Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Висновки до розділу 2




Запорізьке військо хоча і взяло на озброєння від західноєвропейського військового мистецтва деякі тактичні принципи та прийоми, зате значно випередило його у стратегії. На відміну від військ Західної Європи, де панувала стратегія уникання рішучих битв, а натомість виснаження супротивника, діючи на його комунікаціях і здобуваючи укріплені міста. Козацьке військо Богдана Хмельницького не здійснювало виснажуючих облог міст, а шукало вирішальної битви з основними силами супротивника.

Цим стратегічним принципом Богдан Хмельницький задовго випередив Наполеона, який, як вважається, першим увів у військове мистецтво принцип генеральної битви. Також козацький гетьман випередив свого наступника у згрупуванні артилерії в потужний вогневий кулак і триманні його у резерві війська з метою завдання нищівного вогневого удару у вирішальний момент битви.

Завдяки оригінальній системі перезаряджання тогочасних недосконалих мушкетів, козацьке військо краще від усіх в світі вирішило проблему безперервного ведення вогню, чим зробило вогневий бій головним відносно рукопашного. Також з цією метою козаками широко використовувалися скорострільні багатоствольні гарматки – ожиги, які були прообразом кулеметів.

Козацьке військо, хоча відзначалося сміливістю і рішучістю на полі бою, серйозно дбало і про збереження своєї живої сили, в тому числі і від зростаючої моці вогнепальної зброї. Для захисту застосовувалися як табір з возів, так і вперше у світових арміях, земляні роботи на полі бою, – копання шанців (окопів), насипання земляних валів та інші польові фортифікаційні споруди. Є свідчення, що в битві під Хотином козацьке військо гетьмана П. Сагайдачного вперше використало прообраз сучасних бліндажів, чим убезпечило значні втрати від масованого вогню турецької артилерії, якому було піддане протягом декількох днів. Цей принцип «зариватися в землю» був настільки інноваційним, що не тільки дожив до наших часів, а й залишається життєвонеобхідним у сучасному військовому мистецтві.


 

ВИСНОВКИ

Запорізьке військо мало струнку і самобутню організацію, добровільний спосіб комплектування на постійній основі. Тобто було регулярним військом. Мало самоорганізацію, яка полягала у виборності командирів та участю у прийнятті рішень кожного козака. Ці риси забезпечували високий моральний дух, рішучість, сміливість, ініціативність та майстерність на полі бою.

Козацьке військо було озброєне за останнім словом тодішньої військової техніки. Воно віддавало перевагу новітнім тоді вогнепальній зброї та артилерії, на відміну від багатьох тогочасних феодальних військ, де перевагу надавали по старому, – холодній зброї та обладункам. Не кажучи про східні війська, де використовувалися луки зі стрілами.

Козацьке військо мало всі роди військ, які були у всіх збройних силах того часу: піхоту, кінноту та артилерію. Причому піхота була головним родом військ, що відповідало прогресивним світовим тенденціям. І ця піхота була найкращою в Європі. А також Запорізьке військо мало роди військ, які були відсутні у багатьох сусідніх державах. Це військово-морський флот, якого не було у Речі Посполитої, Великого князівства Литовського, Московії, Румунії, Валахії. На додачу, козацтво мало особливий рід війська – рухомий табір з возів, у використанні якого було неперевершене. Воно мало, також, спеціальні підрозділи, які випередили свій час: самобутню прикордонну службу, підводні човни та прообраз сучасних підрозділів спецпризначення – козаків-характерників.

Запорізьке військо хоча і взяло на озброєння від західноєвропейського військового мистецтва деякі тактичні принципи та прийоми, зате значно випередило його у стратегії. У військах Західної Європи панувала стратегія уникання рішучих битв, а натомість виснаження супротивника, діючи на його комунікаціях і здобуваючи укріплені міста. Натомість, козацьке військо Богдана Хмельницького не здійснювало виснажуючих облог міст, а шукало вирішальної битви з основними силами супротивника.

Цим стратегічним принципом Богдан Хмельницький задовго випередив Наполеона, який вважається першовідкривачем принципу генеральної битви. Також козацький гетьман випередив свого наступника у згрупуванні артилерії в потужний вогневий кулак і триманні його у резерві війська з метою завдання нищівного вогневого удару у вирішальний момент битви.

Завдяки оригінальній системі перезаряджання тогочасних недосконалих мушкетів, козацьке військо краще від усіх в світі вирішило проблему безперервного ведення вогню, чим зробило вогневий бій головним відносно рукопашного. Також, з цією метою, козаками широко використовувалися скорострільні багатоствольні гарматки – ожиги, які були прообразом кулеметів.

Козацьке військо, хоча й відзначалося сміливістю і рішучістю на полі бою, серйозно дбало і про збереження своєї живої сили, в тому числі і від зростаючої моці вогнепальної зброї. Для захисту застосовувалися як табір з возів, так і (вперше у світових арміях) земляні роботи на полі бою, – копання шанців (окопів), насипання земляних валів та інші польові фортифікаційні споруди. Є свідчення, що в битві під Хотином козацьке військо гетьмана П. Сагайдачного вперше використало прообраз сучасних бліндажів, чим убезпечило значні втрати від масованого вогню турецької артилерії, якому було піддане протягом декількох днів. Цей принцип «зариватися в землю» був настільки інноваційним, що не тільки дожив до наших часів, а й залишається життєвонеобхідним у сучасному військовому мистецтві.

Говорячи про військове мистецтво Війська Запорізького можна упевнено сказати, що воно значно випередило свій час. Проте незаслужено було піддано забуттю.

 


 




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных