Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Ст. 112 КК України. Посягання на життя державного чи громадського діяча




Одразу ж слід звернути увагу, що ця стаття містить норму, що є спеціальною щодо п.8 ч. 2 ст. 115, тобто є різновидом умисного вбивства особи у зв’язку з виконанням службового обов’язку.

Об’єкт

Безпосередній основний об’єкт – політична система України.

Безпосередній додатковий обов’язковий об’єкт – життя людини.

Потерпілимиє особи, вичерпаний перелік яких міститься у диспозиції статті 112.

Посягання на життя інших осіб у зв’язку з їх діяльністю кваліфікується за п. 8 ч. 2 ст. 115 КК (умисне вбивство особи або її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку). Посягання за теми же мотивами на життя судді, народного засідателя або присяжного– за ст. 379 КК; Посягання на життя захисника… - за ст. 400 КК; посягання на життя представника іноземної держави – за ст. 443.

Усі перелічені статті містять спеціальні норми щодо п. 8 ч. 2 ст. 115. Таким чином ст. 115 застосовується лише у випадках, коли потерпілий, на життя якого злочинець посягає в зв’язку з його діяльністю, не є одним з тих, що передбачені спеціальними нормами, зрозуміло, включаючи ту, що розглядається, тобто ст. 112.

Об’єктивна сторона

Діяння передбачено у двох варіантах

1.Вбивство

2. Замах на вбивство.

Таке бачення посягання випливає з тлумачення самої статті 112 (слова «посягання»), а також є результатом співставлення із диспозиціями решти статей, які передбачають посягання на життя певної особи. У цих статтях (наприклад, ст. 443) стосовно посягання на життя у диспозиції прямо вказано: «вбивство або замах на вбивство».

Необхідно згадати, що замах має місце у разі, коли злочинець з прямим умислом вчиняє дії, безпосередньо спрямовані на вчинення злочину, тобто починає виконувати об’єктивну сторону, але результат (уданому випадку – смерть) не настає з причин, що не залежать від його волі. Який це замах – закінчений чи незакінчений – значення не має. Не має значення й те, яка саме шкода спричинена потерпілому, і навіть чи спричинена вона взагалі (наприклад, злочинець схибив). Це однаково кваліфікується як закінчене посягання на життя державного діяча.

Замах неможна плутати з готуванням до злочину, коли лише створюються умови для вчинення злочину. Дії з готування до посягання на життя державного чи громадського діяча (засідка, вистежування) кваліфікуються за статями 112 і 14 КК (готування до злочину). У разі погрози вбивством державному чи громадському діячу застосовується загальна норма, що міститься у ст. 129 «Погроза вбивством» (до неї є низка спеціальних – статті 345, 346, 350, 377, 398). Специфіка ст. 129 «Погроза вбивством» буде обговорена при аналізі розділу ІІ КК «Злочини проти життя та здоров’я».

Якщо злочин, що розглядається, вважається закінченим навіть у разі замаху на життя державного чи громадського діяча, тим більше є підстав застосовувати дану статтю у разі закінченого вбивства.Таким чином, склад ст. 112 КК належить до так званих «формально-матеріальних». В одному з варіантів (замах) він є формальним (точніше – усіченим), у другому (заподіяння смерті) – матеріальним.

Доволі розповсюдженою у науці кримінального права є думка, нібито злочин з усіченим складом не може мати стадії замаху. Стосовно посягання на життя державного діяча аргумент виглядає так: «Якщо момент закінчення даного злочину визначений як замах на життя державного діяча, то «замах на замах» є нонсенсом». Прибічники такої думки забувають про один з варіантів кримінально-правової кваліфікації у разі фактичної помилки. Уявимо собі, що особа, яка має намір вбити державного діяча, помиляється, і вбиває іншу, схожу особу. Така помилка дає усі підстави кваліфікувати дії злочинця як замах на вбивство державного діяча. Саме так слід кваліфікувати подібні дії і у випадку, коли смерть жертви не настала з причин, що не залежать від волі винного. Тобто, замах на злочин «Посягання на державного діяча», як і взагалі, замах на злочин з усіченим складом – можливий.




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных