Основні вимоги до сучасних обчислювальних мереж

Основні показники якості функціонування мережі:

· продуктивність;

· надійність;

· керованість;

· розширюваність;

· прозорість.

Продуктивність обчислювальної мережі визначають як час реакції системи - час між моментом виникнення запиту і моментом одержання відповіді, так і її пропускна здатність - кількість інформації, що передається через мережу за одиницю часу.

Надійність роботи мережі визначається надійністю роботи всіх її компонентів, забезпеченням захисту інформації (як тієї, що зберігається, так і тієї, що передається) від перекручувань і несанкціонованого доступу.

Характеристиками керованості є засоби впливу на роботу будь-якого елемента мережі і виявлення проблем у їхній роботі, а також можливість автоматизації цих процесів.

Розширюваність мережі - можливість модернізації її елементів, а також додавання нових елементів мережі (користувачів, комп'ютерів, служб). Масштабуємість мережі визначається можливістю її розширення без істотного зниження продуктивності.

Інтегрованість означає можливість підключення до мережі різноманітного і різнотипного устаткування, програмного забезпечення від різних виробників. Основним напрямком розвитку інтегрованості обчислювальних мереж є стандартизація мереж, їхніх елементів і компонентів.

Відкриті системи

Відкриті системи - це системи, які можуть взаємодіяти з іншими системами відповідно зі встановленими правилами. Середовище відкритих систем- це набір міжнародних стандартів, що забезпечують інтероперабельність і мобільність застосувань, даних та персоналу, описують середовище, яке надає відкрита система для використання. Взаємозв’язок компонентів здійснюється за допомогою протоколів - домовленостей відносно форматів подання інформації та правил, що визначають функціонування компонентів, що виконують інформаційний обмін

Міжнародна організація зі стандартизації (International Standards Organization - ISO) у 1984 р. розробила еталонну модель взаємодії відкритих систем (Open System Interconnection - OSI). Еталонна модель OSI швидко стала основною архітектурною моделлю для передачі міжкомп’ютерних повідомлень. Даний стандарт визначає лише вимоги відносно організації взаємодії окремих компонентів розподіленої системи.

Еталонна модель OSI поділяє проблему переміщення інформації між комп'ютерами через середовище мережі на сім менших, і отже, простіших проблем, які обрані через свою відносну автономність.

Кожна із семи областей проблеми вирішується за допомогою одного з рівнів моделі. Ці рівні відносно незалежні. Тому модулі, що реалізують кожний з рівнів, можуть бути модифіковані без внесення змін у модулі інших рівнів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: