Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Ст. 337 «Ухиленні від військового обліку або спеціальних зборів».




Звернемо Увагу, що ст. 331 відсутня. Вона мала назву «Незаконне перетинання державного кордону» та була виключена з КК у 2004 році.

Відповідно до безпосередніх об’єктів усі злочини розділу ХІV можна систематизувати таким чином:

1. що посягають на охорону важливої для держави інформації:

ст. 328 «Розголошення державної таємниці»

ст. 329. «Втрата документів, що містять державну таємницю»

ст.330 «Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка знаходиться у володінні держави».

 

2. що посягають на недоторканність державного кордону:

ст. 332 «Незаконне переправлення осіб через державний кордон України».

ст. 333 «Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю».

ст. 334 «Порушення правил міжнародних польотів».

 

3. що порушують порядок комплектування Збройних сил:

ст. 335 «Ухилення від призову на строкову військову службу.

ст. 336 «Ухилення від призову за мобілізацією».

ст. 337 «Ухиленні від військового обліку або спеціальних зборів».

 

Як вже йшлося, розділ “Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову по мобілізації» ми розглядаємо поряд з розділом «Злочини проти основ національної безпеки України» у зв’язку з тим, що певні злочини, склади яких містяться у ньому, є суміжними до складів злочинів проти основ національної безпеки України. Це стосується статей 328 «Розголошення державної таємниці», 329. «Втрата документів, що містять державну таємницю» та 330 «Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка знаходиться у володінні держави». Тому і розглянемо (у порівняльному плані) саме ці статі.

Як вже йшлося, злочини, передбачені статтями 328 «Розголошення державної таємниці», 329 «Втрата документів, що містять державну таємницю» у КК 1960 р. вважалися «державними злочинами», належали до так званих інших злочинів проти держави. Об’єктивно вони здатні спричинити національній безпеці таку ж шкоду, що й державна зрада та шпигунство.

Статті 335 «Ухилення від призову на строкову військову службу, 336 «Ухилення від призову за мобілізацією» та 337 «Ухиленні від військового обліку або спеціальних зборів» є суміжними до деяких статей з розділу ХІХ «Злочини проти встановлення порядку несення військової служби (військові злочини»), тому вони розглядатимусь при характеристиці військових злочинів.

Повернемось до співвідношення злочинів, передбачених статтями розділу “Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову по мобілізації» зі злочинами, склади яких містяться у розділі «Злочини проти основ національної безпеки України».

 

Розмежування окремих складів злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову по мобілізації зі злочинами проти основ національної безпеки.

Розмежування злочинів, передбачених статтями 328 «Розголошення державної таємниці» та статей 111 «Державна зрада» та 114 «Шпигунство»

 

Нагадаємо, що питання про відмінність одного злочину від іншого постає у випадку, коли за певними ознаками вони мають схожість між собою. У такому разі виникає необхідність виявити саме ті ознаки, за допомогою яких злочини можна розрізнити.

Диспозиція ч. 1 ст. 328 наступна: «Розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства».

З диспозиції, а саме, вказівки на предмет в якості «відомостей, що становлять державну таємницю», випливає, що злочин, передбачений цією статтею, є суміжним до державної зради та шпигунства. Відповідні злочини об’єднує і об’єкт, яким є обороноздатність, незалежність, недоторканність, територіальна цілісність України (в залежності від конкретного змісту державної таємниці).

Помітимо, що суб’єктом злочину, передбаченого ст. 328 є не лише службова особа. Словосполучення «службові обов’язки» застосовано тут у широкому сенсі. Обов’язки що торкаються державної таємниці мають не лише службові особи, а й інші працівники, наприклад, шифрувальник. З іншого боку, аж ніяк не можуть бути суб’єктами даного злочину особи, які працюють у відповідної організації, але не мають офіційного доступу до джерел державної таємниці (прибиральниці, вахтери та ін.). Якщо таким працівникам з будь-яких обставин стала відома державна таємниця та вони її розголосили – кримінальна відповідальність відсутня за відсутністю суб’єкта злочину.

Щодо суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 328, то вина можлива у формах і умислу, і необережності. Зрозуміло, що секретна інформація може бути повідомлена відповідним суб’єктом свідоме (умисел), а може – і за обставинами, які свідчать про необережність (наприклад, особа забула вбрати документи зі столу).

Як пам’ятаємо, ст. 111 «Державна зрада» передбачає 3 форми діяння: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство та надання допомоги іноземній державі, іноземній організації або їх працівникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

З усіх варіантів державної зради лише один має подібність до розголошення державної таємниці, а саме шпигунство. Предметом обох складів злочинів є державна таємниця. Вчинення як шпигунства (ст.111, 114), так і злочину, передбаченого ст. 328 передбачає можливість одержання інформації, що є державною таємницею, людьми, яким ця інформація не має бути відомою, оскільки це здатне спричинити шкоду інтересам України. Державна зрада у будь-якої формі, зокрема, шпигунство – це виключно прямоумисний злочин.

Зрозуміло, що шпигунство (ст. 111, 114) та розголошення державної таємниці (ст. 328) мають між собою найбільшу подібність у конкретної життєвої ситуації, коли особа, якій державна таємниця була відома у зв’язку з її службовими обов’язками, доводить її саме умисно до відома сторонній особи. В такому разі відмінність полягає лише в одному – кім саме є ця стороння особа. Якщо вона та, що вказана у диспозиції ст. 114 «Шпигунство», тобто адресатом є іноземна держава, іноземна організація або їх представник – злочин слід вважати державною зрадою у формі шпигунства (ст. 111) або шпигунством (ст. 114). Передача відомостей, що містять державну таємницю будь-якій інший особі кваліфікується за ст. 328.

Постає питання, чи дійсно шпигунство, передбачене ст. 114 є злочином, суміжним до розголошення державної таємниці? Адже суб’єктом ст. 114 може бути лише іноземець або особа без громадянства. Викликає сумніви можливість такої особи бути допущеною до державної таємниці України. Відповідь на питання міститься у ст. 27 Закону України про державну таємницю від 21.01. 1994. Там йдеться наступне: «Іноземцям та особам без громадянства доступ до державної таємниці надається у виняткових випадках на підставі міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або письмового розпорядження Президента України з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки України на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України». Таким чином, суб’єктом ст. 328, тобто особою якій відомості, що містять державну таємницю, були довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, може бути не лише громадянин України, але й іноземець та особа без громадянства.

Підведемо підсумки. Якщо особа, якій відомості, що містять державну таємницю були довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, умисно розголосила їх представнику іноземної державі або іноземної організації, вона відповідає не за ст. 328, а за статтями 111 (якщо є громадянином України) або 114 (якщо вона іноземець або особа без громадянства). У разі, якщо така особа умисно чи необережно розголосила таку ж інформацію будь-якої інший особі, її відповідальність настає саме за ст. 328.

Підтвердженням того, державна зрада у формі шпигунства (ст. 111) дійсно є суміжним із розголошенням державної таємниці (ст. 328) є, наприклад, наступна інформація, розміщена в Інтернеті.

Професор Севастопольської академії військово-морських сил імені Нахімова Владимир Чумаков обвинувачується у державній зраді. Він відкрито опублікував посібник «Імпульсні процеси і системи», якому вже після цього був наданий гриф «таємно». Матеріали для цього пособника, присвяченого електродинамічному прискорювачу, Чумаков збирав в відкритих публікаціях, зокрема, іноземних журналах. В державної зраді професора обвинуватили після того, як він взяв посібник з собою в Китай, де планував виступити з доповіддю на конференції. Державна зрада вбачається у тому, що розголошення відомостей про електродинамічний прискорювач може нанести шкоду обороноздатності України, оскільки має відношення до технології створення секретної зброї.

Проаналізуємо помилки, що припущені у такої кваліфікації. По-перше, викликає сумніви, що відповідна інформація належить до державної таємниці. Але, навіть якщо вона є саме текою, державної зради у формі шпигунства тут не може бути, оскільки відомості збиралися зовсім не з метою передачі їх іноземній державі, іноземній організації або їх представникам. Таким чином, наявність у діях професора злочину, передбаченого ст. 111 «Державна зрада» виключається за відсутності адресата, передбаченого цією статтею. Щодо розголошення державної таємниці (ст. 328), складу цього злочину у події також немає, оскільки відсутній відповідний суб’єкт: Чумаков одержав інформацію (навіть якщо вона дійсно містить державну таємницю) не будучі «особою, якій ці відомості були довірені або сталі відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків». Як бачимо, кваліфікація дій професора Чумакова є помилковою.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных