Круглого столу» з філософії права

«Антропологія права: філософський та юри­дичний виміри
(стан, проблеми, перспективи)»

Учасники Всеукраїнського «круглого столу» з філософії права «Антропологія права: філософ­ський та юридичний виміри (стан, про­блеми, перспективи)», обговоривши сучасні ак­туальні проблеми антропології права, особливо­сті її становлення й розвитку в Україні,

констатують:

Однією із загальновизнаних сучасних тенден­цій розвитку суспільних наук є їх антропологіза­ція. У системі правничих наук це знаходить прояв в тому, що у них все рельєфніше виокрем­люється антропологія права як галузева юриди­чна наука, а в структурі філософії права форму­ється окремий розділ, присвячений антропологі­чній проблематиці.

Антропологізація відбувається й у сучасній українській філософії та загальній теорії права. Свідченням цього є: розгортання саме антропо­ло­гічно-правових досліджень (у тому числі ди­серта­ційних) як у філософії, так і в юриспруден­ції; інте­нсивний розвиток вітчизняної загальної теорії прав людини (здійснюваний, зокрема, до­слідженнями Львівської лабораторії прав лю­дини Академії пра­вових наук України); наяв­ність окремої рубрики з антропології права у но­воствореному міжнарод­ному журналі «Проблеми філософії права»; висвіт­лення у деяких вітчизня­них підручниках і навчаль­них посібниках з філо­софії права питань з антропологічно-правової проблематики.

Особливо слід відзначити, що згадана тенде­нція реалізується у філософії права на засадах багатоди­сциплінарності й методологічного плю­ралізму. Остання обставина, безперечно, демок­ратизує та збагачує шляхи пошуків істини, до­зволяє більш повно й всебічно осягнути предмет дослідження – як людиномірні характеристики права (яке б явище не відображалось цим тер­міно-поняттям), так і пра­вові властивості лю­дини (яким би чином не інтер­претувати її при­роду та сутність).

Поряд з цим процесу інтенсифікації антропо­ло­гічно-правових досліджень в Україні властиві певні вади. До них можна віднести: недостатню коорди­націю таких досліджень, виконуваних представни­ками, з одного боку, філософської науки, а з ін­шого, – юридичної; перетворення у деяких дослі­дженнях методологічного плюралі­зму на методо­логічний анархізм, методологічну нерозбірливість; відсутність фахового видання, в якому би комплек­сно висвітлювалися різноаспе­ктні проблеми люди­нознавства; несформованість спеціальних наукових підрозділів з антропології права; недостатнє враху­вання позитивних здобу­тків попередньої українсь­кої наукової спадщини з вказаних проблем; непо­вне та повільне засво­єння й творче застосування досягнень сучасної зарубіжної антропологічної на­уки; відсутність самостійних навчальних курсів, а також навча­льної літератури з антропології права.

З огляду на викладене,

учасники «круглого столу»

рекомендують:

− орієнтувати юристів-дослідників на ви­вчення ан­тропних властивостей права та дер­жави, дослі­дження актуальних антропологічних теоретичних і практичних питань право- і держа­вотворення в Україні;

− розширювати подальші антропологічно-пра­вові дослідження, зокрема збільшуючи їх пи­тому вагу у дисертаційних й інших наукових ро­ботах з філософії права;

− підвищити ефективність координації згада­них досліджень, що проводяться у різних закла­дах України;

− повніше враховувати сучасні здобутки філо­соф­ської, релігійної, соціокультурної (соці­альної та/чи культурної), етнічної, психологіч­ної, лінгвіс­тичної й інших антропологій і суміж­них з ними галузей наукового знання при вико­нанні антропо­логічно-правових досліджень;

− налагоджувати контакти із зарубіжними пред­ставниками антропологічно-правової науки;

− ретельніше відроджувати та використову­вати наукову спадщину тих українських вчених мину­лого, які займалися антропологічно-право­вою про­блематикою;

− перекладати, публікувати та вивчати зару­біжні наукові праці з цієї проблематики;

− враховувати те, що антропологічно-правові до­слідження – як і будь-які дослідження у сус­пільних науках – мають відповідати таким гно­сеологічним принципам: об’єктивна зумовле­ність обраних ме­тодів дослідження специфікою його предмета; не­обхідність встановлення єдиної істини, яку можна довести й перевірити за посе­редництвом певного об’єктивного критерію; спроможність застосовува­ного концептуального підходу та відповідних йому дослідницьких ме­тодів наближувати, призводити до розкриття сутності антропно-правових явищ;

− поступово запроваджувати викладання спе­ціа­льних курсів з антропології права студен­там вищих юридичних і філософських навчаль­них закладів;

− створити авторський колектив для підгото­вки вітчизняного навчального посібника (підру­чника) з антропології права;

− регулярно проводити всеукраїнські та між­наро­дні конференції, семінари, «круглі столи» й інші наукові, а також інформаційні заходи з ан­тропологічно-правової проблематики;

− Оргкомітету «круглого столу» організу­вати ви­дання матеріалів цього заходу та забезпе­чити ви­світлення останнього в юридичній пресі.

Дані Рекомендації скерувати в Інститут дер­жави і права ім. В. М. Корецького НАН України, в Інсти­тут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, у Президію Академії правових наук України, до Всеукраїнської асоціації філософії права і соціальної філософії, на юридичні та фі­лософські факультети провідних вищих навча­льних закладів нашої держави.

Схвалено у Львові 17 вересня 2005 року учас­никами Всеукраїнського «круглого столу» з фі­лософії права «Антропологія права: філософсь­кий та юридичний виміри (стан, проблеми, перс­пективи)».

ллллл

© 2005 А. О. Фальковський

Одеська національна юридична академія

“АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА”

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: