Прочитайте наступний матеріал. Зробіть письмовий висновок щодо значення феномену смаку для реалізації естетичного досвіду в житті людини.

Для реалізації естетичного досвіду, для налагодження гармонійних стосунків з оточуючим світом людина має володіти певною здатностістю. Це відчували вже давні мислителі, тим не менш назва для такої здатності виникла лише у ХУП столітті, коли була обрана категорія смаку. Чому саме смак? Логіка міркувань при обранні поняття смаку була такою. Подібно до того, як за допомогою смаку як фізіологічної здатності людина розрізняє солодке, солене та ін., за допомогою смаку як духовного почуття людина має виявляти прекрасне в мистецтві, розрізняти піднесене й низьке, відділяти високий рівень художнього в мистецтві від недосконалого, потворного тощо. В естетичному сенсі поняття смаку вперше використав іспанський мислитель ХУП ст. Бальтазар Грасіан, позначивши тим самим здатність людського розуму на осягнення прекрасного в мистецтві. Смак розглядався ним як здатність, що властива людині від народження і подібна інтелекту. Якщо інтелект націлений на пошуки істини, то смак керується пошуками краси речей. У ХУШ столітті смак розглядався як критерій художньої обізнаності, ознака вихованості та духовного аристократизму. Навколо питань смаку точилися дискусії, на теми смаку створювалися спеціальні трактати. Дослідники дійшли згоди, що смак допомагає створювати твори мистецтва і правильно їх оцінювати.

Підсумок дискусіям навколо питнаь смаку підвів французський філософ Вольтер. У статті «Смак» (1757 р.), написаній ним для його знаменитого «Портативного філософського словника» Вольтер зазначив: «Смак – чуття, дар розрізняти властивості страв, опосередкував метафору, в якій словом «смак» позначається чуттєвість стосовно прекрасного й потворного; художній смак передує роздумам, цінує добре, не схвалює погане» (Цит. по: Вольтер. Эстетика. Статьи. Письма. Предисловия и рассуждения. – М.: Искусство, 1974. – С. 267-268). На думку Вольтера, високий художній смак частково притаманний людині від народження, а частково підлягає вихованню. Смак можна виховувати за допомогою спілкування з прекрасним у природі та прекрасним у мистецтві. Викривлений смак виявляється в схильності людини до сюжетів, що обурюють освічений розум, у виборі всього претенциозного, жеманного натомість простого й благородного. Викривлений смак є хворобою духу. Справжнім, «тонким» смаком, вважає Вольтер, володіє незначна частка цінителів мистецтва, що свідомо виховували свій смак; основна ж маса людей, насамперед тих, що займаються виробництвом, торговлею, фінансами та ін. позбавлені смаку. У людей, що працюють, просто бракує часу для виховання смаку. Вольтер вважає недостойним людського духу такий стан речей, коли справжнім смаком володіють лише багаті та бездіяльні люди.

В естетичній концепції І. Канта (ХУШ ст.) смак розглянутий як суб ۥ єктивна здатність, яку неможливо описати за допомогою понять, але яка притаманна всім людям, спирається на загальні людські якості. Смак, за Кантом, є здатність оцінювати предмет на основі почуття задоволення або незадоволення, вільного від будь-якої зацікавленості.

У ХХ столітті питання смаку вивчали представники соціологічної естетики, що намагалися вивчити масові смаки та смаки представників окремих верств населення. Метою наукових пошуків була проблема формування смаків користувачів, окремих груп населення. В кінці ХХ століття та на початку ХХІ століття проблема смаку в естетиці відійшла на другий план, поступившись місцем проблемам колективного безсвідомого. Тим не менш смак є людською здатністю, почуттям, що сприяє налагодженю спілкування з мистецтвом, встановленню гармонії з оточуючим світом, з іншими людьми. Відтак теоретичне вивчення проблем людського смаку, особливо проблем виховання смаку, проблем естетико-педагогічного впливу на формування смаків зберігають своє значення в наш час.

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте значення естетичного як метакатегорії сучасної естетики.

2. Поясність причини знецінення категорії прекрасного в естетиці ХХ – ХХІ століть.

3. Укажіть форми реалізації естетичного в культурі ХХ – ХХІ століть

4. Поясніть теоретичний зміст поняття естетичного досвіду

5. Розкрийте значення понять катарсис та смак для аналізу сучасного стану естетичної культури.

Висновки по темі 4. У ході викладення матеріалу теми чотири був здійснений аналіз провідних категорій некласичної естетики ХХ – ХХІ століть. Перш за все увага звернена на естетичне як метакатегорію естетики ХХ – ХХІ століть, проаналізовані причини теоретичного заміщення категорії прекрасного на категорію естетичного. Показано значне розширення мистецької практики ХХ – ХХІ століть, яка, поряд із феноменами прекрасного, піднесеного активно пропонує феномени потворного, низького, абсурдного, жорсткого тощо. Подібне розширення мистецького життя опосередкувало, з одного боку, знецінення категорії прекрасного як категорії класичної естетики, а з іншого, спонукало до розширення системи категрій естетики, зокрема до використання естетичного як метакатегорії некласичної естетики. Показані теоретичні дискусії щодо теоретичного змісту естетичного, відмічені спроби ототожнити естетичне з естетизмом та з гедоністичними теоріями, проаналізовані форми реалізації естетичного в мистецтві та в формах культури (гра, інформаційні технології, сфери розваг, відпочинку та сфера буденного життя).

Проаналізовані поняття естетичного досвіду, естетичної свідомості та естетичної культури як такі, що конкретизують зміст естетичного і використовуються для опису естетичного як специфічної сфери сучасної духовності. Проаналізовані поняття катарсису та смаку, як успадковані від класичної естетики та певною мірою переосмислені в змісті некласичних естетичних досліджень. Поняття катарсису є найдавнішим, таким, що опрацьовано в змісті відомої роботи Аристотеля «Поетика». Фрагментарність та остаточна невизначеність поняття катарсис в роботі «Поетика» послужила поштовхом щодо численних тлумачень поняття катарсис упродовж ХУІ – ХХ століть. Проаналізовані погляди на катарсис представників естетики Відродження, Нового часу, науковців та діячів мистецтва ХХ століття. Зроблений наголос на тому, що катарсис як тип сильного емоційно-духовного переживання знаменує діалог людини з вищими духовними цінностями, втіленими в мистецтва, сприяє встановленню гармонії духовних і фізичних сил людини. Існування феномену смаку було відмічено ще в давні часи, втім теоретичне оформлення поняття смаку в його естетичному значенні відбулося иільки в ХУІ – ХУП століттях. Смак розглянутий як загальна людська здатність щодо оцінки мистецьких, суспільних та природних явищ на основі почуття задоволення або незадоволення, вільного від будь якого корисного або зацікавленого ставлення. Підкреслена необхідність виховання смаку.

Тема 5. «Естетичні категорії прекрасного, піднесеного, потворного;

трагічного і комічного»

Зміст

Категорії прекрасного і піднесеного

Категорія потворного. Потворне в мистецтві ХХ – ХХІ століть

Трагічне і комічне в житті та в мистецтві

Ключові слова: прекрасне і піднесене; потворне; мистецтво; образ; трагічне і комічне; театр.

Цілі і завдання вивчення розділу: вивчення цього розділу дозволяє Вам:

· одержати знання щодо теоретичного змісту естетичних категорій прекрасного і піднесеного; потворного; трагічного і комічного

· ознайомитися з принципами втілення в мистецтві прекрасного і потворного, трагічного і комічного

· володіти ключовими поняттями образ, мистецтво, трагічний образ, комічний образ.

Методичні рекомендації до вивчення теми 5. При вивченні теми пۥятої слід звернути увагу на історію формування та на теоретичний зміст категорій прекрасного і піднесеного, потворного, трагічного і комічного, проаналізувати та порівняти прояви феноменів прекрасного і піднесеного, потворного, трагічного і комічного в житті та в мистецтві.

Під час вивчення розділу 5.1. зверніть увагу на контекст використання поняття прекрасного, історію формування категорії прекрасного, можливості її засотсування до оцінки явищ природи, культури, мистецтва. Наскільки правомірним у наш час є визначення прекрасного як центральної категорії естетики? Наведіть приклади прекрасного в природі, в житті, в мистецтві. Далі зверніть увагу на контекст використання категорії піднесене, акцентуйте історичний звۥязок піднесеного з питаннями мистецтва та з питаннями християнської етики. Наскільки правомірним є пошук феноменів піднесеного в природі, в суспільстві? Для відповіді на ці запитання зверність до підручника: Бычков В. В. Эстетика. – М.: ГАРДАРИКИ, 2002. – Гл. П, розд. 3-4.

У ході вивчення розділу 5.2. зверніть увагу на витоки уявлень щодо потворного, проаналізуйте історичні форми існування постворного в мистецтві. Спробуйте пояснити причини популярності образів потворного в масовому мистецтві ХХ – ХХІ століть. Дайте власну оцінку цьому явищу. Для пошуку відповіді на запитання зверніться до підручника: Бычков В. В. Эстетика. – М.: ГАРДАРИКИ, 2002. – Гл. П, розд. 5.

У ході вивчення розділу 5.3. спробуйте диференціювати прояви трагічного і комічного в житті та в мистецтві. Акцентуйте моральний зміст трагічного і комічного в мистецтва. Наскільки правомірним є ототожнення смішного й комічного в житті та в мистецтві? Аргументуйте свою думку прикладами. Для пошуку відповіді на запитання зверніться до підручника: Бычков В. В. Эстетика. – М.: ГАРДАРИКИ, 2002. – Гл. П, розд. 7.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: