ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Психологічна культура педагогаЧасто педагогу під час розв'язання професійних завдань не вдається застосувати теоретичні знання з психології, здобуті ним під час навчання у вищому навчальному закладі. Тому психологічну культуру педагога варто визначати не лише як ґрунтовну теоретико-психологічну обізнаність, а насамперед як сформовану систему професійних цінностей і навичок професійного спілкування, в основі яких — цінність особистості дитини. Тому для педагога володіти психологічною культурою — означає реалізовувати власні психологічні знання у: · ставленні до дітей; · стилі педагогічної діяльності; · виборі методів впливу на дітей.
Компоненти Психологічну культуру педагога формують такі компоненти: · психологічна грамотність — оволодіння психологічними знаннями; · психологічна компетентність — застосування знань у практичній діяльності; · ціннісно-змістовий компонент — погляди, переконання; · рефлексія — спостереження за метою, процесами, результатами своєї діяльності щодо засвоєння психологічної культури; · пізнавальна спрямованість педагога. Показники Показниками психологічної культури педагога є такі: · усвідомлення відмінностей наукової психології від псевдо наукової та життєвої психології; · самопізнання, пізнання своїх індивідуально-психологічних особливостей, усвідомлення потреби самовдосконалення, побудови ефективних і комфортних взаємин; · готовність до самоосвітньої діяльності; · розуміння необхідності враховувати внутрішній стан інших, їхні переживання, індивідуальні особливості під час спілкування, взаємин; · уважне ставлення як до внутрішнього світу інших, так і до свого, обережне і бережне ставлення до індивідуальності та унікальності кожної людини; · засвоєння засобів і способів пізнання, аналізування різних ситуацій, самоорганізації та саморегуляції; · самовираження, самопрезентація, відсутність скутості і комплексів, уміння висловлювати свої почуття і думки; · досконале володіння комунікативними вміннями — вступати в контакт, слухати інших, звертатися з проханням, висловлювати і приймати співчуття, підтримку, уміння відмовляти, реагувати на конструктивну і неконструктивну критику розуміти стан інших, аналізувати мотиви їхньої та своєї поведінки, дякувати, вибачати, просити вибачення тощо; · побудова взаємин «на рівних» готовність до співпраці; · вироблення ідеалів, переконань, ціннісних орієнтацій, прагнень; · усвідомлення відповідальності за свої дії, свій вибір, перевага внутрішньої локалізації контролю, віри у власні сили. Розуміння відповідальності як здатності робити вибір і відповідати за наслідки; · володіння навичками рефлексії, аналізування і порівняння своєї поведінки, вчинків, дій із соціально прийнятними нормами, очікуваннями оточення, диференціація Я на реальне — дзеркальне — ідеальне; · позитивна, близька до адекватної самооцінка, позитивне самоставлення, самоприйняття, самоповага; · задоволеність власним життям, повноцінне проживання теперішнього за принципом «тут і зараз», відчуття осмисленості та наповненості власного життя, відсутність фрустрації щодо життєвих перспектив; · «гнучкість» під час побудови взаємин; · прояв самостійності, критичності щодо суперечливої інформації; · творчий підхід до професійної діяльності. Особистісні характеристики педагога з високим рівнем психологічної культури: · самовизначення — свідомий акт виявлення та утвердження власної позиції в проблемних ситуаціях · самовдосконалення- прагнення до більш повного прояву і розвитку власних можливостей, реалізації власного потенціалу · самопроектування · самоосвіта — процес і результат удосконалення здібностей і поведінки
Рефлексія Одним із компонентів психологічної культури педагога є рефлексія професійної діяльності, яка водночас є механізмом підвищення психологічної культури. Для розвитку рефлексії важливо постійно відстежувати, усвідомлювати, озвучувати або фіксувати письмово власні внутрішні зміни. Це сприяє формуванню звички жити усвідомлено, діяти не стереотипно, не «за інерцією», а свідомо, з позиції творця власного життя. Особливе значення така звичка має для професії педагога. Рефлексія — внутрішня психічна діяльність людини, спрямована на осмислення власних дій і станів. Це багатоаспектне поняття, що визначають як: · засіб і процес самоаналізування та самопізнання; · здатність концентрувати свідомість на власному внутрішньому світі; · уміння розуміти й описувати власні емоційні стани та емоційні стани інших; · усвідомлення причин і наслідків як своєї поведінки, так і поведінки інших; · здатність до самозвітування. Проект «Підвищення психологічної культури учасників освітнього процесу» Із огляду на важливість виконання психологічною службою завдання підвищення психологічної культури педагогів у 2012/2013 навчальному році в навчальних закладах Сумської області було розпочато реалізацію обласного проекту «Підвищення психологічної культури учасників освітнього процесу», розрахованого на два календарних роки. Керівниками проекту були управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації України та обласний центр практичної психології і соціальної роботи. Особливе місце в проекті «Підвищення психологічної культури учасників освітнього процесу» посіла просвітницька робота з педагогами. Метою просвітницької роботи з педагогами було визначено сприяння підвищенню їхньої психологічної культури як необхідної складової професійної та загальнолюдської культури особистості. У межах проекту також було визначено такі завдання просвітницької роботи з педагогами: · актуалізувати потребу в самовдосконаленні та розвитку самосвідомості, створити для цього сприятливі умови;» сприяти оволодінню педагогами психологічними знаннями, уміннями, правилами і нормами під час спілкування, професійної діяльності тощо; · навчати використовувати набуті знання та вміння під час прийняття рішень у тому чи тому типі діяльності; · заохочувати до розвитку професійно й особистісно-значимих ідеалів, цінностей; · формувати психологічну компетентність і освоювати принципи культуротворчості; · сприяти збереженню психологічного здоров'я педагогів і створенню психологічно «безпечного» освітнього середовища. Очікувані результати просвітницької роботи в межах проекту: · підвищення мотивації до саморозвитку і самоосвіти; · підвищення рівня психологічної культури, гуманізація освітнього середовища навчального закладу; · розроблення моделі роботи працівників психологічної служби щодо формування психологічної культури педагогів.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|