ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Характеристика педагогічних установок та стереотипівПід час освітнього процесу на педагога можуть впливати установки та стереотипи, що, з одного боку, спрощують його світосприймання, а з другого — викривляють.
Установки Установка — психологічний стан схильності суб'єкта до певно го виду активності в певній ситуації. Це явище відкрив німецький психолог Людвіг Ланге. По-іншому цей внутрішній стан готовності людини до дії, що передує поведінці, називають атитюдом — від англ. аttitudе — ставлення, установка. Установка формується на основі попереднього соціально-психологічного досвіду. Вона діє на усвідомленому та неусвідом-люваному рівнях: здійснює регулятивну функцію поведінки людини. Установка визначає стійку, послідовну поведінку в разі зміни ситуацій; звільняє суб'єкт від необхідності приймати рі-ч шення та довільно контролювати поведінку в типових ситуаціях; може зумовлювати інертність дій і гальмувати пристосування до нових ситуацій, що зумовлюють зміну програми поведінки. На міцність зв'язку між установкою і поведінкою людини впливають такі чинники: · ситуаційні (наприклад, функціонування соціальних норм, обмежений час тощо); · якість самих установок (наприклад, їхня сила, важливість); · особистісні (наприклад, самоконтроль). Що сильніша установка, то більше вона впливає на поведінку людини. Поняття «сила установки» об'єднує кілька визначень, як-от: · крайній ступінь чи інтенсивність — сила є емоційною реакцією, викликаною об'єктом установки; · важливість — ступінь особистого залучення; · знання і доступність — те, що людина знає про об'єкт установки, і наскільки легко вона звертається до установки в різних ситуаціях. Усі ці елементи сили установки є взаємозалежними. До того ж сильні установки впливають не лише на поведінку людини — вони також більш стійкі до змін, стабільні протягом певного часу і діють на різні аспекти соціального пізнання. Що важливішою є та чи та установка, то більше людина використовує її для оброблення інформації, прийняття рішень і під час виконання певних дій. Важливість установки для людини визначають такі чинники: · власні інтереси — що більше зацікавлена людина, то для неї важливіша установка; · соціальна ідентифікація — що сильніша група, до складу якої входить людина з певною установкою, то важливіша ця установка; · ціннісна релевантність — що більше установка пов'язана з особистісними цінностями людини, то вона важливіша. Тож взаємозв'язок установки з основними соціальними й індивідуальними потребами, цінностями підвищує рівень її важливості. Індивідуальні розбіжності також впливають на зв'язок між установками та поведінкою: він сильніший в одних людей і слабший в інших. Тому установки дають змогу прогнозувати поведінку людей із низьким рівнем самоконтролю, оскільки такі люди використовують свої установки як важливі регулятори власної поведінки. І навпаки, цей зв'язок виявляється слабшим у людей із високим рівнем самоконтролю. Стереотипи Поняття установки тісно пов'язане зі стереотипами. Стереотипи, за визначенням американського психолога Уолтера Ліпмана, є спрощеними, попередньо сформованими уявленнями про світ, традиційними способами мислення, сприймання і діяльності людини, ригідними кодами-знаннями, які застосовують у «готовому» вигляді. У педагога закономірно виникають труднощі, пов'язані із невідповідністю соціальних вимог наявним педагогічним стереотипам. Тобто не стереотипи змінюють відповідно до нових реалій, а, навпаки, до нових умов добирають попередньо сформовані стереотипи. Зазвичай педагог дошкільного навчального закладу до застарілого змісту занять, конспектів, розробок підлаштовує сфери життєдіяльності, лінії розвитку дітей, здійснює штучну класифікацію матеріалу відповідно до нової наукової термінології. У такому разі він не вникає у суть освітнього процесу, а наявні стереотипи заважають критичності його сприймання, адекватності оцінювання, поглибленому вивченню матеріалу. Існує чимало особистісних та педагогічних труднощів, що перешкоджають реалізації нових тенденцій у дошкільній освіті, формують підґрунтя для виникнення конфліктних ситуацій. Серед них значне місце посідають педагогічні стереотипи. Педагогічні стереотипи — це когнітивні або афективні еталони, на які орієнтується педагог під час своєї професійної діяльності. Із-поміж них виокремлюють стереотипи мислення, емоцій, реакцій, поведінки тощо. На певному етапі педагогічні стереотипи дають молодому спеціалісту можливість швидко зорієнтуватися в різних ситуаціях, проводити діяльність у реальних освітніх умовах. Зазвичай складна діяльність не обходиться без системи стандартів та механічної реалізації, але коли парадигма застаріває, то стереотипи, що їй відповідали, стають істотними перепонами та гальмують оновлення практики. Педагогічні стереотипи є стійкими утвореннями. Стереотипне мислення і відповідна поведінка педагога не дають йому можливості реалізовувати творчу діяльність, оскільки алгоритмічний підхід до її здійснення не притаманний дошкільній освіті. Педагогічні стереотипи тісно пов'язані з плануванням, алгоритмічним підходом і механічністю професійної діяльності. Основними ознаками стереотипу є такі: · спрощення — орієнтування на мінімум, на примітивні конструкції, неможливість діяти варіативно з великою кількістю складних об'єктів; · типізація — процес створення моделей, конструкцій на основі спільних характеристик, стандартизація навколишнього світу. Стереотип застосовують так, щоб не він відповідав реальності, а для реальності добирають відповідний стереотип; · несвідомість — відсутність критичного сприйняття щоденних дій, пов'язаних зі стереотипами, тобто відсутність рефлексії; · ригідність — неготовність змінювати програму дій залежно від нових мотиваційних вимог, відсутність модифікації стереотипів. Педагогічні стереотипи, які були характерні для суб'єкт-об'єктної дошкільної освіти, є стійкими, і тому негативно впливають на організацію освітнього процесу. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|