Термінологічний словник. Баланс технологічний – співвідношення речовини або енергії, які вводять та отримують в технологічному процесі або установці

Баланс технологічний – співвідношення речовини або енергії, які вводять та отримують в технологічному процесі або установці. Розрізняють матеріальний та енергетичний (тепло­вий) баланси, що відображають у вигляді рівнянь, діаграм або таблиць, де розглядають прибуткові та видаткові частини речовин та енергії.

Вапно – в’яжучий матеріал, основний склад – оксид кальцію СаО. Отримують випалюванням вапняку, крейди, карбонатних порід. Використовують у будівництві для отримання гашеного вапна Са(ОН)₂, для виготовлення бетону тощо.

Вилуговування – виокремлення складових твердої речовини, побудована на їхній здатності розчинятися краще за решту складових матеріалу. Перед вилуговуванням тверду речовину в разі потреби подрібнюють або обпалюють, а як розчинник вико­ристовують воду, водні розчини лугів, кислот, солей.

Відходи – залишки переробки вихідної сировини або мате­ріалів, які після завершення технологічного процесу неможливо використати для виробництва основної продукції.

Вогнетривкі матеріали – матеріали, що мають вогнетрив­кість вище 15 800 °С. Відповідають вимогам: вогнетривкість, висока границя міцності на стискання та на згин, термостійкість, газонепроникність, шлакостійкість, сталість об’єму.

Гетероланцюгові – до складу ланцюгів таких макромолекул входять, крім вуглецю також атоми азоту, сірки, кисню тощо.

Гідрофільні добавки – речовини, які призначені для кращого змочування водою відповідного матеріалу.

Гідрофобні добавки – речовини, додавання яких до того чи іншого матеріалу призводить до водовідштовхуючих його властивостей.

Глини – група осадкових гірських порід, з водою утворюють пластичну масу, яка після висихання зберігає надану їй форму, а після обпалу набуває твердості каменю.

Гравій – зерна окатаної форми з гладенькою поверхнею розміром 5–120 мм, утворені внаслідок природного руйнування гірських порід.

Граніт – (лат. granym – зерно) – дуже тверда гірська порода, складається з кварцу, польового шпату, слюди, плагіоклазу, деяких залізомагнезіальних мінералів. Одна з найпоширеніших порід у земній корі.

Гранулювання, грануляція – надання твердій речовині форм гранул або таблеток певних розмірів, що запобігає злипанню і забезпечує можливість їх використання невеликими порціями.

Декарбонізація – процес відщеплення діоксиду вуглецю від карбонатів при їхньому нагріванні.

Диатоміт – пухка або слабоцементована осадкова крем­ниста гірська порода. Використовується в будівельній, харчовій, нафтовій та хімічній промисловості.

Доломіт – поширений мінерал групи карбонатів, подвійний карбонат кальцію і магнію: СaCO₃, MgCO₃. Містить домішки глини, вапняку. Використовується як флюс у металургійній промисловості та як сировина для виробництва будівельних матеріалів: вапна, цементу, спеціальних цементів, щебеню, оздоблювальних матеріалів тощо.

Екзотермічна реакція – хімічна реакція, що протікає з виділенням енергії (у формі теплоти) у середовище.

Електроліз – хімічні процеси, що відбуваються при пропус­канні постійного електричного струму на електродах, розта­шованих у розчинах, розплавах або твердих електролітах. Пози­тивно заряджені іони (катіони) рухаються до катода та віднов­люються на ньому, а негативно заряджені (аніони) – до анода, де відбувається їхнє окислення. Маса утворених на електродах речовин та кількість пропущеної електричної енергії пов’язані відомим законом Фарадея.

Елементорганічні полімери – полімерні матеріали, які міс­тять елементи, що не входять до складу природних органічних сполук: олово, кремній тощо.

Ендотермічна реакція – хімічна реакція, яка відбувається з поглинанням енергії (теплоти) із середовища.

Збагачення корисних копалин – сукупність методів та про­цесів первинної переробки твердої мінеральної сировини з метою виділення продуктів, які придатні для наступної технічно можливої та економічно доцільної хімічної чи металургійної переробки або використання.

Іпотека – заклад нерухомості (землі, будівель) з метою отримання довгострокового кредиту.

Каолініт Al₂О₃·2SiO₂·2H₂O – слоїстий мінерал, основна скла­дова каоліну і багатьох вогнетривких глин.

Карболанцюгові полімери – до складу ланцюжків молекул входять лише атоми вуглецю.

Карбонізація – процес поглинання вуглекислого газу окси­дами та гідроксидами металів з утворенням карбонатів. Такий процес відбувається, зокрема, при твердінні вапна.

Каталіз – зміна швидкості хімічної реакції під дією деяких речовин (каталізаторів), які беруть участь у ній, але не входять до складу кінцевих продуктів. Для каталізу є характерним зни­ження енергії активації, що призводить до різкого прискорення швидкості реакції і можливості проведення процесів при більш низьких температурах.

Кварц – найпоширеніший мінерал кремнезему SiO₂, відомо декілька його різновидів. Найчистіший безбарвний прозорий кварц – гірський кришталь, фіолетовий кварц – аметист, димчас­тий – топаз, лимонно-жовтий – цитрон. Різні за структурою форми кварцу – халцедон, агат, яшма, кремінь.

Керамзит – легкий пористий керамічний матеріал чарунис­тої будови із закритими порами. Основне призначення – запов­нювач для легких бетонів.

Клінкер цементний – напівпродукт, який отримують при спіканні тонко розмеленої суміші вапняку та глини.

Конвекція – перенесення енергії у формі тепла в середовищі (рідкому, газоподібному, сипучому) потоками речовини цього середовища. Розрізняють вимушену конвекцію, обумовлену дією зовнішньої сили (наприклад, дія насосу, вентилятора), та натуральну, рушійна сила якої – різниця між густинами тепло­носія, обумовлена зміною температури в об’ємі середовища.

Конденсація – перехід речовини з газоподібного стану в рідкий або кристалічний. Зворотні конденсації процеси: випаро­вування або кипіння – перехід із рідкого стану в газоподібний та сублімація.

Контактний апарат – технічна споруда для здійснення хіміко-технологічних процесів, головним чином гетерогенного каталізу, у яких реагенти в газоподібному або рідкому стані взаємодіють на твердих каталізаторах.

Мергель – осадкова гірська порода, перехідна від вапняку й доломіту до глинистих порід.

Мультиплікаційний ефект (екон.) – міра множильної дії позитивного зворотного зв’язку на вихідну величину керованої системи. Так званий мультиплікатор Кейнса характеризує співвідношення між приростами національного доходу та інвестиціями.

Найбільш поширені метали за величиною стандартного електродного потенціалу (V) розташовані в такому порядку:

Найважливіші висновки, випливають із ряду напруг хімічних елементів: 1) чим лівіше розташований елемент у ряду, тим він активніший: легше віддає електрони (окислюється) і витісняє (відновлює) всі елементи, що стоять в ряду правіше, із розчинів їхніх солей; 2) усі метали, розташовані в ряду лівіше водню, здатні витісняти його з кислот; 3) чим далі розташовані один від одного два метали в ряду напруг, тим більшу напругу здатен давати гальванічний елемент, створений при їх сполученні.

Нормальні умови – стандартні фізичні умови, за яких порів­нюються фізико-хімічні властивості та характеристики фізико-хімічних систем, а також показники засобів вимірювання. Засто­сування нормальних умов спричинюється залежністю абсолют­них значень цих характеристик (наприклад, густини, теплоєм­кості, теплоти утворення хімічних сполук) від зовнішніх умов (температури, тиску та ін.). Нормальні фізичні умови визна­чаються тиском p = 101325 Pa (760 мм рт. ст.) та абсолютною температурою Т = 273,15 К (t = 025 °С). Значення фізико-хіміч­них характеристик речовин та їхніх систем у довідниках часто наводять за стандартних ум ов, які визначаються тиском p = 101325 Pa (760 мм рт. ст.) та температурою Т = 298,15 К (t = 25 °С).

Опока – тут: тверда, легка, тонкопориста кремниста гірська порода, що містить до 97 % аморфного кремнезему, а також домішки піску та глинистих часток. Використовується як сиро­винна добавка при виготовленні клінкеру. Сильний абсорбент.

Плазмохімічні процеси – це сукупність методів добування речовин за допомогою хімічних реакцій, які протікають у низькотемпературній плазмі (Т 103–104 К). Основні особливості цих процесів полягають у великій швидкості хімічних реакцій унаслідок дії високих температур; в утворенні таких реакційно здатних часток, як вільні радикали, збуджені атоми, електрони, йони, багато з яких можуть утворюватися лише в умовах плазми, а це призводить до появи нових типів хімічних реакцій та утворення нових продуктів; у малій чутливості реакції до домішок у сировині. Плазмохімічні процеси застосовують для добування оксидів азоту з повітря у виробництві азотної кис­лоти, ацетилену з вуглеводнів, каталізаторів для нафтохімічної переробки, оксидів титану й цирконію тощо.

Поліконденсація – реакція утворення високомолекулярних сполук із різних мономерів, які на кінцях молекул мають реакційно здатні групи: –ОН, –NH₂, –COOH тощо. Супро­воджується виділенням низько молекулярного продукту (H₂O, NH₃ тощо). Склад полімера відрізняється від складу вихідних мономерів. Приклад: синтез поліформальделізу.

Полімеризація – метод синтезу полімерних матеріалів, заснований на сполученні кількох або багатьох молекул моно­мерів в одну складну молекулу – полімер, і не супроводжується виділенням побічних низькомолекулярних продуктів (приклад: синтез поліетилену).

Продуктивність хіміко - технологічних апаратів – об’єм продукції, яка виробляється за одиницю часу певним агрегатом згідно з його конструктивними особливостями, технічною ха­рактеристикою та певними організаційно-технічними умовами. Для апаратів безперервної дії (колони синтезу, ректифікації, дистиляції, контактних апаратів та ін.) продуктивність визна­чається кількістю виготовленої продукції в натуральному виразі (м³, кг) за одиницю часу (хвилина, година, доба). Продуктив­ність апаратів періодичної дії, таких як печі, часто оцінюють кількістю робочих циклів за одиницю часу, тому для переходу до натурального виразу потрібно цю величину помножити на ємність апарата за основним продуктом. Для порівняння ефек­тивності роботи апаратів використовують більш чутливий показник – інтенсивність роботи апарата: відношення продук­тивності до якої-небудь величини, що характеризує його роз­міри. Так, ефективність роботи контактного апарата оцінюють кількістю продукту в кг, який отримують з 1 м² каталізатора за рік.

Реактопласти – полімери, що при нагріванні чи на холоді структуруються і переходять в неплавкі сполуки.

Реакція гідратації – приєднання молекул води до молекул або іонів. Відбувається без утворення іонів водню та гідроксилу.

Реакція гідролізу – реакція обмінного розпаду між водою і різними сполуками: солями, вуглеводами, білками тощо.

Ресурсозберігаюча техніка та технологія забезпечує досяг­нення значного економічного ефекту за рахунок зменшення кількості сировини та матеріалів, скорочення витрат паливно-енергетичних ресурсів тощо.

Ряд напруг елементів – послідовність положення металів та їхніх йонів у порядку зростання стандартних електродних потенціалів у розчинах електролітів. Електродний потенціал являє собою різницю електричних потенціалів між електродом та розчином його ж солі, з яким електрод контактує. Він виникає внаслідок перенесення заряджених частинок через ме­жу поділу фаз при розчиненні чи абсорбції. Фактичну різницю потенціалів між електродом та розчином виміряти неможливо, тому його визначають за відношенням до стандартного (нор­мального) водневого електрода, потенціал якого умовно прий­мають за нуль. Потенціали елементів мають знак мінус, якщо вони нижче потенціалу водневого електрода, та знак плюс, якщо потенціал елемента вищий за нього.

Синтез хімічний – отримання складних сполук із більш простих. Заснований на використанні знань про молекулярну будову й реакційну здатність вихідних речовин. Як правило, під хімічним синтезом розуміють послідовність декількох хімічних процесів (стадій).

Сировина – предмет праці, на добування або виробництво якого була затрачена праця (сірка для отримання сірчаної кислоти, залізна руда на металургійному заводі тощо).

Спеціальні добавки до бетонів – забезпечують отримання водонепроникливих розчинів чи бетонів, регулюють терміни схоплювання.

Сублімація – здатність речовин переходити при нагріванні з твердого в газоподібний стан (без плавлення), що протікає з поглинанням теплоти.

Твердість води – сукупність властивостей води, обумовлена наявністю в ній катіонів Ca²⁺ та Mg²⁺. Сума їх концентрацій, виражена в mol/l та в mol/kg, називається загальною твердістю води. Вона складається з карбонатної (тимчасової) та некарбо­натної (постійної) твердості. Перша обумовлена присутністю у воді гідрокарбонатів кальцію та магнію, друга – присутністю сульфатів, хлоридів, силікатів, нітратів та фосфатів цих металів. Розрізняють воду м’яку (загальна твердість до 2 mol/l), серед­ньої твердості (2–10 mol/l) та тверду (більше 10 mol/l). Твердість води знешкоджують в процесі водопідготовки.

Тепловий ефект реакції – кількість теплоти, яка виділяється або поглинається системою реагуючих речовин за відсутності корисної роботи та за однакових температур вихідних речовин та продуктів реакції. Виділення або поглинання теплоти обумов­люється зміною внутрішньої енергії речовини внаслідок розриву чи утворення нових хімічних зв’язків, виконання роботи зі зміни об’єму системи. Одиниця виміру – J/mol. Оскільки тепловий ефект реакції залежить від температури, тиску, агрегатного стану та алотропної видозміни речовин, то для порівняння та спрощення термодинамічних розрахунків його наводять для стандартних або нормальних умов.

Термопласти – полімери, здатні багаторазово розм’якшу­ватися при нагріванні та тверднути при охолодженні.

Технологічний процес – основна ланка виробничого процесу, що безпосередньо пов’язана з перетворенням сировини або матеріалу через хімічні, фізичні та механічні дії, що призводять до зміни складу, форми, розмірів, властивостей, зовнішнього вигляду або стану сировини з метою одержання продукту для задоволення суспільних потреб.

Трепел – тонкопориста осадкова гірська порода, складається з мікроскопічних зерен опалового кремнезему, аналогічна діато­міту, але майже не містить органічних залишків. Застосовується як будівельний матеріал, заповнювач, адсорбент.

Фарфор – щільний, сильно спечений черепок.

Фаянс – керамічні вироби пористої структури.

Хімічна реакція – перетворення однієї або декількох вихід­них речовин (реагентів) на речовини (продукти реакції), що відрізняються від вихідних за хімічним складом та будовою. Під час хімічної реакції молекули однієї сполуки обмінюються ато­мами з молекулами інших сполук, розкладаються на молекули з меншим числом атомів, з’єднуються і т. п. Хімічні реакції відбу­ваються під час змішування або фізичного контакту реагентів довільно або під час нагрівання, за участі каталізаторів, дії світла, електричного струму, іонізуючих випромінювань, меха­нічних дій, у плазмі тощо. Перетворення атомів та молекул від­бувається за умов, що вони мають енергію, достатню для подо­лання потенційного бар’єру, що поділяє вихідний та кінцевий стани системи (енергія активації).

Швидкість хімічної реакції – один із найважливіших показ­ників для визначення продуктивності хіміко-технологічного процесу, що визначається зміною кількості реагуючих речовин або продуктів реакції за одиницю часу в одиниці об’єму або на одиницю поверхні поділу фаз і вимірюється в mol/m³/s або в mol/m²/s. На швидкість хімічної реакції впливають умови, при яких вона протікає: концентрація реагентів, температура, тиск. Згідно законом діючих мас (закон К. Гульберга і П. Вааге) швид­кість хімічної реакції прямо пропорційна добутку концентрацій реагуючих речовин у ступенях, що дорівнюють коефіцієнтам, які знаходяться перед формулами речовин у відповідному рівнянні реакції. Зміна тиску в системі реагуючих речовин, що перебувають у газовій фазі, спричиняє відповідну зміну їхніх концентрацій. Тому залежність швидкості хімічної реакції від тиску визначається за законом діючих мас. Вплив температури на швидкість хімічної реакції визначається правилом Вант-Гоффа: підвищення температури на кожні 10 ^о С збільшує швидкість реакції у 2–4 рази.

Шлак – розтопи оксидів, силікатів, сульфідів тощо, утворю­ється в результаті металургійних процесів виплавки металів. Шлак використовують для виготовлення будівельних матеріа­лів, цементу, при будівництві доріг, як добрива тощо.

Шлікер – спеціально підготовлена сметаноподібна маса, відокремлена від шкідливих домішок, застосовується для виготовлення керамічних виробів.

Щебінь – отримують подрібненням масивних гірських порід, гравію, валунів або штучного каменю.

Питання для поточного контролю знань

1. У чому полягають особливості хімічної промисловості, які відрізняють її від інших видів матеріальних виробництв?

2. Дайте загальну характеристику сучасного стану та проблем хімічної промисловості в Україні.

3. Які техніко-економічні показники використовуються під час аналізу виробництв у хімічній промисловості?

4. Назвіть основні принципи класифікації хіміко-техноло­гічних процесів.

5. Назвіть, з яких елементарних стадій складається хіміко-технологічний процес та дайте їхню характеристику.

6. Дайте визначення швидкості хімічної реакції та визначте одиниці виміру.

7. Як залежить швидкість хімічних реакцій від концентрації реагуючих речовин, тиску та температури?

8. Чому стан хімічної рівноваги негативно позначається на техніко-економічних показниках?

9. Як зміною тиску, температури та концентрації речовин вивести хіміко-технологічний процес зі стану рівноваги?

10. У чому полягає відміна дії каталізу на швидкість пере­бігу хіміко-технологічних процесів від дії тиску, температури та концентрацій?

11. Яка сировинна база для виробництва сірчаної кислоти в Україні?

12. Який вид каталізу та яке типове обладнання викорис­товується у виробництві сірчаної кислоти?

13. Охарактеризуйте загальну схему отримання азотної кислоти з аміаку та визначте особливості кожної стадії.

14. Які можна виділити напрямки для вдосконалення процесів виробництва азотної кислоти?

15. Охарактеризуйте способи класифікації мінеральних добрив.

16. На яких принципах засновано флотаційний та галургіч­ний методи отримання хлориду калію із сильвініту?

17. Охарактеризуйте основні стадії технологічного процесу отримання карбаміду та аміачної селітри. Чому необхідна стадія грануляції для азотних мінеральних добрив?

18. У чому полягає сутність екстракційного та електрохі­мічного методів отримання фосфорної кислоти? Які хімічні реакції використовують для розрахунку матеріального балансу за цими методами?

19. Охарактеризуйте технологічну схему отримання подвій­ного суперфосфату поточним методом. Які фізичні процеси при цьому використовуються?

20. На яких принципах засновано виробництво гідроксиду натрію та хлору? Які матеріали катода та анода при цьому використовують?

21. Яким вимогам повинна відповідати сировина, що вико­ристовується для виробництва будівельних матеріалів?

22. Наведіть приклади мінеральної сировини.

23. Інколи в літературі можна зустріти термін «щільність». Якій фізичній величині, на Ваш погляд, відповідає цей термін – густині чи об’ємній масі? Прокоментуйте.

24. Охарактеризуйте морозостійкість будівельних матеріалів. Які фізичні властивості будівельних матеріалів впливають на морозостійкість?

25. До яких фізичних чи до механічних – властивостей від­носять пружність, міцність та пластичність?

26. Як впливає пористість матеріалів на їхні: а) міцність; б) водопоглинання; в) довговічність; г) морозостійкість? Наве­діть приклади матеріалів із різними значеннями пористості та їхнє призначення в будівництві.

27. Зіставте й проаналізуйте теплоємність і теплопровідність. Напишіть їхні визначальні рівняння і одиниці вимірювання.

28. Наведіть приклади вогнетривких та вогнестійких мате­ріалів. Прокоментуйте ці властивості матеріалів та наведіть приклади їхнього використання.

29. Якими властивостями мають бути наділені матеріали для захисту від радіаційного випромінювання (склад, структура, густина, пористість)? Які добавки дозволяють підвищити за­хисні властивості матеріалів від радіаційного випромінювання?

30. У чому полягають механічні властивості матеріалів?

31. Що характеризує технологічні властивості матеріалу? Наведіть приклади.

32. Що є сировиною для отримання вапна? Напишіть рівнян­ня, яке лежить в основі технологічного процесу отримання негашеного вапна.

33. У чому полягає процес отримання гашеного вапна? Наве­діть схему його отримання. Які технологічні особливості цього процесу?

34. Який процес відбувається з гашеним вапном у нових цегляних будинках? Чому, доки не закінчиться цей процес, стіни будинків залишаються вологими? На підтвердження своєї відповіді напишіть рівняння відповідної реакції.

35. Для швидшого введення в експлуатацію нових цегляних будинків будівельники пропонують ставити в приміщенні жаровні з палаючим вугіллям. Навіщо? Поясніть.

36. У яких умовах обпалу розклад вапняку відбуватиметься швидше й повніше: у печах, що дозволяють відводити газ, чи в герметично закритих?

37. Що таке будівельний гіпс? Яка сировина використо­вується для його отримання?

38. У чому різниця між природним та будівельним гіпсом? Напишіть схему процесу отримання будівельного гіпсу.

39. Який процес відбувається при твердінні гіпсового тіста? Наведіть схему.

40. У медицині для фіксації кісток використовують гіпсове тісто й ніколи не використовують вапно. Чому?

41. Охарактеризуйте сировину для отримання портландце­менту. Які є шляхи зниження собівартості портландцементу за рахунок сировини?

42. Які процеси відбуваються під час отримання клінкеру?

43. Які процеси відбуваються в процесі твердіння цементу?

44. Від яких показників залежать властивості цементу?

45. Які властивості цементу покладені в основу визначення міцності цементу? На що вказує марка цементу?

46. Прокоментуйте динаміку нарощування міцності цементу. Від яких параметрів вона залежить?

47. Від яких показників залежить стійкість цементного ка­меню? Прокоментуйте такі властивості, як корозія, моро­зостійкість.

48. Визначте місце бетонів та залізобетонів як будівельних матеріалів.

49. Які фактори сприяють широкому використанню цих матеріалів?

50. Проаналізуйте графік наростання міцності бетону в процесі його твердіння.

51. Які властивості бетонів вважають основними? Чому?

52. Як експериментально визначають марку бетону?

53. Що таке водно-цементне відношення?

54. У чому полягає залежність міцності бетону від водно-цементного відношення при його утворенні?

55. Які особливі бетони ви знаєте? Проаналізуйте зв’язок залежності галузі їхнього застосування від їх складу (спе­ціальних добавок).

56. Якими властивостями мають бути наділені бетони, що використовуються для радіаційного захисту? Які спеціальні добавки до бетонної суміші забезпечують ці властивості? Поясніть роль цих добавок.

57. Які бетони називають легкими? Де вони використову­ються? У чому полягає економічна ефективність їх викорис­тання?

58. Чарунисті бетони. Їхня характеристика. Особливості їх отримання.

59. У чому різниця між піно- та газобетонами? Поясніть на прикладах.

60. Наведіть схему хімічного процесу, що відбувається при технологічному процесі утворення газобетону (див. посібник).

61. Де використовують чарунисті бетони? У чому полягає економічна ефективність їхнього використання?

62. Дайте визначення пластмас як будівельних матеріалів та їхню класифікацію.

63. Які властивості пластмас обумовлюють їхнє широке використання?

64. Які властивості пластмас обмежують їхнє використання?

65. Наведіть галузі будівництва, де використання пластмас недоцільне.

66. Які методи отримання полімерів існують? Проілюструйте їх на прикладі отримання: а) поліетилену; б) поліформальдегіду. У чому різниця між ними?

67. Які методи формування виробів із пластмас ви знаєте? Прокоментуйте, яка властивість пластмас лежить в основі цих методів.

68. Що таке композиційні матеріали? Наведіть приклади.

69. У чому полягають техніко-економічні показники використання в будівництві полімерних матеріалів?

70. Характеристика сировини для отримання керамічних виробів.

71. Загальна технологічна схема виробництва керамічних виробів.

72. Асортимент керамічних будівельних матеріалів та сфери їхнього використання.

73. Техніко-економічні показники використання будівельних матеріалів із кераміки.

74. Що таке корінні й наносні породи?

75. Що таке корисні копалини й пусті породи?

76. Як поділяються пласти за кутом падіння?

77. Як поділяються пласти за потужністю?

78. Що таке пошук і розвідка корисних копалин?

79. Назвіть та охарактеризуйте стадії пошукових робіт.

80. Назвіть відомі вам геофізичні способи розвідки.

81. У чому полягає електророзвідка, магніторозвідка, граві­таційна розвідка, сейсморозвідка, радіорозвідка, ультразвуковий метод і радіоактивний методи розвідки?

82. Як розвідують родовища нафти та газу?

83. Назвіть види робіт, які виконують при розвідці родовищ?

84. Як поділяють родовища за ступенем розвіданості?

85. Як поділяють породи за складом і властивостями?

86. Дайте визначення міцності й твердості породи.

87. За якою шкалою визначають міцність породи?

88. За якою шкалою визначають твердість породи?

89. Дайте визначення термінам «гірничі роботи», «очисні роботи», «гірничі виробки».

90. Які існують способи добування корисних копалин?

91. Дайте класифікацію гірничих виробок.

92. Назвіть та охарактеризуйте основні етапи видобування корисних копалин відкритим способом.

93. У чому полягають розкривні й добувні роботи:

94. Охарактеризуйте типи кар’єрів і визначте галузі їхнього застосування.

95. Як обґрунтовується доцільність відкритого та підземного способів видобування корисної копалини?

96. Назвіть техніку, яка застосовується в кар’єрах першого й другого типів.

97. У чому полягає робота екскаватора і які типи екскава­торів вам відомі?

98. Для чого і як виконуються буровибухові роботи?

99. Розкажіть про побудову шахти. Хто займається буду­ванням шахт?

100. Розкажіть технологію добування вугілля в шахті.

101. Розкажіть технологію добування руди в шахті.

102. Яка техніка використовується у вугільній шахті?

103. Яка техніка використовується в рудній шахті?

104. Дайте визначення терміну «збагачення». У чому воно полягає?

105. Що таке гірничо-збагачувальний комбінат?

106. Як відбувається дробіння і подрібнення, грохочення та усереднення сировини?

107. Якими способами може відбуватися збагачення сиро­вини?

108. Дайте визначення термінів «концентрат», «хвіст», «проміжний продукт».

109. Які властивості мінералів використовують при збага­ченні корисної копалини?

110. У чому полягає технологія виготовлення агломерату?

111. У чому полягає технологія виробництва окатишів?

112. Яку вихідну сировину постачає гірничо-добувна промисловість для металургії?

Література: 1, с. 321–367, 424–495.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: