Основні властивості СППР

Інтерактивність - система озивається на різного роду дії, якими людина має намір вплинути на обчислю­вальний процес. Людина і сис­тема обмінюються інформацією в темпі обробки інформації людиною. Проте практика свідчить, що надто мало керівників бажають і вміють вести прямий діалог з комп'ютером. Більшість з них віддає перевагу взаємодії з систе­мою через посередника або в режимі непрямого доступу, де можлива пакетна обробка інформації. Водночас властивість інтерактивності необхідна при дослідженні нових проблем і ситуацій, при адаптивному проектуванні прикладних СППР.

Інтегрованість забезпечує сумісність складових систе­ми, що управляють даними та користувацьким інтерфейсом. Потужність означає спроможність системи відповідати на складні питання. Доступність — це здатність відповідати на запити користувача в потрібній й зрозумілій йому формі і за прийнятний час. Гнучкість характеризує можливість системи адаптуватися до змін потреб користувача та для прийняття рішень у нових ситуаціях. Надійність полягає в здатності системи виконувати потрібні функції впродовж заданого періоду часу.

Робастість — це ступінь здатності системи відновлюватися в разі виникнення помилкових ситуацій як зов­нішнього, так і внутрішнього походження (приміром, помилки у вхідній інформації або несправності апаратних засобів). Хоч між надійністю і робастістю існує певний зв'язок, проте ці дві характеристики системи різні: система, що ніколи не поновлюватиметься при виконанні помилкових ситуацій, може бути надійною, але не робастою; система з високим рівнем робастості, що здатна відновлюватися і продовжу­вати роботу при багатьох помилкових ситуаціях, може бути вод­ночас віднесена до ненадійних, оскільки вона не здатна заздале­гідь, до пошкодження виконати необхідні процедури.

Керованість означає спроможність користувача контролювати дії системи і втручатися в хід розв'язування задачі.

Сучасні СППР здатні:

· надавати особі, яка приймає рішення (ОПР), допомогу в процесі розв’язання структурованих, слабоструктурованих і неструктурованих задач;

· підтримувати міркування та оцінки ОПР (але контроль лишається за людиною);

· підвищувати ефективність прийняття рішень;

· інтегрувати моделі та аналітичні методи зі стандартним доступом до даних.

Архітектура СППР складається з трьох основних підсистем:

· інтерфейсу користувача, що дає змогу ОПР провадити діалог із системою у зручній формі;

· БД, призначеної для зберігання, відбору та відображення інформації;

· бази моделей, яка забезпечує відповіді на запити користувачів та рішення інших аналітичних задач.

Система управління моделями є одним із компонентів архітектури універсальної СППР. Функціями цього компонента є класифікація, організація і доступ до моделей, тобто ці функції аналогічні функції СУБД.

Список літератури

1. Андон Ф.И., Яшунин А.Е., Резниченко В.А. Логические модели интеллектуальных информационных систем. – Киев: Наукова думка, 1999.

2. Гаврилова Т.А., Хорошевский В.Ф. Базы знаний интеллектуальных систем. - Спб.: Питер, 2001.

3. Глибовець М.М., Олецький О.В. Штучний інтелект. - К.: "КМ Академія", 2002.

4. Джексон П. Введение в экспертные системы. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001.

5. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В., Кустова Н.П. Інформаційні технології та системи. - К.: "Книга", 2004.

6. Поспелов Г.С. Искусственный интеллект - основа новой информационной технологии. - М.: Наука, 1988.

7. Ситник В.Ф. та ін. Системи підтримки прийняття рішень. — К.: Техніка, 1995.

Контрольні питання

1. Що таке штучний інтелект?

2. В яких основних напрямках розвивалися дослідження систем штучного інтелекту?

3. Які формальні методи використовуються в системах штучного інтелекту?

4. Що таке експертні системи?

5. В яких галузях використовуються експертні системи?

6. Яку структуру має експертна система?

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: