ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Тривіальні назви речовин, які використовуються в науці, виробництві, торгівлі та побуті
Міжнародна організація зі стандартизації (ISО) Міжнародна організація зі стандартизації (англ. International Organization for Standardization, ISO) – міжнародна організація, метою діяльності якої є ратифікація стандартів, розроблених спільними зусиллями делегатів від різних країн. Організація ISO заснована 23 лютого 1947 двадцятьма п’ятьма національними організаціями зі стандартизації як координуючий орган. Доки ISO залишається неурядовою організацією, її можливості в розробці та ратифікації стандартів значно більші, ніж в інших подібних організацій. Це сприяло тому, що багато її стандартів стали державними в багатьох країнах, і дозволяє досить ефективно координувати дії багатьох національних організацій із стандартизації. ISO тісно співпрацює з Міжнародною електротехнічною комісією (IEC), котра відповідає за стандартизацію електроапаратури. Назва організації зазвичай пишеться, як «ISO». Великою і дуже поширеною помилкою є те, що це вважають за акронім, котрий нібито розшифровується як «International Standards Organization», чи щось подібне. ISO – не акронім; ця назва походить від грецького слова «isos», що українською перекладається як «рівний». Найжорсткіші вимоги до якості містять міжнародні стандарти, розроблені Міжнародною організацією стандартизації – ISO, що їх використовують для сертифікації виробів, призначених для експорту в інші країни й реалізації на світовому ринку. Міжнародна організація зі стандартизації (англ. Internstional Organization for Standardization, ISO) – міжнародна організація, яка займається випуском стандартів. На сьогодні до ISO входить 161 країна зі своїми національними організаціями зі стандартизації. Україну в ISO представляє Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики [1]. Загалом у складі в ISO більш ніж 80 комітетів-членів. Крім комітетів-членів членство ISO можуть мати т. зв. члени-кореспонденти, котрі є організаціями зі стандартизації держав на стадії розвитку. Категорія член-абонент уведена для країн, що розвиваються. Організаційно до ISO входять керівні і працюючі органи. Керівні органи – Генеральна асамблея (найвищий орган), Рада, Технічне керуюче бюро. Робочі органи – технічні комітети (ТК), підкомітети, технічні консультативні групи (ТКГ). Генеральна асамблея – це зібрання керуючих осіб і делегатів, призначених комітетами-членами. Кожний комітет-член має право представити не більше трьох делегатів, але їх можуть супроводжувати спостерігачі. Члени-кореспонденти й члени-абоненти беруть участь як спостерігачі. Рада керує роботою ISO в перервах між сесіями Генеральної асамблеї. Рада має право, не скликаючи Генеральної асамблеї, направити в комітети-члени опитування для консультації або доручити комітетам-членам їхнє вирішення. На засіданнях Ради рішення приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні комітетів – членів Ради. У період між засіданнями й за необхідності Рада може приймати рішення шляхом переписки. Раді ISO підпорядковуються сім комітетів: ПЛАКО (технічне бюро), СТАКО (комітет із вивчення наукових принципів стандаризації); КАСКО (комітет з оцінювання відповідності); ІНФКО (комітет із науково-технічної інформації); ДЕВКО (комітет із надання допомоги країнам, що розвиваються); КОПОЛКО (комітет із захисту інтересів споживачів); РЕМКО (комітет зі стандартних зразків).
Практичне заняття Організація метрологічної служби підприємства Мета: вивчити організацію роботи Державної метрологічної служби, відомчих метрологічних служб і метрологічної служби підприємства і їхню роль в економічних показниках виробництва. Що необхідно зробити студенту перед початком заняття: 1. Напередодні практичного заняття необхідно уважно ознайомитись із методичними рекомендаціями до заняття. 2. За вказаними літературними джерелами й матеріалами, що викладені в розділі «Пояснення змісту основних понять і термінів» необхідно знайти відповіді на основні питання, що розглядаються на занятті. 3. Прийти на заняття підготовленим. Питання, які розглядаються на практичному занятті 1. Метрологія та її задачі. Основні терміни метрології. 2. Системи одиниць фізичних величин (СІ, СГС, МКГСС, МТС та ін.). Переклад одиниць фізичних величин із систем СГС, МКГСС, МТС та ін. у систему СІ. 3. Структура Державної, відомчої метрологічної служби й метрологічної служби виробничого об’єднання (підприємства) і організація їхньої роботи. Нормативно-технічна база забезпечення єдності вимірів. 4. Методи вимірів і визначення похибок вимірювання. 5. Роль метрологічної служби в економічних показниках виробництва. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|