Главная
Популярная публикация
Научная публикация
Случайная публикация
Обратная связь
ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Ценовые и неценовые факторы
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
|
Основні етапи і кроки процесу консультування для зміни непродуктивного стилю взаємодії
№
п/п
| Етапи
| Основні кроки
|
| Встановлення довіри
| Підстроювання під тон і темп голосу клієнта. Відповідність диханню і позі клієнта. Використання слів, відповідних провідною системі сприйняття клієнта (візуальної, аудіальний, кінестетичний). Застосування соучастной стратегії контакту
|
| Дослідження причин непродуктивності стилю взаємодії
| Аналіз історії життя клієнта. Створення у нього потреби у зміні. Освоєння стратегії відповідальності. Усвідомлення вторинних вигод непродуктивного стилю взаємодії. Усвідомлення і подолання опору
|
| Диференціація та узгодження конфліктних прагнень у сфері внутриличностного простору
| Диференціація складових частин внутрішньоособистісних конфліктів і супутніх йому негативних емоцій. Відкрите вираження негативних емоцій. Визнання позитивної суті складових частин конфлікту. Відродження віри в особистісну спроможність, наповнення структурних ланок самосвідомості позитивним змістом. Реконструкція соціальних установок
|
| Диференціація та узгодження конфліктних прагнень в міжособистісному просторі
| Усвідомлення клієнтом свого вкладу у взаємини і відповідальності за їх подальший розвиток. Усвідомлення ідентифікації учасників міжособистісного конфлікту з емоційно насиченими соціальними установками і моделями контакту, принесеними з сім'ї і соціуму. Відокремлення клієнта від осіб, що беруть участь в конфлікті. Розширення рамок позитивного сприйняття партнера і ситуації взаємодії. Самостійне узгодження протиборчих прагнень у міжособистісному взаємодії
|
| Зміна звичних неконструктивних стереотипів взаємодії
| Визнання необхідності зміни звичних неконструктивних стереотипів спілкування. Подолання звичних неконструктивних установок, стереотипів і сумнівів. Розвиток гнучкості. Використання своїх позитивних ресурсів. Робота над помилками
| 17. Консультування з проблем емоційно-особистісного розвитку дитини. У даній роботі розглядається використання методів психологічного консультування в роботі з дітьми «групи ризику» і з дітьми, потерпілими від насильства. Особливості процесу консультування в цьому віковому періоді: 1. Діти майже ніколи не звертаються за допомогою самі, зазвичай, у зв'язку з їхніми проблемами звертаються до консультанта дорослі; 2. Психотерапевтичний ефект повинен бути досягнутий дуже швидко, так як одна проблема породжує нові, що в дитячому віці істотно відбивається на психічному розвитку дитини в цілому; 3. Консультант не може покласти на дитину відповідальність за вирішення існуючих у нього проблем, оскільки мислення і самосвідомість в дитячому віці ще недостатньо розвинені, а крім того, життя дитини майже повністю залежить від дорослих. У зв'язку із зазначеними вище особливостями з особливою гостротою постає проблема методів консультування. Дитина рідко схильний сам розповідати про свої проблеми чужому дорослому, а крім того, він не завжди розуміє, що є джерелом його бід. У більшості випадків в основі дитячого поведінки, з приводу якого звертаються зі скаргою дорослі, лежать негативні афективні переживання дитини, в основі яких лежить незадоволеність будь-яких життєво важливих для дитини потреб чи конфлікт між ними. Як правило, афективні переживання усуваються у дітей тільки після того, як змінюється ситуація, що провокує ці переживання. Але буває так, що змінити ситуацію неможливо в силу якихось об'єктивних причин. Тоді психолог повинен зуміти змінити особистісний сенс ситуації для дитини і тим самим змінити його переживання. Змінити особистісний сенс можливо в тому випадку, якщо консультант покаже дитині ситуацію не зі звичною для нього точки зору, а зовсім з іншої, нової позиції. Причому ця нова позиція, яку консультант пропонує зайняти дитині, повинна бути привабливою для консультованого і відповідати його особистісним домаганням. Знайти нову точку бачення подій психолог може з допомогою виходу зі стану поглинання життєдіяльністю в якусь зовнішню позицію, звідки дана ситуація постає в зовсім іншому вигляді. Вихід в рефлексивну позицію дозволяє консультанту провести аналіз існуючого положення справ і зрозуміти, з якого боку подати ситуацію дитині, щоб вона набула б для нього новий особистісний сенс. 1. Психологічне консультування дітей «групи ризику» До «групи ризику» належить категорія дітей, які мають слабку опірність до факторів соціального ризику в силу вікових та психологічних особливостей. Вони об'єктивно (добровільно чи ні) знаходяться в зоні реального чи потенційного ризику, виявляють різні форми соціальної дезадаптації, виражається головним чином у педагогічній занедбаності і важковиховуваних внаслідок порушення їх соціалізації. Дітей, що відносяться до «груп ризику», можна умовно об'єднати в такі групи (табл.1): Таблиця 1. Класифікація і характеристика дітей «груп ризику»
Група
| Характеристика
| Причини (в сім'ї)
| Діти з неблагополучних сімей
| - Діти з соціально-дезадаптованих, дисфункціональних сімей. - Основний критерій: несприятливий соціально-психологічний клімат у сім'ї, негативне ставлення до дітей.
| - Негативний досвід батьків у дитинстві. - Деструктивні особливості особистості батьків. - Низький рівень освіти, багатодітність як наслідок низької моральної культури, бідність почуттів, вузькість соціальних зв'язків, хаотичність ролей та ін
| Діти з проблемами у розвитку
| - Проблеми у фізичному і розумовому розвитку, і як наслідок проблеми в навчанні. - Діти-інваліди, діти із затримкою психічного та інтелектуального розвитку, діти з хронічними захворюваннями, підлітки з акцентуацією характеру.
| - Особливості розвитку дитини, формування характеру (невропатії, енцефалопатії, порушення спілкування). - Соматичні і психічні захворювання, інвалідизація. - Шкільна дезадаптація. - Дефекти і дефіцити в розвитку.
| Діти-сироти і діти, залишилися без піклування батьків
| - Діти мають статус сироти - вихованці дитячих будинків і шкіл-інтернатів - Діти у яких статус сироти не визначено (вихованці притулків, центрів реабілітації, «діти вулиці» - приховані сироти).
| - Батьківські забуття - Різні види депривації і сепарація - Соціальна дезадаптація - Серйозні порушення процесу соціалізації - Негативний сімейний досвід або відсутність досвіду життя в родині.
| Діти з сімей перебувають у важкій життєвої ситуації
| Діти з: - Бідних сімей; - Неповних сімей; - Багатодітних сімей; - Опікунських та прийомних сімей; - Сімей біженців і емігрантів.
| - Економічні проблеми - Демографічні чинники - Проблеми виховання - Проблеми адаптації до нової соціальної та культурному середовищі.
| Для дітей дошкільного віку характерні такі ситуації підвищеного ризику: - Вороже жорстоке ставлення в сім'ї до дитини; - Емоційне відкидання дитини; - Брак нагляду та догляду за дитиною; - Батьки фактично знаходяться в стані розлучення; - Надмірні вимога до дитини, гіперопіка; - Поява нового члена сім'ї (мачуха, вітчим, брат, сестра); - Суперечливе виховання або зміна його типу; - Чуже оточення за рамками сім'ї (мова, культура). Для дітей шкільного віку крім перерахованих ситуацій психотравмуючими можуть стати: - Неможливість відповідати очікуванням сім'ї (бути відмінником, рекордсменом); - Переживання надмірної відповідальності за інших членів сім'ї (молодших братів, сестер); - Неприйняття дитини педагогом, однолітками; - Нездатність справитися з навчальним навантаженням; - Відрив від сім'ї, зміна шкільного колективу, зміна місця проживання; - Травма, серйозне соматичне захворювання; - Ситуації пов'язані з насильством над дитиною; Основні напрями соціально-педагогічної діяльності: - Раннє виявлення факторів ризику і причин неблагополуччя конкретної дитини; - Розробка та реалізація індивідуальних програм, які передбачають комплекс заходів щодо попередження дезадаптивних процесів або мінімізації їх негативного дії; - Різнобічна допомога команди фахівців з виведення дитини з соціально-небезпечного становища.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|