Масова культура, масове мистецтво – узагальнені поняття, які позначають культуру, види і жанри мистецтва, що створюються з метою задовольнити специфічні духовні потреби „маси”.

Духовні потреби маси, у свою чергу, об’єктивно звужені. Масові духовні потреби постають у вигляді бажань: бажань стосовно розваг, відпочинку, насолоди, бажань тимчасового відволікання від монотонної важкої праці, від проблем повсякденності. Отже, у цьому випадку твори масового мистецтва, масова культура також пропонують споживачу специфічні культурні продукти – масову літературу, масове кіно, масові форми відпочинку, індустрію розваг, у тому числі віртуальних.

Жанри масового мистецтва розвиваються на тлі жанрів класичного або народного мистецтва минулих віків. Масове мистецтво у змістовному плані не намагається створювати нічого принципово нового у порівнянні з мистецтвом минулого, а навпаки намагається використати його певні здобутки. Наприклад, для створення творів масового мистецтва використовуються найбільш відомі сюжети казок, міфів, мелодраматичні фабули, образи популярних красунь або героїв, що слугують еталонами відваги, мужності тощо. Завдяки цьому масове мистецтво, по-перше, живиться багатовіковим досвідом класичного мистецтва, по-друге – намагається максимально задовольнити потреби масового споживача, а по-третє – стати максимально прибутковим. Таким чином масове мистецтво „імітує” класичне мистецтво шляхом запозичення його окремих елементів.

Як протилежні до масової трактуються поняття елітарної культури, елітарного мистецтва. Українське слово „елітарний” походить від слова „elite” – обраний, тобто кращий за певними параметрами у порівнянні з іншими.

Уважно прочитайте наступне :

Прочитайте наступний текст. Користуючись даними, складіть розповідь про жанри сучасного вітчизняного та зарубіжного мистецтва кіно. Акцентуйте значення мистецтва кіно на початку ХХІ століття. Наскільки справедливими є твердження про занепад мистецтва кіно в сучасних умовах?

На початку 2000-х р. відомі українські актори знімалися в українських та зарубіжних фільмах, створювали яскраві образи відомих історичних постатей. Величезний успіх свого часу мав багатосерійний історичний фільм польського режисера Єжи Гофмана „Вогнем і мечем“ за романом польського письменника Генрика Сенкевича. У цьому фільмі роль гетьмана Богдана Хмельницького зіграв відомий український актор Богдан Ступка. Акторові Богдану Ступці належать також головні ролі в історичному серіалі „Чорна рада“ режисера Миколи Засєєва-Руденка (2000) та у фільмі режисера Юрія Іллєнка „Молитва за гетьмана Мазепу“ (2001).

Упродовж 2000-2006 років в український кінєматограф прийшло нове покоління митців. У 2001 р. молодий постановник Тарас Томенко здобув перемогу в конкурсі „Панорам“ Берлінського фестивалю. У 2003 році, вже в основному конкурсі того ж кінофестивалю отримав приз «Срібний ведмідь» фільм українського аніматора Степана Коваля „Йшов трамвай № 9“. У 2003 році фільм „Мамай“ режисера Олеся Саніна вперше представляв Україну на премії „Оскар“.

У 2005 році стрічка „Подорожні“ молодого українського режисера Ігоря Стрембіцького отримала Золоту пальмову гілку в номінації за короткометражний фільм. Після 2004 знято декілька фільмів про Помаранчеву революцію. Революційні події були висвітлені у наступних кінострічках: «Помаранчеве небо» (2006 р., режисер Олександр Кирієнко), «Прорвемось!» (2006 р., режисер Іван Кравчишин), «Оранжлав» (2006 р., режисер Алан Бадоєв). Фільм „Оранжлав“ отримав приз за режисуру на XV Міжнародному фестівалі „Кіношок“ в Анапі (Росія). У 2006 році відбулася прем'єра першого українського трилеру «Штольня» (продюсер та оператор Олексій Хорошко, режисер Любомир Кобильчук).

На початку 2000-х років воєнна тематика продовжує привертати увагу режисерів російського кіно. Виходять на екрани: фільм режисера М. Пташука «У серпні 1944» за мотивами повісті В. Богомолова «Момент істини» (2000 р.); фільм М. Лебедева «Звєзда» за мотивами одноіменної повісті Е. Казакевича. Военні події, відображені у цих фільмах, дістали оцінку з точки зору сьогодення. Традиційна для російського кіно тема життя дітей та підлітків знайшла втілення у фільмі режисера С. Бодрова «Сестри» (2001 р.) та у фільмі режисера А. Прошкіна «Спартак і Калашніков» (2002 р.). Суперечливим стосункам дітей і дорослих присвячений фільм режисера А. Звягінцева «Повернення» (2003 р.), що отримав премію «Золотий лев» на Міжнародному кінофестивалі у Венеції.

Жанр екранізації літературної класики, популярний серед російських режисерів, на початку 2000-х років знайшов свої місце на телебаченні. Серед фільмів-екранізацій слід відмітити такі багатосерійні телевізійні фільми: «Ідіот» режисера В. Бортко за романом Ф. Достоєвського (2003 р.), «Майстер і Маргарита» режисера В. Бортко за романом М. Булгакова (2005 р.), «Московська сага» режисера Д. Барщевського за повістю В. Аксьонова (2005 р.).

На початку 2000-х років поступово повертається так зване авторське кіно, котре за своїм духовним змістом, зверненням до філософських роздумів завжди було важким для сприйняття масового глядача. Віходять фільми режисера А. Сокурова «Молох» (1999 р.), «Телець» (2000 р.) та «Російський ковчег» (2002 р.), що отримали високу оцінку на міжнародних кінофестивалях.

У цей же період на російські екрани вийшли масштабні фільми, зняті з використанням компۥютерних технологій. Йдеться про такі кінороботи: фантастичний бойовик режисера Тимура Бекмамбетова «Нічний дозор» (2004 р.), історичний бойовик режисера Джаніка Фазиєва «Турецький гамбіт» (2005 р.), фільм про афганську війну режисера Федора Бондарчука «Девۥята рота» (2005 р). Усі ці фільми за своїм технічним рівнем, видовищністю, напруженим сюжетом, акторськими роботами цілком відповідали кращим зарубіжним блокбастерам. Дана обставина є важливою для кінєматографу будь-якої країни, котра за сучасних умов намагається посісти гідне місце на світовому ринку кінопродукції.

На початку нового тисячоліття американська кінокомпанія «Worner brothers» почала випуск серії великомасштабних фільмів-екранизацій романів для дітей та підлітків англійської письменниці Джоан Роулінг. Романи Дж. Роулінг розповідали історію життя бідного хлопчика на імۥя Гаррі Поттер, що володів незвичайними здатностіми і мав стати чародієм. Але для цього йому треба було вчитися, і хлопець опинився у школі чародіїв. Під час навчання Гаррі Поттеру разом із друзями довелося неодноразово вступати у боротьбу із темними силами. Серія фільмів про Гаррі Поттера виходила у відповідності до написання нових романів про пригоді хлопчика-чародія. Так, у 2001 році вийшов фільм «Гаррі Поттер та філософський камень», у 2002 році – «Гаррі Поттер і таємнича кімната» режисера Кріса Каламбуса; у 2004 році – «Гаррі Поттер і вۥязень Азбакану» режисера Альфонсо Куарона. Під час створення цих фільмів широко використовувалися найсучасніші технології, що дозволило авторам фільмів відтворити на екрані різноманітні трюки, показати нереальний світ і нереальних персонажів.

Сюжети у стилі фентезі також використовуються для постановки великомасштабних фільмів із застосуванням сучасних технологій. Прикладом фільмів-фентезі слугують кінороботи режисера Пітера Джексона, зняті за мотивами романів Джона Толкієна: «Володар Колець: Братерство Кільця» (2001 р.), «Володар Колець: Дві фортеці» (2003 р.), «Володар Колець: Повернення Короля» (2003 р.).

На початку 2000-х років розвивається мультиплікаційне (анімаційне) кіно, у виробництві якого задіяні компۥютерні технології. Ствроюються повнометражні мальовані фільми («Король-Лев»), та повнометражні фільми у техніці обۥємної мультиплікації («Шрек», «Шрек-2» та ін.).

У американському кінєматографі 2000-х років успішно працюють талановиті актори Вуді Аллен, Кім Бесинджер, Жан-Клод ван Дамм, Ричард Гір, Денні де Вітто, Роберто Ніро, Том Круз та багато інших. Значною подією у світі кіно залишається щорічне вручення американської кінопремії «Оскар» кращим кінокартинам за різними номінаціями (за кращу режисуру, за кращу чоловічу роль, за кращу жіночу роль, за кращу роль другого плану, за кращий іноземний фільм, за кращий музичний супровід фільму тощо). Кінопремія «Оскар» заснована Американською академією кінєматографічних мистецтв у 1929 році і з тих пір висування фільмів на премію «Оскар» видбувається щорічно.

Питання самоперевірки:

1. Назвіть ознаки інформаційного суспільства, визначте сутність протирічь у стосунках людині з віртуальним світом

2. Назвіть ознаки масової та елітарної культури. Назвіть твори мистецтва, котрі можна вважати такими, що належать до масової (або до елітарної) типів культури.

3. Дайте визначення поняття пост-модернізм. Назвіть учених, котрі вважаються теоретиками пост-модернізму.

4. Назвіть правила і стратегії мистецтва пост-модернізму.

5. Укажіть місце мистецтва кіно та інших видів екранних мистецтв (реклама та відео) в структурі мистецтва пост-модернізму.

Висновки теми 11. У ході викладення матеріалу теми ми проаналізували етап другої половини ХХ – початку ХХІ століть, визначили суттєві цивілізаційні зміни, що обумовили чергові тарнсформації в галузі мистецтва та мистецького життя. Серед головних чинників змін ми зупинилися на деяких вимірах інформаційного суспільства. показали складну і суперечливу взаємодію людини з віртуальним світом. Ми показали, що технології інформаційного суспільства, задіяні в різних прошарках суспільного та приватного життя, місять неабияку мистецьку складову. Відтак, в умовах інформаційного суспльства відбувається безперервне контактування інформаційних технологій з технологіями мистецької діяльності. Наслідки такого контактування є доволі суперечливими.

Далі ми зупинилися на вимірах сучасної масової та елітарної культури, зупинилися на теоретичних аспектах змісту понять масової та елітарної культур. Ми показали суперечливий звۥязок класичного мистецтва, масової та елітарної культури. Ми проаналізували соціологічні аспекти масової та елітарної культури, вказали на сучані професії, повۥязані з мистецькою діяльністю.

Ми проаналізували сутність поняття пост-модерн, показали історію формування даного поняття, вказали імена науковців, теоретиків пост-модерну. Ми наголосили на складному ідеологічному підгрунті мистецтва-постмодерну, на його суперечливих звۥязках з класичним мистецтвом. Здійснений аналіз показав, що мистецтво пост-модерну втратило категоричніть та рішучість у ставленні до класичного мистецтва, притаманні авангардним течіям початку ХХ століття. Натомість мистецтво пост-модерну розвивається на підгрунті іронічної, ностальгічної гри зі смислами минулих культур, не віддаючи перевагу нічому і не заперечуючи нічого зі структур видів і жанрів минулого мистецтва. На такому підгрунті втрачається сенс будь-яких мистецьких уподобань, акцентів. Замість стилів та напрямів минулих століть у мистецтві пост-модерну функціонують художні акції, правила та стратегії.

На завнршення теми ми звернулися до аналізу мистецтва кіно як одного із найбільш масових видів мистецтва ХХ – початку ХХІ століть. Ми вивчили діяльність вітчизняних кіномитців, указали екранні твори 2000-х років, створені українськими режисерами, назвали імена найбільш популярних і знаних у світі українських акторів. Ми проаналзіували також стан світового мистецтва кіно, показали його жанрове розмаїття та напрямки жанроутворення.

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Заняття 1. Тема: «Українське мистецтво у другій половині ХХ століття та на початку ХХІ століття»

Мета семінарського заняття: знайомство з видами і жанрами українського мистецтва другої половини ХХ століття - ХХІ століть; аналіз-інтерпретація памۥятників українського мистецтва другої половини ХХ століття - ХХІ століть.

Орієнтовні твори для сприймання та аналізу-інтерпретації: твори народних майстрів Марії Приймаченко, Параски Власенко; Федора Панка та ін.; скульптурна композиція В. Бородая «Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»; кінофільм. Л. Бикова «В бій ідуть тільки «старики».

Питання семінарського заняття.

1. Образотворче мистецтво України другої половини ХХ – початку ХХІ століття

2. Музична культура України другої половини ХХ – початку ХХІ століття

3. Театральне мистецтво України другої половини ХХ – початку ХХІ століття

4. Кіномистецтво України другої половини ХХ – початку ХХІ століття

При підготовці до семінарського заняття вивчіть тему № 11. Проаналізуйте суспільні зміни, що обумовили трансформацію видів та жанрів світового і вітчизняного мистецтва другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Зверніть увагу на належне застосування понять «мистецтво», «вид мистецтва», «жанр мистецтва», «масове мистецтво», «елітарне мистецтво», мистецтво пост-модерну. Для опрацювання питань семінарського заняття зверніться до вивчення наступної літератури:

1. Кормич Л., Багацькій В. Теорія та історія культури ХХ століття. – К.: вид. ПАРАПАН, 2006. – 289 с.

2. Бичко А. К. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1997. – 410 с.

3. Масол Л. М. та ін. Художня культура України: Навчальний посібник. – Київ: Вища школа, 239 с.: с іл.

4. Мєднікова Г. С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття / Г. С. Мєднікова. – Київ: Знання, 2002. – 214 с.

5. Калашніков В. П., Пінчук Т. С. Шляхи розвитку українського театру. – К.: Вид-во «Шлях», 2006. – 191 с.

6. Левчук Лариса. Українська естетика: традиції та сучасний стан. – К.: МАКЛАУТ, 2011. – 339 с.

7. Молодий театр.:Зб. Статей за ред. Ю. П. Косенка. – К.: Мистецтво, 1991. – 317 с.

8. Довженко і світ: Творчість О.П.Довженка в контексті світової культури. - К.:Радянский письменник, 1984. - 222 с.

9. Сергій Параджанов. Злет, трагедія, вічність: Твори, листи, документи архівів. спогаді, ст., фот.. - К.:Спалах ЛТД,, 1994. - 280 с.

Після опрацювання спеціальної літератури стисло викладіть свою точку зору (600 знаків) з кожного питання семінарського заняття..

Питання КСР

1. Назвіть представників образотворчого мистецтва України, проаналізуйте їх твори

2. Назвіть відомих українських письменників, назвіть твори, визначте їх тематике.

3. Дайте оцінку театральному мистецтву України. Назвіть провідні українські театри, провідних театральних режисерів

4. Назвіть артистів української естради другої половини ХХ – початку ХХІ століття

5. Назвіть конкурси мистецтва, що проводяться в сучасній Україні.

Заняття 2. Тема: «Світове мистецтво у другій половині ХХ століття та на початку ХХІ століття»

Мета семінарського заняття: знайомство з культурно-мистецькими надбаннями світового мистецтва у другій половині ХХ століття та на початку ХХІ століття. Аналіз видів і жанрів мистецтва вказаного періоду, аналіз-інтерпретація творів світового мистецтва (за вибором).

Питання семінарського заняття:

1. Аналіз змін, що відбуваються в світові культурі другої половини ХХ та на початку ХХІ століть.

2. Уявлення про мистецтво пост-модерну, що склалися в роботах Ф. Ліотара, Ж. Бодрійара та ін.

3. Правила, стратегії й акції сучасного мистецтва

При підготовці до семінарського заняття вивчіть матеріал теми № 11. Проаналізуйте ознаки культури пост-модерну, для чого вивчіть основні положення роботи Ж. – Ф. Ліотара «Ситуація пост-модерну». Для належного опрацювання питань семінарського заняття зверніться до вивчення наступної літератури:

1. Кормич Л., Багацькій В. Теорія та історія культури ХХ століття. – К.: вид. ПАРАПАН, 2006. – 289 с.

2. Баженова А.М., Некрасова Л.М. и др. Мировая художественная культура: ХХ век. Кино, театр, музыка. – Спб.: Питер, 2008 – 315 с.

3. Библер В. С. От наукоучения – к логике культуры: два философских введения в двадцать первый век / В. С. Библер. – М.: Политиздат, 1991. – 413 с.

4. Бичко А. К. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1997. – 410 с.

5. Левчук Л. Т. та ін.. Історія світової культури. – К.: Вища школа, 2002. – 305 с.

6. Массовые виды искусства и современная художественная культура. – М.: Алетейя, 1996. – 374 с.: с ил.

7. Мєднікова Г. С. Українська і зарубіжна культура ХХ століття / Г. С. Мєднікова. – Київ: Знання, 2002. – 214 с.

8. Платонова Э. Культурология: Учебное пособие для высшей школы. – М.: Гардарики, 2003. – 715 с.

9. Тоффлер Э. Информационная цивилизация / Э. Тоффлер. – Режим доступа: http: /www/aquarun.ru/futurenet/kbrl.html.

10. Бычков В. В. Эстетика. – М.: Гардарики, 2004. – 509 с.

Після опрацювання спеціальної літератури стисло викладіть свою точку зору (600 знаків) з кожного питання семінарського заняття..

Питання КСР

1. Визначте особливості сучасного стану розвитку мистецтва

2. Назвіть сучасних діячів культури і мистецтва зарубіжних країн

3. Назвіть представників мистецтва української діаспори

4. Назвіть фестивалі і конкурси сучасного мистецтва

5. Назвіть фільми, що стали переможцями Міжнародних кінофестивалей останніх років..

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Стиль бароко більш притаманний для:

*А) архітектури;

Б) музики;

В) скульптури.

2. Першим друкарем книжок був:

А) І. Мазепа;

Б) П. Могила;

*В) І. Федоров.

3. Осередком вищої освіти на Україні у 18 столітті стає:

А) Сорбонна;

*Б) Києво-Могилянська академія;

В) ЛНУ імені Тараса Шевченка.

4. Студентський театр на Україні мав назву:

*А) шкільна драма;

Б) студентська драма;

В) вертеп.

5. Бароко на Україні мало назву:

А) українське бароко;

Б) *козацьке бароко;

В) слов’янське бароко.

6. Серед витворів декоративно-прикладного мистецтва на Україні найбільш розповсюдженими були:

*А) керамічні;

Б) порцелянові;

В) скляні.

7. Видатним політичним діячем Галицько-Волинської держави був:

А) Ярослав Мудрий.

Б) Іван Вишенський;

*В) Данило Галицький;

8. Вкажіть назву одного з основних художніх стилів 18 століття:

*А) класицизм;

Б) готика;

В) модерн.

9. Термін «бароко» означає:

*А) перлина неправильної форми;

Б) гармонія;

В) краса.

10. Вкажіть ім’я драматурга епохи класицизму у Франції:

А) Гюго;

*Б) Расін;

В) Мольєр.

11. Рух «Буря і натиск» суттєво вплинув на такий вид мистецтва:

*А) література;

Б) музика;

В) архітектура.

12. «Весілля Фігаро», «Чарівна флейта», «Дон Жуан» - вкажіть автора музики цих опер 18 століття:

А) Лоренцо да Понте;

*Б) Моцарт;

В) Сальєрі.

13. «Кавова кантата», «Добре темперований клавір» - вкажіть ім’я композитора 18 століття, автора названих творів:

*А) Бах;

Б) Глюк;

В) Моцарт.

14. Художній метод романтизму на початку 19 століття найбільш яскраво був втілений у такому виді мистецтва:

*А) Література;

Б) Скульптура;

В) Живопис.

15. Вокальні цикли «Прекрасна мельничиха», «Зимовий шлях», інструментальний твір «Незакінчена симфонія» - автор цієї музики композитор 19 століття:

А) Ліст.

Б) Шопен;

*В) Шуберт;

16. «Квентін Дорвард», «Айвенго», «Кенілворт» - автор цих романів письменник 19 століття:

*А) В. Скотт;

Б) Ч. Діккенс;

В) О. де Бальзак.

17. «Крихітка Дорріт», «Холодний дім», «Торговий дім Домбі та Син» - це відомі романи письменника 19 століття:

А) Мопассан.

Б) Жорж Санд;
*В) Ч. Діккенс;

18. Вотрен, Гобсек, Ежен де Растіньяк та інші – це дійові особи серії романів відомого письменника:

*А) О. де Бальзак;

Б) Стендаль;

В) Шуман.

19. Термін «імпресіонізм» має значення:

*А) враження;

Б) кохання;

В) поетичний.

20. Автором п’єси «Наталка-Полтавка» був письменник:

*А) І. Котляревський;

Б) Т. Шевченко.

В) М. Костомаров.

21. Одним із засновників професійного театру на Україні був:

*А) І. Карпенко-Карий;

Б) М. Вовчок;

В) Л. Українка.

22. Видатною професійною акторкою 19 століття в Україні була:

А) Л. Українка;

*Б) М. Заньковецька;

В) Ж. Санд.

23. Назвіть першу українську оперу:

*А) «Запорожець за Дунаєм»;

Б) «Мазепа»;

В) «Чіо-Чіо-Сан».

24. Першим українським музичним класиком вважається:

А) М. Леонтович;

*Б) М. Лисенко;

В) С. Гулак-Артемовський.

25. Головною вимогою до архітектури початку ХХ століття була:

*А) функціональність;

Б) краса;

В) масштабність.

26. Мистецтво кінематографу з’являється:

*А) наприкінці ХІХ століття;

Б) на початку ХХ століття;

В) в середині ХХ століття.

27. Однією з перших в історії кінострічок була:

*А) «Прибуття потягу на вокзал Ля Сіотт»;

Б) «Стенька Разін»;

В) «Бахчисарайський фонтан».

28. Вкажіть напрямок мистецтва, що виникає в художній культурі ХХ століття:

*А) дадаїзм;

Б) ампір;

В) реалізм.

29. Перформанс як мистецтво відноситься до:

А) модерну;

*Б) авангарду;

В) імпресіонізму.

30. Художній термін «фовізм» має значення:

*А) дикий;

Б) прямокутний;

В) лагідний.

66. Засновником українського театру ХХ століття «Березіль» був:

*А) Л. Курбас;

Б) К. Станіславський;

В) Є. Вахтангов.

31. Всеволод Мейєрхольд – видатний театральний режисер:

*А) ХХ століття;

Б) ХІХ століття;

В) XVIII століття.

32. Де знаходиться всесвітньо відома Третьяковська галерея:

А) Київ.

Б) Санкт-Петербург;

*В) Москва;

33. Як називався перший радянський художній звуковий фільм:

*А) «Путівка в життя»;

Б) «Земля»;

В) «Весна».

34. Засновником українського поетичного кіно був:

*А) О. Довженко;

Б) Ю. Іллєнко;

В) В. Дахно.

35. Кінематографічний жанр вестерн з’явився у:

*А) США;

Б) Росії;

В) Італії.

36. Основним художнім напрямком в СРСР був:

*А) соцреалізм;

Б) авангард;

В) класицизм.

37. Серед прізвищ, що надаються, оберіть те, що належить кінорежисеру ХХ століття:

А) А. Міронов.

Б) К. Станіславський;

*В) Г. Александров;

38. «Іронія долі, або з легкою парою!», «Гараж», «Стережись автомобіля» - це стрічки кінорежисера:

*А) Е. Рязанова;

Б) С. Бондарчука;

В) Л. Гайдая.

39. Сергій Параджанов зняв кінострічку:

А) «Білий птах з чорною ознакою»;

*Б) «Тіні забутих предків»;

В) «Ширлі-мирлі».

40. «Любіть Україну» - це вірш належить відомому українському поету ХХ століття:

*А) В. Сосюра;

Б) В. Стус;

В) Л. Костенко.

41. Видатною українською художницею ХХ століття є:

*А) Т. Яблонська;

Б) Л. Костенко;

В) К. Муратова.

42. Яскравим представником напряму поп-арт є:

*А) Е. Уорхол;

Б) Модільяні;

В) В. Співаков.

43. Серед прізвищ, що надаються, вкажіть те, що належить радянському композитору ХХ століття:

А) Р. Вагнер.

Б) М. Лисенко;

*В) А. Хачатурян;

44. Вкажіть, в якому стилі працював художник Сальвадор Далі:

*А) сюрреалізм;

Б) фовізм;

В) реалізм.

45. Вкажіть, в якому стилі працював художник Пабло Пікассо:

*А) кубізм;

Б) імпресіонізм;

В) дадаїзм.

46. Мистецтво графіті відносять до:

*А) постмодернізму;

Б) модернізму;

В) соцреалізму.

47. З наведених прізвищ оберіть те, що належить видатному голлівудському режисеру:

А) Р. Росселіні;

*Б) С. Спілберг;

В) Г. Юнгвальд-Хількевич.

48. Вкажіть напрям, до якого належав видатний художник В. Кандинський:

*А) абстракціонізм;

Б) конструктивізм;

В) романтизм.

49. «Купання червоного коня» - картина, що належить кисті видатного художника ХХ століття:

*А) К. Петров-Водкін;

Б) К. Малевич;

В) М. Шагал.

50. Один із напрямів мистецтва постмодернізму – це:

*А) «бідне» мистецтво;

Б) сюрреалізм;

В) модернізм.

51. Поняття «саспенс» увів до обігу видатний кінорежисер:

*А) А. Хічкок;

Б) М. Скорсезе;

В) Е. Рязанов.

52. Режисером кінострічок «Кавказька полонянка», «Іван Васильович змінює професію» був:

А) А. Тарковський.

Б) Е. Рязанов;

*В) Л. Гайдай;

53. Всесвітньо відомий оперний театр Ла Скала знаходиться у місті:

*А) Мілан;

Б) Венеція;

В) Рим.

54. Назвіть радянську кінострічку, яка була нагороджена премією «Оскар» як найкращий іноземний фільм у 1981 році:

*А) «Москва сльозам не вірить»;

Б) «Службовий роман»;

В) «Гараж».

55. Оберіть серед наданих прізвищ те, що належить видатному українському письменнику ХХ століття в еміграції:

*А) І. Багряний;

Б) І. Франко;

В) М. Коцюбинський.

92. Андрій Жолдак – видатний сучасний діяч, відомий як:

*А) театральний режисер;

Б) художник;

В) музикант.

56. Виберіть прізвище, що належить відомій українській поетесі «шістдесятниці»:

*А) Л. Костенко;

Б) К. Муратова;

В) Л. Орлова.

57. Ермітаж – це:

А) театр;

*Б) художній музей;

В) оперний театр.

58. К. Станіславський та В. Немирович-Данченко на рубежі ХІХ-ХХ століть заснували:

*А) Московський Художній театр;

Б) Театр «Березіль»;

В) Театр на Таганці.

59. Діяльність Московського художнього театру почалась із постановок драматургійних творів:

*А) А. Чехова;

Б) В. Шекспіра;

В) П. Корнеля.

60. Стрічка Е. Рязанова «Іронія долі, або З легкою парою!» за жанром є:

*А) лірична комедія;

Б) ексцентрична комедія;

В) бойовик.

61. Роман «Собор» написав український письменник:

А) Т. Шевченко.

Б) В. Винниченко;

*В) О. Гончар;

62. Оберіть час існування мистецтва авангарду:

*А) перша третина ХХ століття;

Б) друга половина ХХ століття;

В) друга половина ХІХ століття.

63. Художній термін «модерн» має значення:

*А) сучасний;

Б) майбутній;

В). минулий.

ГЛОСАРІЙ

А

Авангард ( від французського «avantgarde» - передовий загін) – сукупність всіх новаторських, революційних, бунтарських, епатажних, маніфестарних напрямків мистецтва першої половини 20 століття.

Абстракционізм – ( від латинського abstractio – віддалення, відволікання) – течія мистецтва 20 століття. Абстрактне мистецтво відрізняється тим, що не відтворює реальну дійсність. Твори абстрактного мистецтва тяжіють до створення кольорових композицій або до геометричних фігур.

Августин Аврелій – (354-430) – християнський теолог і церковний діяч, головний представник західної патристики, засновник християнської філософії історії.

Акмеїзм – (від грецького „acme” – вища сходинка чогось, квітуча сила) – течія поезії початку 20 століття. Представники – М. Гумільов, О. Мандельштам, Г. Ахматова та інші.

Акционізм – (від латинського „actio „ – дія, вчинок) – одна із форм постмодернізму, що поєднує абстрактний живопис, скульптуру з діями митця, театралізацією в стилі народного карнавалу. Існує також під назвою „хеппенінг”, „перформанс”.

Андерграунд – (від англійського „underground „ – підпілля) – опозиційний мистецький рух другої половини 20 століття, що заперечував офіційне мистецтво. Андеграунд об’єднував авангардне мистецтво, рок-культуру і розвивався в західноєвропейській та російській культурах.

Архетип – первинний (прадавній) образ. Архетипи слугують основою мистецької символіки, підґрунтям творчої уяви

Б

Бахтін М.М. (1895-1975) – видатний філолог, спеціаліст в області історії літератури. Автор теорій поліфонічного роману, теорії діалогу, концепції карнавальної культури.

Башляр Гастон (1884-1962) – французький філософ, автор концепції неораціоналізму, згідно з якою знання 20 століття відмічене не стільки накопиченням інформації, скільки її творчою обробкою.

Бергсон Анрі ( 1859-1941) – французький філософ, представник концепції інтуїтивізму та „філософії життя”, лауреат Нобелівської премії.

Бердяєв М.О ( 1874-1948) – один із визначальних представників російського „духовного ренесансу” початку 20 століття, видатний філософ, ідеолог персоналізму й екзистенціалізму.

Боді - арт ( мистецтво тіла) – напрямок сучасного мистецтва, що бере початок у 60-ті роки минулого століття. Представники боді-арту намагаються використати власне тіло як „об’єкт” і „матеріал” художньої творчості.

В

Відео-арт ( від латинського „video” – бачу) – одна із синтетичних форм постмодернізму, що зосередила увагу на експериментах з телевізійною технікою. Мета мистецтва відео-арту – інтенсифікація почуттів глядача за рахунок створення електронних видовищ.

Віртуальна реальність -термін для позначення особливої сфери, „нової реальності”, що сформована за допомогою використання сучасної комп’ютерної техніки. Віртуальна реальність дозволяє у будь-який спосіб змінювати часо-просторові виміри на основі людської фантазії, бажання.

Виставка художня – тимчасовий (на відміну від постійної музейної експозиції) публічний показ художніх творів. Виставки розрізняються за такими параметрами: за видами мистецтва; за жанрами; виставки можуть бути міжнародними, державними, обласними; груповими або персональними тощо.

Г

Глобальні проблеми – проблеми сучасного суспільного життя, від вирішення яких залежить майбутнє людства. До глобальних проблем відносять відвернення загрози світової війни, екологічні проблеми, енергетичні проблеми, проблеми виробництва продуктів споживання.

Гра – вид непродуктивної діяльності, сенс якої міститься не в досягнення результатів, а в самому процесі. Філософи 19 століття намагалися розробити теорію мистецтва як гри (Фрідріх Шиллер). У сучасному науковому знанні існують концепції, які обстоюють „наскрізне” значення гри для історичного формування культури (Йохан Хейзинга, Дмитро Ліхачьов).

Д

Дадаїзм (від французького „dada” – дитяча мова) – модерністська течія, що виникла в Європі у 1916 – 1922 роках серед рішуче налаштованих молодих митців, слугувала висловленню протесту проти Першої Світової війни. Дадаїзм відмічений бунтівними тенденціями, загальним анти естетизмом, намаганням приголомшити пересічного глядача експозиціями безглуздих комбінацій побутових предметів.

Дегуманізація ( від латинського „de” – приставка, що позначає відхід + “humanus” – людяний) – відмова від моральних цінностей, від духовності в суспільному житті, неповага до людини, нехтування особистісними характеристиками.

Децентрація – ключове поняття постмодернізму. На думку теоретика постмодернізму Жака Дерріда децентрація означає міграцію культурного життя, культурних цінностей в різних напрямках, скасування ставлення до західної культури та до її провідних цінностей як до центральних, визначальних щодо інших культур.

Діалог культур – взаємодія різних культурних систем, внаслідок якої кожна культурна система має можливість до пізнання „іншого”, формування цивілізованого ставлення до його самобутності, „інакшості”, до співставлення власних цінностей з цінностями іншого культурного світу. Діалог культур сприяє взаємному збагаченню, виховує толерантність і повагу до іншого.

Дифузія культурна – поширення властивостей, ознак однієї культури на ряд інших. Прихильники концепції культурної дифузії заперечують ідеї еволюційного розвитку культур і наполягають на тому, що внаслідок завоювань, колонізації, торгівлі, міграції відбувається добровільне наслідування прикмет культурного життя.

Ж

Жанр – (від французького genre – рід, вид) – поділ творів на типи у контексті видів мистецтва. Жанровий поділ здійснюється за тематичним або функціональним принципом.

З

Знак – матеріальний об’єкт, що заміщує собою інший об’єкт, прямо або „приховано” вказує на його характеристики. Знаки використовуються для зберігання, трансляції повідомлень (інформація, знання). Знаки пов’язані з такими ускладненими формами фіксації знань або трансляції повідомлень (інформації) як символ, образ, код.

Значення – елемент культури поряд із звичаєм, нормою, цінністю, смислом. Суто культурна форма зв’язку людини з оточуючим світом через посередництво знаків. В різних культурах, поряд із знаковими системами, історично формуються системи значень, завдяки чому зберігається і транслюється соціальний досвід.

І

Імажинізм ( від французького “imago” – образ) – літературний напрямок в мистецтві 10-20-х років 20 століття. В Росії – угруповання поетів (1919-1927), куди входили А. Марієнгоф, С. Єсенін та інші. Імажиністи стверджували, що метою мистецтва повинно бути відтворення життя через образи.

Інвайронмент ( від англійського “environment” – оточуюча середа) – синтетична форма постмодернізму, що виникла у 60-ті роки 20 століття. Інвайронмент намагається аранжирувати (оздобити) простір міста, природного комплексу або закритого приміщення за допомогою створених митцем або публікою об’єктів з готовими елементами природного середовища. Різновиди інвайронменту – екологічне мистецтво, природна скульптура тощо.

Інновація – оновлення. Інновація означає реформу, формування нових явищ, процесів, об’єктів.

Інсталяція – (від французького “installation” – розміщення) – різновид інвайронменту, що підкреслює самоцінність об’єктів і засобів їх розміщення у відкритому або закритому просторі. Завдяки гротескному, алогічному характеру добору об’єктів інсталяції підсилюється містичний характер „твору”.

Інтерпретація – (від латинського “interhretatio” – посередництво) – тлумачення, роз’яснення змісту; або творче розкриття задуму художнього твору актором (музикантом, режисером тощо)

Інтуїтивізм – філософське вчення, що розглядає інтуїцію як єдиний достовірний засіб філософського пізнання, на відміну від форм розумового пізнання.

К

Камю Альбер ( 1913-1960) – французський письменник, есеїст, драматург; лауреат Нобелівської премії (1957): „за величезний внесок в літературу, що висвітлив значення людської совісті”. Прихильник напряму екзистенціалізму.

Кассірер Ернест – (1874-1945) – німецький філософ, автор фундаментальної роботи „Філософія символічних форм” (1929). Досліджував людську здатність до постійного виробництва „символічних форм”, тобто художніх образів, мовних форм, міфічних символів, релігійних обрядів. Пропонував вважати людину не стільки „мислячою істотою”, скільки „символічною”.

Кінетичне мистецтво – один з напрямків художнього авангарду; мистецтво створення об’ємних скульптурних або архітектонічних композицій, що мають рухатися. Об’єкти кінетичного мистецтва створювалися з метою естетизації навколишнього середовища, під час організації виставок, ярмарків, оздоблення міського ландшафту.

Кітч – ( від німецького „kitchen” – відсутність смаку; або від англійського „for the kitchen” – „для кухонного ужитку”) – феномен масової культури; позначення псевдомистецтва, в якому головна увага приділяється екстравагантним, кричущим елементам. Кітч – точка максимального відхилення від загальноприйнятих норм естетичного й одночасно найбільш агресивна течія примітивізації та брутальності в сучасному масовому мистецтві.

Код культури – сукупність знаків (символів) та їх комбінацій. Код культури – засіб самоорганізації смислового простору культури, що дає змогу спостерігати розвиток культури в її єдності та різноманітності.

Колаж – технічний засіб зображувального мистецтва. Колаж передбачає нанесення на будь-яку основу матеріалів, різних за фактурою та кольором.

Конструктивізм – напрямок мистецтва 20 століття, споріднений з кубізмом і футуризмом. Мистецькою метою конструктивізму було зближення мистецтва з індустріальним побутом шляхом застосування геометричних форм, акцентування технічної основи будівництва в архітектурі.

Кубізм – модерністська течія в зображувальному мистецтві, що знаменувала собою різке заперечення реалістичних традицій минулого. Оточуючий світ зображувався шляхом застосування комбінацій геометричних фігур – куба, кулі, конусу.

Культурний шок – поняття, що означає реакцію людини, що опиняється у незнайомому культурному середовищі. Замість знайомих факторів, що допомагають розумінню, людина натрапляє на незнайомі фактори, які утруднюють розуміння, унеможливлюють спілкування. Культурний шок – конфлікт двох культур на рівні індивідуальної свідомості.

Л

Лотман Ю.М. ( 1922-1993 ) – російський вчений, відомий фахівець у галузі історії та теорії літератури, естетики, культури, семіології, культурології.

Леві-Стросс Клод – французький етнограф і соціолог, засновник структурної антропології – науки, що розвивається на основі деяких прийомів структурної лінгвістики та інформатики; зазначені прийоми використовувались Леві-Строссом для дослідження давніх культур. Результати досліджень дозволили вченому виступити з ґрунтовною критикою європоцентризму.

Ленд – арт – вид концептуального мистецтва, що використовує природні об’єкти. Виник у 70-ті роки 20 століття під впливом ідеології, що протиставила сучасній організації середовища різні форми природного життя. Твори ленд-арту сягають великих об’ємів і часом їх можна побачити тільки згори, піднявшись у повітря.

М

Маргінальна культура – тип культури, що виникає „на межі” культурно-історичних епох, мов, етнічних або субкультур. Формуванню маргінальної культури сприяє низка факторів, що виникають у 20 столітті, зокрема: а) урбанізація, виникненні культурного еклектизму, послаблення традиційних зв’язків; б)емансипація етнічних меншин; в) діяльність численних неформальних угруповань і суспільних організацій, що відіграють значну роль в культурі другої половини 20 століття.

Модерн – ( від французького „moderne” – сучасний) – художній стиль, що склався в мистецтві Європи та США в кінці 19 – на початку 20 століть. Характерні риси стилю – декоративність, підкреслена активність впливу на глядача, намагання прикрасити оточуюче середовище.

Модернізм – ( від французького „modernisme” – новітній, сучасний) – напрямок зображувального, ужиткового мистецтва й архітектури в кінці 19 – на початку 20 століть, що заперечував мистецтво минулого. У середині 20 століття модернізм – загальна назва, що поєднувала множинність напрямків на кшталт кубізму, футуризму, експресіонізму, сюрреалізму тощо. Узагальнююча риса модернізму – відмова від зовнішньої подібності та новий підхід щодо відтворення соціального буття в мистецтві.

Н

Напрямки, течії, стилі в мистецтві – вказані поняття у сучасному мистецтвознавстві можуть вживатися як синоніми. Окреслюють історично сформовані групи художніх ознак у певному виді мистецтва. Основні стилі мистецтва минулого – романський, готика, бароко, класицизм, рококо, сентименталізм, романтизм, натуралізм, модерн. Стилі в мистецтві 20 століття – модернізм, символізм, імпресіонізм, сюрреалізм, кубізм, абстракціонізм, футуризм, дадаїзм.

Ню – (від французького „nu” – оголений). Жанр зображувального мистецтва, що акцентує увагу на красі чуттєвого буття шляхом зображення оголеного тіла. В історії жанру ню класичними стали скульптури Венери Мілоської (150-100 до н.е.), Венери Урбинської (Тициан, 1538), твір „Авіньйонські дівчата” (Пікассо, 1907).

О

Образ художній – мова мистецтва, узагальнене віддзеркалення дійсності у чуттєвій формі. Також тип, характер, створений письменником або артистом.

Ортега-і-Гассет Хосе ( 1883-1955) – іспанський філософ, публіцист, громадський діяч. Як фахівець в галузі культури став одним із головних творців теорії масового суспільства, масового мистецтва.

П

Парадигма – (від грецького „paradeigma „ – приклад, взірець) – сукупність теоретичних і методологічних уявлень, що визначають напрямок наукового пошуку й одночасно слугують моделлю постановки або вирішення дослідницького завдання щодо певного предмету дослідження. Зміна парадигми – ознака зміни не тільки дослідницьких методів, а і часом зміни самого предмету наукового дослідження.

Пародія – елемент сміхової культури, літературний жанр, жанр естрадного мистецтва.

Персоналізм – (від грецького „persona” – особистість) – теїстичний напрямок сучасної філософії, що визнає особистість та її духовні цінності головними цінностями цивілізації, а світ – уособленням творчої активності Бога.

Перформанс – (від англійського „perfomance” – виконавство, театралізована вистава) – форма постмодернізму. Суть її полягає у виконанні певних спланованих дії перед публікою. Перформанс не передбачає традиційного сценічного простору і акторських ролей у звичному розумінні. Приклад перформансу – „виконання” малярського полотна на сцені у незвичний спосіб, наприклад 1) розмальовування живих тіл; 2) відбитки їх на полотні.

Поп-арт – загальнодоступне мистецтво, одна із течій модернізму. Представники поп-арту використовують в своїх творах тимчасові композиції будь-яких побутових речей, їх копій, розглядають свої „твори” як дійсно мистецькі.

Поп-культура – сукупність неоавангардистських поглядів на мистецтво, що виникає у 60-ті роки минулого століття. Представники поп-культури заперечують будь-який досвід минулого і таким чином вважають, що висловлюють протест молоді проти лицемірної моралі буржуазного суспільства.

Постмодернізм – (після сучасний, після модерновий) – сукупність естетичних, культурних, мистецьких ознак, що поступово виникають впродовж другої половини 20 століття. Постмодернізм акцентує себе як принципово нова течія, тим не менш більшість дослідників схильні до того, що постмодернізм через власні протиріччя узагальнює та віддзеркалює в мистецтві фундаментальні протиріччя культурного розвитку минулих часів.

Пролетарська культура – термін, що виник внаслідок класового підходу щодо розвитку культури та мистецтва. Такий підхід був застосований В.І. Леніним в його концепції „двох культур”. Згідно концепції „двох культур” кожна національна культура містить у нерозвиненій формі елементи демократичної та буржуазної культур. Демократична, тобто прогресивна культура минулих часів – підґрунтя пролетарської культури, що починає повноцінно розвиватися лише внаслідок перемоги пролетарської революції та будівництва соціалістичного суспільства.

Психоаналіз – теорія особистості, теорія структури особистості й особистісного розвитку. Засновник психоаналізу – австрійський лікар Зиґмунд Фрейд. Психоаналіз надає велике значення біологічним факторам в поведінці людини, акцентує роль ірраціональних мотивів свідомості. З часом психоаналіз поширився на мистецтвознавство й естетику, започаткував певні аналітичні підходи щодо мистецтва, особистості митця, глибинних підвалин художньох творчості.

Р

Раціоналізм – (від латинського „rationalis” – розум, розумовий) – філософська течія, що визнає розум основою пізнання й поведінки людей. Наукове знання, згідно з ідеологією раціоналізму, можливо отримати тільки за допомогою розуму.

Реалізм – (від латинського „realis” – дійсний, речовий) – напрямок і метод художньої творчості, заснований на правдивому віддзеркаленні дійсності. Почав формуватися у 20-30-ті роки 19 століття.

Рок-культура – напрямок молодіжної культури. Виник у Великобританії та США у 60-ті роки 20 століття, розвивався на основі нового музичного стилю. Рок-культура спрямована на висловлювання почуття нон-конформізму (від англійського ”nonconfjrmisis” - незгодні). Рок свого часу був не тільки музикою, а і слугував енергетичним центром нової контркультури. Рок позначав певну ідеологію, систему цінностей, стиль життя молоді. Класичними виконавцями року вважаються музиканти англійського квартету „Бітлз”, групи „Роллінг стоунз”, співак Боб Ділан.

Реді-мейд – (від англійського „ready-made” – готовий, неоригінальний) – поняття, що означає використання готових художніх творів для виготовлення творів мистецтва, композицій. Реді-мейд став „технологічним” джерелом інвайронменту, інсталяції, поп-арту.

С

Сартр Жан-Поль ( 1905-1980) – французький філософ, письменник, представник течії „гуманістичного” екзистенціалізму. В центрі його творчості – проблеми людини, її ставлення досвіту та до інших людей. Художні твори Сартра акцентували думку стосовно того, що людина посідає центральне місце у світобудові.

Семантика – вчення про значення, про стосунки між знаками, між словами та реченнями, між їх значеннями.

Семіотика – дисципліна, що досліджує природні та штучні знаки, знакові системи (мови). Як самостійна наука виникла у 50-ті роки 20-го століття на перетинанні структурної лінгвістики, кібернетики й теорії інформації.

Символізм – напрямок європейського мистецтва (1870 – 1910), що зосередився на художній передачі змісту за допомогою символів (багатозначних, „закритих” для логічного тлумачення образів). Стосовно художньої творчості символізм наголошує на пріоритетному значенні інтуїції, тобто містичного зв’язку з „первинними” образами, акцентує моральний вплив мистецтва на суспільство.

Синтетичні мистецтва – види художньої творчості, що поєднують у собі різні види мистецтв і утворюють певну естетичну цілісність. До складу синтетичних мистецтв слід віднести театральне мистецтво, мистецтво естради, кінематограф, циркове мистецтво.

Соц-арт – мистецькатечія культури радянського періоду (60-70-ті роки 20 століття). Творці соц-арту – митці „підпілля”, тобто митці радянського андер-граунду. Творці соц-арту самі визначали естетичний сенс своєї течії як „гру з ідеологією”, тобто створення пародій на мистецтво соціалістичного реалізму. Завдання мистецтва соц-арту полягало в доведенні до гротеску або до комізму типових рис офіційного радянського мистецтва.

Соціалістичний реалізм – офіційний творчій метод мистецтва радянського періоду, що був орієнтований на правдиве зображення життя з точки зору соціалістичних ідеалів. Такими ідеалами були політично забарвлені принципи народовладдя, соціальної справедливості, дружби народів, патріотизму, інтернаціоналізму, пріоритету суспільних інтересів, пафосу громадянської активності, героїки революційної боротьби тощо. Поняття соціалістичного реалізму дістало визначення у 1934 році, на Першому з’їзді радянських письменників, на тлі офіційної заборони будь-яких інших тлумачень сенсу художньої творчості.

Структуралізм – (від латинського „structura” – будова) – філософсько-культурологічна школа, напрямок гуманітарного знання, що виник у 20-ті роки 20 століття. Провідні ідеї структуралізму напрацьовували Клод Леві-Строс, Жак Лакан, Мішель Фуко.

Супрематизм – (від латинського supremus – найвищий) – напрямок абстрактного живопису, що використовує комбінації простих геометричних фігур – квадрат, трикутник, коло. Серед геометричних фігур квадрат вважається „найчистішим”, тобто вивільненим від змістовних асоціацій. Засновник супрематизму К.С. Малевіч.

Сюрреалізм – модерністський напрямок, що виник у 20-ті роки 20 століття і поширився майже на всі види мистецтва. Ідейною основою сюрреалізму слугували психоаналіз, інтуїтивізм, східні релігійні вчення. Провідний теоретик сюрреалізму – французький письменник Анрі Бретон (1896 – 1966).

Т

Текст – послідовність символів, що утворює повідомлення. З точки зору теоретиків пост структуралізму та окремих діячів постмодернізму світ культури виявляє себе як нескінченний текст.

Технічні мистецтва – новітні синтетично-технічні види мистецтв, що використовують досягнення техніки. У певному розумінні синтетично-технічними видами мистецтва можна вважати кінематограф, телебачення, електронну музику, світлові шоу тощо.

У

Урбанізм, урбанізація (від латинського „urbanus” – міський) – сукупність притаманних міському населенню міста норм поведінки, мовлення, спілкування, відпочинку, культурних уподобань. Процеси урбанізації починаються внаслідок науково-технічного прогресу, що зумовлює процеси масової міграції, зокрема високу концентрацію населення в містах. У зв’язку із цим послаблюються патріархальні зв’язки і традиції, зникають культурні ознаки, що притаманні сільському населенню, підсилюються процеси формування культури міста.

Ф

Фовізм – (від французького „fouves” – дикі) – напрямок живопису початку 20 століття (1902-1907). Фовістами критики назвали групу молодих митців, до складу якої входили Матісс, Дерен, Дюфі та інші. Фовістам притаманне використання яскравих кольорів у пейзажах.

Фрейдизм – філософський напрямок, в основу якого покладена теорія психосексуального розвитку індивіда. Послідовники фрейдизму під час аналізу людських вчинків відводять головну роль без свідомим інстинктам. Вбачають в культурній творчості взагалі, а в художній творчості - переважно, форму конструктивного перетворення („сублімації”) людської агресії та деструктивних потягів, що викликані психосексуальними травмами дитинства.

Футуризм – авангардистська течія європейського мистецтва 10-20-х років 20 століття, що зародилася в Італії, поширювалася в Росії. Футуризм в цілому відмічений різким запереченням культурного досвіду, очікуванням майбутнього, акцентуванням ролі техніки в новому суспільстві. В мистецтві футуристи вбачали засіб самоствердження митця шляхом гри формами або випадковими асоціаціями.

Х

Хеппенінг – одна із форм постмодернізму, що виникає у 50-60-ті роки 20 століття. Сутність хеппенінгу полягає в організації спонтанних, алогічних дій митця або групи митців, що проводяться безпосередньо перед публікою. Мистецтво хеппенінгу поєднує театр, музику, пластичні мистецтва, поза мистецькі феномени. Мета хеппенінгу – залучити більшість глядачів до створення художнього об’єкту, і таким чином зруйнувати звичну дистанцію між митцем і глядачем, трансформувати тріаду „митець – твір – глядач”. Суть хеппенінгу розкриває його програмний лозунг, що наголошує: „Мистецтво – це життя, а життя - це мистецтво”.

Ц

Ч

Ш

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: