Компоненти комп'ютерної мережі

Комп'ютерна мережа — це система програмних і апаратних компонентів, взаємопов’язаних один з одним, шо призначена для забезпечення спільного використання ресурсів.

Найпростіша мережа складається з двох комп'ютерів, здатних обмінюватися даними. Усі мережі незалежно від складності ґрунтуються саме на цьому принципі.

Для ефективної роботи комп'ютерних мереж застосовують мережні операційні системи, що призначені для управління роботою мережі комп'ютерів. Мережні застосуванні - це прикладні програми, що забезпечують додаткові можливості при роботі в мережі: поштові програми, мережні бази даних тощо.

Існують локальні та глобальні мережі. Локальні мережі використовують швидкі канали передання даних у межах певної обмеженої території. Глобальна мережа складається з кількох локальних мереж, що поєднані зовнішніми лініями зв’язку.

Усі комп'ютери, що підключаються до мережі, можна розділити на три функціональні групи:

• робочі станції;

• сервери мережі;

• комунікаційні вузли.

Робоча станція — це підключений до мережі комп'ютер, на якому користувач мережі виконує свою роботу. Кожна робоча станція використовує власну операційну систему і може обробляти як свої локальні файли, так і ресурси мережі.

Сервер — це підключений до мережі комп’ютер, що надає користувачам мережі певні послуги.

Мережі підрозділяються на два типи:

· Однорангові;

· На основі сервера.

В однорангових мережах усі комп'ютери рівноправні, серед них немає ієрархії. Кожен комп'ютер є одночасно і клієнтом, і сервером. Користувачі самі визначають, які дані на своєму комп'ютері зробити доступними для інших користувачів мережі. Як правило, однорангові мережі застосовуються при невеликій кількості користувачів, що компактно розташовані.

На відміну від однорангових мереж, мережі на основі сервера містять як мінімум один комп'ютер, що використовується винятково як сервер. За виконуваними функціями можна виділити наступні групи серверів.

Файловий сервер — комп'ютер, що зберігає загальних даних користувачів мережі й одночасний доступ користувачів, що забезпечує, до цих даних. Файловий cepвер дозволяє погоджувати зміни даних, що виконуються різними користувачами;

Сервер баз даних — комп'ютер, що виконує функції збереження, обробки і управління файлами БД. Він забезпечує авторизований доступ, прийом і обробку запитів користувачів до БД і пересилання результатів користувачам.

Сервер прикладних програм — комп'ютер, що використовується для виконання прикладних програм користувачів.

Поштовий сервер забезпечує обмін повідомленнями електронної пошти між користувачами мережі.

Сервер каталогу містить відомості про структуру мережі і дозволяє користувачам мережі знаходити необхідну інформацію.

Комунікаційний сервер — комп'ютер, що надає користувачам мережі доступ до своїх послідовних портів уведення/виведення. Наприклад, за допомогою комунікаційного сервера можна використовувати поділюваний модем, підключивши його до одному з портів сервера.

Слід зазначити, що всі ці типи серверів можуть функціонувати на одному комп'ютері.

При передачі даних у будь-якім середовищі відбувається загасання сигналу, що і приводить до обмеження відстані. Щоб перебороти це обмеження і розширити мережу, установлюють спеціальні пристрої — комунікаційні вузли мережі.

Повторювач (wpealer) - пристрій, що підсилює або регенерує сигнал, що прийшов на його.

Комутатор (switch) — це пристрій, що дозволяє поєднувати кілька сегментів мережі й одночасно підтримує процеси обміну даними для різних сегментів.

Маршрутизатор (router) — пристрій, що з'єднує мережі одного чи різних типів за єдиним протоколом обміну даними. Він аналізує адресу призначення і направляє дані за оптимальним маршрутом.

Шлюз (gateway) — це пристрій, що дозволяє організувати обмін даним між різними мережними об'єктами, що використовують різні протоколи обмін даними.

Для опису мереж використовують два терміни - географія та топологія мереж.

Топологія мережі - це конфігурація графа, вершинами якого є комп'ютери й інші мережні пристрої, а ребрами - фізичні зв'язки між ними. Усі мережі будуються на основі трьох базових топологій:

· шина;

· зірка;

· кільце;

і їхніх комбінацій.

У мережі з топологією "шина" використовується один спільний кабель, до якого підключені всі комп'ютери мережі. Повідомлення передається від одного конкретного комп'ютера до всіх комп'ютерів, але приймає його тільки той комп'ютер, якому воно адресовано. При топології "зірка" усі комп'ютери підключені до концентратора, і повідомлення передаються через нього. При топології "кільце" сигнали передаються по кільцю, і кожен комп'ютер виступає в ролі повторювача.

Географія мережі визначає локалізацію компонентів мережі. Приміром, географія розрізняє використання спільного принтера комп’ютерами, що знаходяться в одній або у різних кімнатах, тоді як топологія ігнорує такі відмінності. Таким чином, одна й та сама топологія може відповідати різним варіантам географії.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: