термін

"клієнт". Це досить близькі за змістом, але не тотожні поняття.

Клієнт-особа, яка звернулася з проханням про допомогу до відповідної

соціальної служби чи спеціаліста і користується їх послугами.

Так, наприклад, коли соціальний педагог проводить бесіду про

переваги здорового способу життя, учні класу є об'єктами соціально-

педагогічної діяльності. Якщо після бесіди хтось з них в

конфіденційній обстановці просить соціального педагога допомоги у

позбавленні від певного виду хімічної залежності і спеціаліст

починає індивідуальну роботу з підлітком, то в цій ситуації учень є

клієнтом соціального педагога. Таким чином можна розглядати об'єкти

соціально-педагогічної діяльності і як потенційних клієнтів фахівців

соціальної сфери.

На думку багатьох вчених, те, що людина опиняється в

положенні клієнта, можна пояснити такими найбільш типовими

причинами: відсутність своєчасної соціальної підтримки; інфантилізм

чи втрата надії на можливість зміни ситуації; обмежений адаптаційний

потенціал індивіда; недостатній досвід у вирішенні певних питань.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: