Суб’єктивна сторона

Суб’єктивна сторона злочинів проти основ національної безпеки України характеризується насамперед виною у виді прямого умислу.

Переважна більшість цих злочинів вчинюється з метою ослаблення держави, проте саме ця мета не є обов’язковою для усіх злочинів.

Вказівка на мету міститься у ст. 109 КК України «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу». Тут мета випливає з самої назви статті. У диспозиції безпосереднє йдеться про мету насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, а також про мету захоплення державної влади. У ст. 110 «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України» метою є незаконна зміна меж території або державного кордону України.

Мотив зазначений лише у ст. 112 КК «Посягання на життя державного чи громадського діяча». Про мотив свідчать слова «у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю».

Суб'єкти злочинів проти основ національної безпеки України переважно загальні, віком з 16 років. З 14 років відповідальність настає лише за посягання на життя державного або громадського діяча (ст. 111) та диверсію (ст. 113).

Спеціальний суб'єкт є ознакою лише двох основних складів злочинів даного розділу – ст. 111 та 114. Суб’єктом ст. 111 «Державна зрада» є громадянин України (зрозуміло, що «зрадити» може лише «свій»). Суб’єкт ст. 114 «Шпигунство» - іноземець або особа без громадянства.

В якості кваліфікуючої ознаки спеціальний суб’єкт міститься у статтях 109 «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу» або а захоплення державної влади» та 110 «Посягання на територіальну цілісність та недоторканість України». Це «особа, яка є представником влади».

Серед норм, що містяться у розділі І Особливої частини кримінального кодексу «Злочини проти основ національної безпеки України» є заохочувальні, тобто таки, що передбачають умови звільнення від кримінальної відповідальності за вчинені злочини (ст. 111 та 114).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: