Визначити типові змістовно-структурні, жанрово-стильові та композиційні помилки. – 2 год.

Типові змістово-структурні, жанрово-стильові та композиційні помилки:

1. Невідповідність змісту й структури розповіді темі, задекларованій у заголовку, в анонсі, в концепції циклу передач.

2 Невідповідність оформлення студії спрямуванню передачі.

3. Невідповідність музичного оформлення передачі її спрямуванню.

4. Невідповідність попередніх записів (сюжетів) спрямуванню передачі (циклу передач) у прямому ефірі.

5. Неспівмірність частин журналістського твору (газетного чи журнального тексту, радіо- чи телепередачі).

6. Гіпертрофований "образ автора", його надмірна роль у структурі твору, функціонально не обумовлене випинання авторського "я".

7. Применшення ролі "образу автора" в структурі текстів тих жанрово-стильових різновидів, у яких він необхідний, унаслідок чого виникає враження, що автор або не був на місці події, або ж просто все вигадав, бо не навів ні точної адреси, ні промовистих деталей, які б прив'язали текст до певного місця чи до певних осіб: Окремі репортажі під рубрикою "Журналіст змінює професію" в газеті "Експрес"у 1996 - 1998 рр.

8. Набридливе переповідання в закадровому тексті того, що глядачі й так бачать на екрані.

9. Розповідь у закадровому тексті про те, що не має жодного стосунку до зображення на екрані: Футбольні репортажі на СТБта Інтері. Ю. Байдужий, млявий коментар того, що відбувається в кадрі: Футбольні репортажі на УТ-1 коментаторів "староїшколи".

11. Технічно недосконалий монтаж радіоролика чи телесюжету ("в'юки"; "перестрибування" зображення в кадрі; у "синхроні" неповний збіг артикуляції в кадрі й звукової доріжки тощо).

12. Невдалі кольори в позастудійних записах унаслідок неправильного обрання місця зйомок чи низької якості плівки.

13. Невдало поставлене освітлення, яке спотворює риси учасників передачі та інтер'єр.

14. Зайвий синхрон у коротких інформаційних сюжетах, який нічого не додає до того, що сказав автор (не містить додаткової інформації, цікавих деталей).

15. Відсутність синхроніє у телесюжетах, які входять до випусків новин: "Репортер" М (на 5-му каналі); "Вісник"на ЛТБ.

16. Зайві прямі ввімкнення позастудійних об'єктів під час прямого ефіру, які (ввімкнення) не додають нової інформації, не містять промовистих деталей.

17. Погано "поставлений" голос у ведучого передачі, що не дозволяє за допомогою тембру, тональності та ін. повною мірою передати зміст.

18. Млявий темпоритм передачі як наслідок того, що під час монтажу не було проведено всіх необхідних скорочень.

19. Невикористання засобів монтажу для усунення "затягнутих" фрагментів у передачі.

20. Використання не оптимального темпу мовлення (на радіо 120-180 слів на хвилину), а заколисувального (повільного) чи збуджувального (зашвидкого), внаслідок якого слухач не сприймає значної частини інформації (див. тут п. 21, 22).

21. Занадто швидкий темп мовлення, що призводить до змістових втрат під час сприймання тексту.

22 Занадто повільний темп мовлення, занадто урочистий тон та ін., який відволікає увагу слухача (глядача) від змісту, переносить акцент зі змісту мовлення на мовця.

23. Неопрацювання стиків між двома структурними одиницями тексту, які випадково опинилися поряд унаслідок скорочення цього тексту під час роботи над ним у редакції чи в процесі авторського саморедагування.

24. Випадкова відеоінформація в сюжеті (переважно в інформаційних випусках).

25. Стереотипна відеоінформація в сюжеті новин: У відеоряді сюжетів на теми сільського господарства з інформаційної програми "Вісник" (ЛТБ) переважають трактори в полі.

26. Невдалий вибір теми, дріб'язковість теми сюжетів у випусках теле- й радіоновин: Репортажі про шкільні свята на ЛОР і ЛТБ.

27. Стереотипність у тематиці випусків новин на радіо й ТБ: ЛОР і ЛТБ розповідають щодня про наради в міськраді та в облдержадміністрації] про прес-конференції керівників обласних організацій партій і громадських рухів, про наукові конференції у вищих навчальних і наукових закладах, про виставки в бібліотеках до ювілеїв; часто тільки цими темами й обмежується редактор випуску.

28. Невідповідність інтонації змістові повідомлення.

29. Недоречні паузи в теле- чи в радіопередачі.

З0. Невдало дібрані або випадкові шуми на радіо чи на ТБ.

31. Не та черговість кадрів як наслідок невдалого монтажу.

32. Нехтування правилом "перекинутої піраміди" в інформаційних повідомленнях; заверстування найістотнішої (нової) інформації в середину повідомлення, внаслідок чого читач, слухач або глядач не може виокремити цього найістотнішого (нового).

33. Незазначення джерела інформації; передрук, оприлюднення інформації без посилання, без згоди автора, інформатора.

34. Помилковий, хибний підхід до добору новин (подій, які стануть новинами, коли їх оприлюднять в інформаційному випуску), до визначення важливості цих
подій, придатності для оприлюднення.

35. Недоцільна, хаотична верстка програми (переважно інформаційного випуску), в основу якої не покладено певного принципу (за важливістю новин, за їх тематикою, географією чи ін.).

36. Жанрова одноманітність інформаційного випуску на радіо чи на ТБ.

37. 0дноманітність у "географії" повідомлень в інформаційному випуску на радіо чи на ТБ.

38. Деперсоніфікація теле- й радіоінформації.

Проаналізувати сторінку в газеті чи п’ять сторінок у журналі з погляду композиційної майстерності, рівня редагування різних видів текстів, надрукованих там. З’ясувати вправність редактора в роботі над рубрикацією. – 4 год.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: