Методичні вказівки до вивчення теми. У процесі вивчення даної теми студентам слід запам’ятати, що моніторинг- це система послідовного збору даних про яви-ще

У процесі вивчення даної теми студентам слід запам’ятати, що моніторинг - це система послідовного збору даних про яви-ще, процес, які описуються за допомогою певних показників з метою оперативного діагностування стану об’єкта, його дослі-дження та оцінювання в динаміці.

Моніторинг соціально-трудової сфери - це комплексна державна система безперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері.

Основними завданнями моніторингу є:

безперервне спостереження за станом соціально-трудової

сфери та отримання оперативної інформації про неї;

об'єднання інформаційних потоків, що формуються різними

органами, які здійснюють моніторинг;

своєчасне виявлення змін у соціально-трудовій сфері;

- попередження негативних тенденцій, які ведуть до форму-вання і розвитку соціальних конфліктів;

- здійснення короткострокового прогнозування розвитку со­ціально-трудових відносин;

оцінювання ефективності й повноти реалізації законів та інших нормативних актів із соціально-трудових питань. Об'єкти моніторингу - спеціально відібрані (базові) підпри­ємства, організації, установи різних форм власності й галузей економіки, окремі соціально-демографічні та професійні групи населення, а також макроекономічні показники, що характеризу-ють розвиток галузей економіки України. Основні напрями моніторингу: соціально-демографічні і міграційні процеси; ринок робочої сили, зайнятість та безробіття населення;

соціально-трудові процеси на підприємствах, в установах та організаціях;

- умови та охорона праці;

- доходи і рівень життя населення.

Інформаційну базу моніторингу соціально-трудової сфери складають:

- матеріали державної централізованої та галузевої статисти­чної звітності;

- дані базових підприємств, не охоплені державною статисти-кою;

- дані вибіркових одноразових обстежень підприємств, груп населення, домогосподарств;

- дані спеціальних соціологічних опитувань населення, тру-дових колективів та експертів;

результати досліджень науково-дослідних організацій, заді-

яних у систему моніторингу.

Моніторинг в Україні проводиться Міністерством праці та соціальної політики України, Державним комітетом статистики України спільно з Міністерством економіки, Державним коміте­том у справах національностей та міграції та іншими державними органами виконавчої влади.

За результатами моніторингу готуються щоквартальні та щорічні доповіді, які подаються Президентові та Уряду України. Загальні доповіді містять аналітичну інформацію, дані про заходи щодо запобігання конфліктних і кризових явищ у соціально-трудовій сфері, пропозиції з питань, вирішення яких перебуває в компетенції державних органів управління.

Слід усвідомити, що основним методом моніторингу соціа-льно-трудової сфери є соціологічне дослідження.

Під соціологічним дослідженням розуміють аналіз явищ і процесів соціально-трудової сфери з метою вивчення закономір­ностей їхнього розвитку, залежностей і взаємозв'язків між ними для розроблення та обґрунтування пропозицій щодо вдоскона-лення соціально-трудових відносин.

Види соціологічних досліджень класифікують:

заметою дослідження:

- конкретні - спрямовані на розв'язання конкретних проблем у соціально-трудовій сфері;

- теоретичні - спрямовані на виявлення загальних соціальних закономірностей, розробку методології досліджень тощо;

за періодичністю проведення:

- разові - аналізують стан об'єкта на певний момент;

- періодичне - передбачає вивчення об'єкта в розвитку; за об'єктом дослідження:

- когортне - різновид періодичного дослідження, коли вивча-ється один і той же об'єкт через певні періоди часу;

- панельне - різновид періодичного дослідження, коли повто-рне дослідження проводиться за тією ж вибіркою, але конк-ретні особи, які потрапляють до вибірок, можуть бути ін­шими;

за повнотою дослідження генеральної сукупності:

- суцільне - коли вивчається вся генеральна сукупність, усі одиниці, що входять до її складу;

- вибіркове - коли вивчається лише частина генеральної суку-пності - вибірка.

У дослідженні соціально-трудової сфери прийнято викорис­товувати такі основні методи збирання інформації:

- анкетування - систематизоване збирання інформації в респондентів за допомогою анкет. Структура анкети складається зі вступної частини (відображається звернення до респондента, вказуються організація, яка проводить опитування, мета цього опитування, викладаються правила опитування), основної частини (містяться декілька блоків запитань, які висвітлюють проблему) та демографічної частини (відображаються запитання з соціального статусу респондента, його соціально-демографічні характеристики, такі як стать, вік, посада, професія, сімейний стан, дохід тощо);

інтерв'ю - метод одержання інформації через бесіду інтер­в'юера з респондентом на певну тему;

- спостереження - полягає в цілеспрямованій і систематичній фіксації процесів і явищ соціально-трудової сфери. Цей метод доцільно застосовувати на початковому етапі проведення дослі-дження для збирання попередніх даних про об'єкт дослідження;

- аналіз документів - передбачає вивчення різноманітних до­кументів (спеціально створених носіїв інформації);

- соціометричне опитування - опитування з метою виявлення психологічного клімату в колективі, а на цій основі - одер-жання кількісної оцінки міжособистісних відносин у ньому. Основним інструментом проведення соціометричного опиту-вання є соціометрична картка, яка містить певний перелік питань і яку заповнює кожний член первинного колективу. На основі соціокарт складається соціометрична матриця;

- тестування - застосовується для виявлення в особи наявно-сті і ступеня виразності певних рис особистості, здібностей і вмінь, психічних станів та являє собою серію питань із мож-ливими варіантами відповідей. Хиба тестування - вірні від-повіді є вельми відносними, тому ускладнюють можливість об'єктивного оцінювання певних знань, умінь тощо;

- експеримент - найбільш складний і відповідальний метод збирання інформації, оскільки пов'язаний зі штучним ство­ренням експериментальної ситуації, наслідки якої можуть позначитися на матеріальному, фізичному чи психологічно­му стані членів колективу, де проводиться той чи інший експеримент.

План семінарського заняття

1 Сутність моніторингу соціально-трудових відносин, його основні завдання, методична та інформаційна база.

2 Соціологічні дослідження у трудовій сфері.

3 Методи збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери.

Теми рефератів

■ Моніторинг соціально-трудової сфери.

■ Соціологічні дослідження в сфері праці.

■ Програма соціологічного дослідження.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: