Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Процеси тестування та контролю,які передбачають перевірку відповідності окремих деталей, вузлів і готової продукції технічним умовам їх виготовлення.




Сукупність технологічних процесів виготовлення нової продукції утворює виробни­чий потік, який залежно від обсягів майбутнього виробництва та динаміки попиту може бути орієнтованим на організацію одиничного, серійного чи неперервного виробництва.

Після вибору типу виробництва необхідно підібрати обладнання для його осна­щення, враховуючи ряд факторів, перелічених у табл. 3.14.

Під час проектування виробничого потоку основна увага зосереджується на окре­мих процесах, через які проходять предмети праці під час виготовлення продукції.

Під час розроблення технологічних процесів використовують операційні маршрутні карти, схеми технологічного процесу, складальні схеми та креслення.

1. На операційних маршрутних картах (технологічних маршрутах)визнача­ють маршрути руху заготовок по операціях технологічного процесу.

2. Поопераційні схеми технологічного процесунаочно — за допомогою спеці­альних символів — відображають усі операції, що здійснюються на відповідному обладнанні під час виготовлення продукції.

3. Складальні креслення— це детальне зображення окремих елементів продукції.

4. Технологічна схема складання виробу,що розробляється на основі скла­дального креслення, вказує спосіб і порядок (черговість) складання окремих елементів у готову продукцію.

На складні процеси технологічної й організаційної підготовки виробництва та на період організації освоєння нової продукції розробляються проекти організації ро­біт цих періодів і періоду освоєння,

Управління технологічною підготовкою виробництваможе бути:

- централізованим,що передбачає створення єдиної для підприємства тех­нологічної служби — відділу головного технолога (ВГТ), який здійснює управ­ління й організацію всього комплексу робіт із ТПВ. Ця система застосовуєть­ся на заводах із серійним, масовим виробництвом;

Таблиця 3.14

Основні питання, які потрібно вирішити в процесі вибору обладнання

№. Показник Фактор, що оцінюється
Первинні капіталовкладення • Вартість • Виробник • Можливість придбання моделей, що потрібні для вико­ристання • Вимоги до простору при розміщенні • Потреба в механізмах, що подають, та допоміжному обладнанні
Продуктивність • Співвідношення використовуваної і номінальної потужностей
Вимоги до експлуатації • Простота використання • Безпека • Ергономічні показники
Якість продукції, що виготовляється • Стабільність виконання технічних умов • Підготовка і навички персоналу
Гнучкість • Співвідношення універсального та спеціального обладнання • Спеціальний інструментарій
Вимоги до налагодження • Складність • Швидкість переналагодження
Технічне обслуговування • Складність • Частота (ритмічність) • Доступність запасних частин
Старіння • Можливість модернізації або модифікації для вико­ристання в Інших цілях
Облік виробництва • Запаси і потреба в буферних запасах
Сумісність у масштабах усієї системи • Сумісність (взаємна узгодженість) з існуючими або зі створюваними системами • Контроль функціонування • Відповідність виробничим стратегії і тактиці підпри­ємства
       

- децентралізованим,характерним для одиничного та дрібносерійного ви­робництв. У цьому випадку роботи із ТПВ виконуються в основному силами інженерно-технічних працівників і робітників цеху;

- змішаним,яке передбачає, що нові технологічні процеси розробляє та від­повідає за їх створення відділ головного технолога, а окремі роботи щодо складу ТПВ виконуються в цехах силами цього підрозділу.

На великих підприємствах завдання ТПВ виконують відділ головного технолога, відділ головного металурга, відділ головного зварювальника, інструментальний відділ та інструментальний цех, відділ механізації та автоматизації, а також тех­нологічні бюро окремих цехів.

У процесі ТПВ готуються такі документи:

а) відомість замовлення виробу;

б) відомість технологічних маршрутів;

в) зведена відомість матеріальних нормативів на виріб;

г) карти поопераційних технологічних процесів;

д) зведена відомість необхідного інструменту й оснащення;

є) технологічна схема складання виробу;

ж) нормативи трудомісткості за групами устаткування і видами робіт.

Одночасно з технологічною підготовкою виробництва здійснюється відпрацювання дослідного виробництва нової продукції, яке включає освоєння випуску дослід­ного зразка, налагодження нових технологічних процесів, перевірку та оцінювання життєздатності нової продукції. Для цього використовують дослідно-експеримен­тальні цехи й відділення підприємств, які відіграють роль з’єднальної ланки на­уки з виробництвом і, таким чином, суттєво впливають на ефективність проектно конструкторських робіт і на процес виробництва. Відпрацювання нового продук­ту в дослідному виробництві є завершальною стадією дослідно-конструкторсь­ких робіт, на якій остаточно "відточуються" конструкція нового виробу і техноло­гія його виготовлення.

Дослідне виробництво охоплює різні виробничі підрозділи: експериментальні цехи підприємств масового та серійного виробництв; експериментальні вироб­ництва галузевих науково-дослідних установ; вузькоспеціалізовані підприємства, на яких тимчасово можуть відпрацьовуватися нові ідеї; експериментальні дільниці невеликих підприємств або технологічні лінії й підприємства, що ство­рені для випуску нової продукції.

У процесі дослідного виробництва виявляються недоліки конструкції виробу та технології його виготовлення, вносяться відповідні зміни в технічну і технологічну документацію. Дослідне виробництво має ряд особливостей: одночасне освоєн­ня у виробництві декількох різних виробів; обмежені строки підготовки вироб­ництва дослідного зразка; велика кількість конструкторських і технологічних змін. Для виявлення й усунення конструкторських та технологічних недоліків дослід­ний зразок і дослідна пробна партія експериментально перевіряються шляхом виготовлення в умовах виробництва.

У процесі виготовлення дослідного зразка

- проводяться всебічні експлуатаційні випробування дослідного виробу згідно із заданими технічними умовами;

- проводяться випробування окремих вузлів І деталей виробу;

- перевіряються й уточнюються конструкції деталей і вузлів, оптимальні пара­метри яких неможливо визначити попередніми розрахунками;

- виявляються та усуваються конструкторські дефекти, узгоджуються креслення; / підвищується технологічність виробів;

- визначаються найбільш раціональні методи виготовлення вузлів і деталей виробу.

На відміну від дослідного зразка дослідна партія чи серія виробів повинна переві­рятися в умовах реального серійного або масового виробництва відповідного під­приємства. Тому в процесі виготовлення дослідної партії необхідно

- перевірити можливість забезпечення якості оброблення та складання виробу згідно з технічними умовами;

- вивірити і налагодити технологічний процес серійного виробництва;

- виявити й усунути дефекти технологічного оснащення;

- уникнути додаткових робіт припасування, що з'явилися під час виготовлення деталей, складання та випробування пробної партії.

Для виявлення й усунення недоліків у кресленнях і технології під час виготовлення дослідної партії доцільно виконати контрольне складання, яке полягає в наступно­му. Після припасування деталей, їх складання та проведення випробувань виріб розбирають, визначають точні розміри деталей, порівнюють їх із заданими пара­метрами в кресленнях і у випадку відхилень уносять зміни в технічну документа­цію. Потім повторно складають виріб з одночасним хронометражем усіх складаль­них операцій, розраховуючи затрати часу на складання за відсутності додаткових операцій.

Для прискорення освоєння нового виробу доцільно зміни в кресленнях і техноло­гічних процесах розділити на три групи:

1) такі, що забезпечують потрібну якість виробу і попереджають появу браку;

2) спрямовані на підвищення продуктивності, зниження трудомісткості та скоро­чення виробничого циклу;

3) передбачають модифікацію чи корінне вдосконалення виробу і технології його виготовлення.

Першу групу змін необхідно внести в креслення і технологічні процеси до мо­менту запуску виробу в серійне виробництво. Зміни другої групи вносяться в мінімально можливі строки, а зміни третьої можна внести у процесі планової модифікації виробу.

Для вирішення завдань дослідного виробництва відповідні дослідно-експеримен­тальні підрозділи за своїм технічним рівнем повинні бути більш досконалими по­рівняно з технічним рівнем основних виробничих підрозділів підприємства.




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных