Вправність редактора в роботі над рубрикацією

Рубрикацією називається членування тексту на певні складові частини, графічне відокремлення однієї частини від іншої, а також використання заголовків, нумерації тощо. Рубрикація постає зовнішнім вираженням композиції ділового папера. Ступінь складності рубрикації залежить від обсягу, тематики, призначення документа, його спрямування. Найпростішим виявом рубрикації виступає поділ на абзаци, при цьому такий поділ збігається з від­повідними смисловими частинами тексту.

Заголовки 4 статей є такі: ««Альфа-банк» збирається судитися з Юлією Тимошенко», «Зараз у нас не ринок землі, а базар», «Очікування українців зростають», «Двері НАТО для України відчинені».

Дані заголовки відповідають змісту й задуму твору, є точні, ясні, прості, стислі та оригінальні. Крім цього вони мають конкретність та емоційність. Дані заголовки виконують такі функції як: називну, інформативну, апелятивну та емотивну. Тобто заголовок називає текст (називна функція), повідомляє про щось (інформативна функція), він є першою фразою, яка встановлює контакт між автором і читачем (апелятивна функція), він передає ставлення автора до повідомлення (емотивна функція).

Крім цього, можна ще додати такі функції заголовків даних статей, за іншою класифікацією: заголовок дозволяє читачеві зробити вибір, що саме він читатиме; заголовок спонукає прочитати текст; заголовок дозволяє структурувати полосу.

До типів заголовків можна віднести прямі та змішані.

Отже, редакторський аналіз заголовка є насправді набагато складнішим процесом, ніж може здатися на перший погляд. Редактор має встановити зв'язки заголовка з текстом, визначити відповідність назви твору тим вимогам, про які тут ішлося, з'ясувати, які функції й наскільки ефективно виконує заголовок. До аналізу заголовка редактор вдається декілька разів: за першого ознайомлення з текстом, а також тоді, коли оцінює композицію, характеризує розробку теми. А остаточного висновку щодо заголовка доходить лише тоді, коли завершує редакторський аналіз. Аналіз рубрикації загалом пов'язаний з глибоким аналізом змісту й форми, композиції тексту, архітектоніки сторінки, номера газети, журналу та ін. («Газета по-українськи», 25 вересня 2015 року, сторінка 11).

Проаналізувати композицію тексту. З’ясувати, які редакторські виправлення сприятимуть досягненню цілісності поданого тексту (Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації. Тема 6. Текст як цілісність та його окремі компоненти. Методика редакторського аналізу композиції рукопису. – Завдання 11. - С. 110-113). – 3 год.

ДВА СУПЕРКЛУБИ

"Реал" (Мадрид)

Що можна сказати про мадридський "Реал" таке, чого ще не було сказано? Дев'ятиразовий клубний чемпіон Європи, 28-разовий чемпіон Іспанії. І те, й інше - рекордні досягнення. Мадридський "Реал" є також дворазовим володарем Міжконтинентального кубка, двох Кубків УЄФА й 17 Кубків Іспанії. Клуб заснувала група студентів, і спершу він називався "Мадридський футбольний клуб" (назва "Реал", що значить "королівський", була дарована мадридському клубові самим королем Альфонсо XIII). Клуб був серед засновників іспанського чемпіонату й кубка. Його президент, Карлос Падрос, представляв Іспанію на першій зустрічі засновників ФІФА 1904 року в Парижі. В кінці 1920-х рр. мадридський клуб почав проводити політику "великих закупівель". Так, він заплатив 2000 фунтів (на той час рекордну для Іспанії суму) за Рикардо Замору, якого й досі вважають найкращим іспанським голкіпером за всю історію.

Під час громадянської війни в Іспанії старий стадіон "Реалу" - "Чамартин" було зруйновано. Клуб тоді не мав грошей на будівництво нового стадіону, зате мав чудового й компетентного президента - постать майже легендарну в європейському клубному футболі: адвоката Сантьяґо Бернабеу, який раніше сам виступав за клуб, потім був тренером, секретарем і, нарешті, став президентом "Реалу". Він оголосив про збирання пожертв і зумів зібрати суму, необхідну для будівництва прекрасного стадіону, що тепер носить його ім'я. Кошти від продажу вхідних квитків, витратили на розвиток команди, яка цілковито домінувала в Кубку європейських чемпіонів упродовж перших п'яти років його існування. Зіркою першої величини був аргентинський центрфорвард Альфредо Ді Стефано, але і його товариші по команді угорець Ференц Пушкаш, француз Раймон Копа, уругваєць Хосе Сантамарія та бразилець Діді не поступалися йому ні в заслугах, ні в класі. Вони створили високий, практично недосяжний стандарт гри для тих, хто прийшов до клубу потім. 1966 року мадридський "Реал" знову виграв Кубок чемпіонів. У 1980-х рр. він двічі брав Кубок УЄФА. Але навіть такі зірки, як Піррі, Сантильяна, Хуаніто, Уґо Санчес та Еміліо Бутраґеньйо, іноді висловлювали думку, що будь-які їхні досягнення все одно бліднуть перед колишньою славою клубу. Команда "Реалу" зразка 1960 р. була занадто сильною. Але 1998 р. мадридський "Реал" знову став першою командою в Європі. У фіналі Ліги чемпіонів у Амстердамі мадридський клуб, за який виступав Рауль Ґонсалес, нова зірка нападу, переміг "Ювентус" 1:0. Гол забив Предраг Міятович. А через два роки мадридський "Реал" знову став переможцем Ліги чемпіонів. Цього разу він побив "Валенсію" з розгромним рахунком 3:0. Відзначилися Фернандо Мор'єнтес, англієць Стів Макманаман і Рауль. Потім був такий самий успіх 2002 року. "Реал" не тільки переміг у Лізі чемпіонів, але й узяв Міжконтинентальний кубок. Серед зірок клубу - найдорожчі футболісти планети: Зинедін Зідан, Луїш Фігу, Рональде Девід Бекгем, Майкл Оуен.

Зідан став національним героєм Франції, коли забив два м'ячі у ворота бразильців у фіналі чемпіонату світу 1998 р. Після цього Зідана почали називати новим Платині. Зідан почав свою кар'єру у французькому клубі "Канн", але повною мірою його талант виявився в "Бордо" і в італійському клубі "Ювентус". Його визнали найкращим гравцем чемпіонату Європи-2000.

Мабуть, жодному футболістові, який грав у Європі в 1990-ті роки, не приділяли стільки уваги, як Рональдо. 1996, 1997, 2002 він був найкращим футболістом року за версією ФІФА. Такі легендарні постаті в бразильському футболі, як Зіко й Тостао, порівнювали Рональдо з молодим Пеле. Рональдо не пройшов відбір у "Фламенго" й підписав контракт з маловідомим клубом-середнячком "Сан-Кристовао". Саме його й помітив Жаїрзиньйо - футболіст, що був зіркою бразильської збірної на чемпіонаті світу 1970 року. Невдовзі Рональдо грав у "Крузейро" з Белуризонті й у першому ж сезоні забив 54 м'ячі в 54 матчах. Потім він перейшов у ПСВ "Ейндговен", а 1996 р. "Барселона" купила його за 12,9 млн фунтів стерлінгів. Свій перший сезон в Іспанії Рональдо завершив найкращим бомбардиром чемпіонату, забивши 34 м'ячі. До "Реалу" потрапив лише 2002 року, після того, як не один сезон провів у "Серії А", після того, як допоміг на чемпіонаті світу-2002 збірній Бразилії вп'яте стати чемпіоном світу.

Зірок у "Реалі" ніколи не бракувало. Сьогодні мадридський "Реал" - один з найсильніших і фінансово найпотужніших клубів світу зі славним минулим і світлим майбутнім.

"Динамо" (Київ)

На відміну від "Реалу" київське "Динамо" було визнано в Європі та у світі за суперклуб усього двічі - 1975 і 1986 року. 1975 київське "Динамо" перемогло угорський "Ференцварош" у фіналі Кубка кубків і стало першою радянською командою, що завоювала європейський трофей, а перемігши німецьку "Баварію" у двох матчах, узяло ще й Суперкубок Європи.

1986 "Динамо" знову стало володарем Кубка кубків, обігравши у фіналі мадридський "Атлетико" с показовим рахунком 3:0. Ключова роль Олега Блохіна в перемозі київського "Динамо" в Кубку кубків і Суперкубку 1975 р. була відзначена "Золотим м'ячем" найкращого футболіста Європи.Така сама відзнака за 1986 рік чекала на Ігоря Бєланова. Того ж року "Динамо" (Київ) визнано найкращою клубною командою світу.

Обидві перемоги тісно пов'язані з ім'ям видатного українського тренера Валерія Лобановського (1939-2002), який починав гравцем київського «Динамо» (1958-1964). Його коронні штрафні й кутові удари назавжди залишаться в історії футболу. Потім став тренером, 1974-1982, 1984-1990, 1996-2002 очолював команду «Динамо» (Київ).

Київське "Динамо" було серед засновників радянської вищої ліги, грало в ній упродовж усього її існування (наприклад, уславлений московський "Спартак" "вилітав" з вищої ліги в першу). Загалом команду "Динамо" (Київ) було засновано 1927 року. Проте перемоги в чемпіонаті довелося чекати до 1961. Цього року "Динамо" стало першим немосковським клубом, що завоював чемпіонський титул, а невдовзі стало вже безперечним лідером радянського клубного футболу.

1966 року очолюване тренером Віктором Масловим київське "Динамо" Андрія Біби, Йожефа Сабо, Віктора Каневського, Віталія Хмельницького, Володимира Щеголькова, Валерія Поркуяна, Віктора Серебряникова, Анатолія Бишовця зробило "золотий дубль", вигравши чемпіонат і кубок, а потім установило рекорд, тричі поспіль ставши чемпіоном.

Відтоді й бере відлік ера київського "Динамо" в радянському футболі, яка тривала аж до розпаду СРСР. Уславлені футболісти клубу Олександр Заваров, Олексій Михайличенко, Володимир Безсонов, Олег Кузнецов, Леонід Буряк, Володимир Трошкін, Віктор Колотов, Володимир Веремєєв, Анатолій Коньков, Михайло Фоменко, Анатолій Дем'яненко - відомі в Європі гравці.

У чемпіонатах незалежної України "Динамо" (Київ) одинадцять разів перемагало. Проте український суперклуб так більше й не став суперклубом європейським. Найвище його досягнення - вихід у напівфінал Ліги чемпіонів. Найвідоміші гравці київського "Динамо" цього періоду -Андрій Шевченко, Олег Лужний, Сергій Ребров - грають у провідних європейських клубах. Андрій Шевченко 2004 року здобув звання найкращого гравця Європи, ставши третім в українському футболі володарем "Золотого м'яча". (За матеріалами сучасної спортивної преси, "Енциклопедії футболу").

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: