Консультування з проблем самооцінки та самовизначення.

«Під педагогічною підтримкою ми розуміємо процес спільного з дитиною визначення її власних інтересів, цілей, можливостей, шляхів подолання перешкод і проблем, що заважають їй зберегти свою людську гідність і самостійно досягнути бажаних результатів у навчанні, самовихованні, спілкуванні, способі життя», - таке визначення дав автор концепції «Педагогічна підтримка дитини в навчанні» О. С. Газман.

Головна мета педагогічної підтримки - розвиток самостійності школяра, поступове і цілеспрямоване просування до здатності управляти власним життям.

Відмінність педагогічної підтримки як особливої професійної діяльності від звичайної людської підтримки полягає в тому, що педагог при виникненні проблеми може її перетворити на освітню ситуацію, створюючи умови для розвитку здібностей учня.

Займаючи особливу педагогічну позицію, доросла людина може стати «умовою» для освіти школяра, допомагаючи переконструювати проблему в низку завдань, зрозумілих й прийнятних для дитини.

Педагогічна підтримка самовизначення школярів – це сукупність науково-методичної і організаційно-педагогічної діяльності педагогічного колективу у взаємодії з соціальними партнерами школи з питань формування освітнього середовища, що сприятиме самовизначенню учнів. В даному випадку учень є не об'єктом педагогічної дії, а суб'єктом самопізнання, самовизначення, саморозвитку, що здійснюється в процесі навчання, при якому учень і вчитель є партнерами.

Педагогічна підтримка профільного і професійного самовизначення школярів включає цілий комплекс заходів, що здійснює педагогічний колектив, направлених на:

· закріплення навиків самостійної, творчої діяльності в певній сфері (знаннєво-дієвий блок);

· формування моральної, психологічної готовності до праці (мотиваційно-ціннісний блок);

· профільну і професійну орієнтацію (орієнтувальний блок).

Готовність школярів до профільного і професійного самовизначення формується поступово, тому педагогічна підтримка є безперервним процесом, основа якого закладається ще в початковій школі, але найбільш важливий етап припадає на 8 –11 класи.

У 9 класі учні повинні адекватно визначити необхідність і можливість здобуття ними повної (середньої) загальної, початкової або середньої професійної освіти. Учень повинен зуміти правильно оцінити свої особисті характеристики (схильності, здатності, наявність професійно важливих якостей, рівень самооцінки тощо), економічну доцільність вибору (популярні професії на ринку праці, рівень зарплати, можливість працевлаштування тощо), сформулювати професійно обумовлені цілі здобуття освіти, а потім, з врахуванням можливостей професійного навчання, розробити індивідуальну освітню траєкторію, що сприятиме досягненню поставлених цілей і завдань.

На вибір профілю навчання в 9 класі і шляху професійного становлення випускника загальноосвітнього навчального закладу мають вплив багато чинників. Профільне і професійне самовизначення здійснюється школярами:

самостійно, виходячи з особистих схильностей, здібностей:

· самостійно, орієнтуючись на ідеал (кумира);

· під впливом батьків, родичів (традиції, матеріальні можливості сім'ї);

· за порадою педагогів;

· під впливом інших дорослих (сусіди, інші консультанти);

· за компанію з товаришами;

· під впливом засобів масової інформації.

Метою педагогічної підтримки самовизначення школярів є створення освітнього середовища, що сприяє пізнанню себе, навколишнього світу і знаходженню свого місця в ньому.

Професійне визначення особистості - процес формування ставлення особистості до себе як суб’єкта майбутньої професійної діяльності та самореалізації у ній, успішної адаптації до вимог ринку праці та за необхідності зміни професії. Професійне самовизначення є важливим і обов’язковим етапом цілісного розвитку особистості.

Професійне самовизначення - довготривалий, безперервний процес. Допомогти учневі в грамотному виборі майбутньої професії - основне завдання педагога.

Особливість профільного самовизначення учнів на етапі допрофільного навчання полягає в тому, що більшість учнів не можуть зробити обґрунтоване профільне самовизначення,

· по-перше - внаслідок відсутності знань, необхідних для профільного самовизначення (про світ професій, про самих себе, можливих шляхах продовження своєї освіти та ін.),

· по-друге - через низьку потребу у виявленні своїх здібностей, схильностей, інтересів і в цілому в профільному самовизначенні,

· по-третє - через відсутність усвідомлених мотивів вибору і недостатнього розвитку особистісних якостей, актуальних для профільного самовизначення.

Тому перед педагогами стоять наступні завдання:

У основній школі:

• розвиток в учнів уміння життєвого цілеспрямування, спрямованості на профільне і професійне самовизначення як значиму частину життєвого самовизначення;

• розвиток вміння самопізнання і самооцінки;

• підтримка профільно виражених інтересів школярів;

• розширення знань про світ професій, про специфіку регіонального ринку праці, навчальні заклади регіону, створення в учня позитивних установок на види діяльності, що цікавлять їх.

У старшій школі:

• розвиток умінь діяльності рефлексії, самопізнання і самооцінки, допомога у формуванні позитивної адекватної самооцінки;

• підтримка активності учнів, направленої на розвиток своїх пізнавальних і професійних інтересів, визначення близьких і дальших тимчасових життєвих перспектив, створення індивідуальної освітньої траєкторії, що сприяє професійному самовизначенню, продовження роботи з розширення знань про світ праці і професій, шляхи і форми професійної підготовки у вибраній сфері діяльності, формуванню професійно значимих якостей.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: