ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Монтаж трансформатора 4 страницапристрої – у вигляді прямокутників або зовнішніх обрисів; пристрої – у вигляді умовних графічних позначень, прямокутників або зовнішніх обрисів. Правила зображення вхідних і вихідних елементів, які встановлені для принципових електричних схем, залишаються в силі для схем з’єднань. З’єднувачі допускається показувати без вказання окремих контактів. В цьому випадку біля з’єднувача або на наступних листах схеми розміщують таблиці з описом підключення контактів. В загальному випадку провідники, групи провідників, жгути і кабелі показують на схумі окремими лініями товщиною від 0,4 до 1,0 мм. Провідники, які йдуть на схемі в одному напрямку, допускається зливати в загальну лінію із зображенням при підході до контактів кожного провідника окремо. Провідники, жгути, кабелі, жили кабелів повинні бути пронумеровані в межах виробу. Їх позначення на схемі наносять по-різному: номери кабелів проставляють в кружках, які розміщують в розривах зображень кабелів поблизу від місць розгалужень; номери жгутів – на поличках ліній-виносок біля місць розгілуження проводів; номери груп проводів – біля ліній виносок. Допускається над кабелем писати його позначення, якщо з’єднання читається на схемі однозначно. Схема повинна також містити відомості про провідники і кабелі (марку, переріз провідника, кількість і переріз жил в кабелі і інше), які розміщують, або біля ліній, якими зображені провідники, кабелі або у вигляді таблиць з’єднань. таблицю виконують за наступною формою: 10 50 50 30 45
Її розміщують на першому листі схеми над основним надписом на віддалі 12 мм від нього (продовження зліва від основного надпису) або у вигляді самостійного документу на форматі А4. В таблиці записують спочатку окремі провідники, а потім жгути провідників і кабелів: провідники записуються за порядком зростання їх номерів, провідники жгутів і жили кабелів – під заголовком кабеля. В графу: “Примітки” розміщують дані про ізоляційні трубки, екрануючі оболонки та інші вказівки. Допускається розміщувати на схемі необхідні технічні вказівки (над основним написом), наприклад, величини допустимих віддалей між проводами, жгутами і кабелями. Правила виконання схем підключення і загальних схем. На схемі підключення зображують виріб у вигляді прямокутника; вхідні і вихідні елементи (з’єднувачі, затискачі і т.д.) – у вигляді умовних графічних позначень із вказанням позиційних позначень відповідно до електричної принципової схеми. Кінці провідників і кабелів зовнішнього монтажу, які підводяться до вхідних і вихідних елементів, наносяться з необхідними даними про підключення виробу. Зображення вхідних і вихідних елементів всередині графічного позначення виробу повинно приблизно відповідати їх дійсному розміщенню у виробі. На загальній схемі зображують у вигляді прямокутників або зовнішніх обрисів пристрої, які входять в комплекс; окремі елементи комплексу показують у вигляді прямокутників або умовних позначень чи зовнішніх обрисів, а також показують провідники, жгути і кабелі, які з’єднують пристрої і елементи. Графічні позначення пристроїв і елементів, в тому числі вхідних і вихідних, слід розміщувати відповідно до дійсного їх розміщення у виробі. Відомості про елементи і пристрої (їх назву і тип та позначення документу, на основі якого вони застосовані) розміщують біля графічних позначень елементів і пристроїв. При великій кількості елементів або пристроїв ці відомості дають у переліку елементів за формою, яка приведена для принципової схеми. В цьому випадку біля графічних позначень елементів і пристроїв проставляють позиційні позначення. Позначення документів вхідних і вихідних елементів допускається вказувати на поличках ліній – виносок – позначення елементу, а внутрі графічного позначення вказувати число контактів елементу. На загальних схемах і на схемах підключення показують провідники, жгути і кабелі окремими лініями із позначенням їх номерів за порядком в межах виробу (допускається наскрізна номерація провідників, жгутів і кабелів, якщо провідники, що входять у жгути пронумеровані в межах кожного жгута). Позначення провідників, кабелів і жгутів, а також необхідні відомості про них записуються так само, як на схемах з’єднань. При великій кількості відомостей їх записують в перелік елементів. Перелік розміщують або на першому листку над основним написом, чи у вигляді наступних листів. Правила виконання схем розміщення. На схемі розміщення зображують частини виробу в зовнішніх обрисах або у вигляді умовних графічних позначень (при необхідності наносять з’язки між ними), а також конструкцію, приміщення або місцевість, на яких ці складові частини будуть розміщені. Розташування графічних позначень, складових частин повинно відповідати їх дійсному розміщенню в конструкції. Схема містить відомості про складові частини назву, тип і позначення документу, на основі якого вони застосовані. При великій кількості складових частин ці відомості записують в перелік елементів за формою, яка передбачена для електричної принципової схеми. На даній схемі допускається застосовувати різні способи побудови: аксонометрії, план, умовні розгортки, розрізи, конструкції і т.п.
Умовні графічні позначення в схемах. Електричні зв’язки, провідники, кабелі і шини (ДоСТ 2.751-73)
Окремі випадки позначення ліній електричного зв’язку.
Пристрої комутаційні та контактні з’єднання (ДеСТ 2.755-74). 1. Даний стандарт встановлює умовні графічні позначення комутуючих пристроїв, контактних з’днань і їх елементів на схемах, що виконуються вручну чи автоматичним способом у всіх галузях промисловості. 2. комутаційні пристрої на схемах повинні бути зображені в положенні що приймається за початкове. При цьому напрям переміщення рухомих контактів з початкового положення до кінцевого не встановлюється. 3. Умовні графічні позначення комутуючих пристроїв допускається виконувати в дзеркальному зображенні. 4. Для рухомих контактів, які зображаються похилими лініями, повинні дотримуватися наступні правила: а) умовні графічні позначення контактів комутаційних пристроїв допускається виконувати з певними доповненнями б) якщо рухомі контакти механічно зв’язані і показані суміщено, то лінії що їх зображують повинні бути паралельними. 5. Позначення контактів комутаційних пристроїв наступні:
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|