Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Одержання хрому(III) оксиду




Наважку амонію дихромату (1-2 г) помістіть у фарфоровий тигель і злегка підігрійте для початку реакції. Після охолодження тигля зважте порошок хрому (III) оксиду і обчисліть процентний вихід. Напишіть рівняння реакції.

 

1.3.Дослідження розчинності хрому (III) оксиду

В п’ять пробірок помістіть по одному мікрошпателю хрому (III) оксиду і додайте по 0,5 см3: в першу – дистильованої води, в другу – розбавленої HCl; в третю – розбавленої Н2 4; в четверту – розбавленої НNО3; в п’яту – розбавленого розчину NaOH.

Що при цьому відбувається? Повторіть досліди з концентрованими розчинами. Напишіть рівняння реакцій.

 

1.4.Одержання та властивості хрому(III) гідроксиду

Одержіть осад хрому (III) гідроксиду обережним (краплями при перемішуванні) додаванням розчину натрію гідроксиду до 3-4 см3 розчину солі хрому (III). Поділіть розчин на дві пробірки. До однієї додайте розчин HCl, до другої – надлишок розчину NaOH. Відзначте різницю в забарвленні розчинів. Напишіть рівняння проведених реакцій. Розчин хроміту натрію збережіть для наступних дослідів.

 

1.5.Гідроліз солей хрому (III)

1.5.1.Гідроліз хрому (III) сульфату

В пробірку помістіть декілька кристаликів хрому (III) сульфату, додайте 1-2 см3 води і розмішайте паличкою до повного розчинення солі. За допомогою універсального індикатора визначіть рН середовища. Напишіть рівняння першої стадії гідролізу солі.

1.5.2.Гідроліз натрію хроміту

Розчин натрію хроміту, одержаний при дії на розчин солі хрому (ІІІ) надлишком розчину NaOH, помістіть у водяну ванну і нагрійте його до випадання осаду. Напишіть рівняння реакції.

 

1.6.Оксидація сполук хрому (III)

а) У пробірку з хромітом натрію додайте 1-2 краплі розчину лугу і 3-5 крапель 3%-ного розчину гідрогенпероксиду. Нагрійте суміш на водяній ванні до переходу від зеленого забарвлення розчину до жовтого, що вказує на утворення в розчині натрію хромату. Напишіть рівняння реакції.

б) В пробірку з 5-6 краплями хрому (III) сульфату додайте 2-3 краплини сульфатної або нітратної кислоти і один мікрошпатель натрію бісмутату (NaBiO3). Вміст пробірки добре перемішайте і підігрійте. Дайте осісти надлишку бісмутату натрію і відмітьте появу в розчині оранжевого забарвлення.

 

1.7.Реакція на йони CrO42- і Cr2O72-

Налийте в три пробірки по 1-2 см3 розчину натрію хромату і додайте краплями розчинів: у першу - барію хлориду, у другу – плюмбуму нітрату, в третю –аргентуму нітрату. Спостерігайте утворення кольорових осадів.

Проробіть попередній дослід, взявши замість натрію хромату калію дихромат. Спостерігайте утворення осадів, порівняйте їх забарвлення з попередніми. Напишіть рівняння реакцій.

 

1.8.Взаємні переходи хромат ↔ дихромат

Налийте в дві пробірки 3-4 см3 розчину натрію хромату. Одну пробірку залишіть для порівняння, а в другу додайте декілька крапель розбавленої сульфатної кислоти. Спостерігайте зміну кольору. До одержаного розчину калію дихромату додайте розчин калію гідроксиду до зміни забарвлення. Складіть рівняння реакцій переходу йонів CrO42- в йони Cr2O72-. Напишіть їх графічні формули.

 

1.9.Оксидаційні властивості сполук хрому (VI)

До 2-3 см3 розчину калію дихромату додайте 1-2 см3 розчину сульфатної кислоти і натрію нітриту. Що відбувається? Напишіть рівняння реакції.

 

Завдання 2. Молібден і Вольфрам

2.1.Одержання молібденової кислоти

У дві пробірки з насиченим розчином амонію молібдату (NH4)2MoO4, прилийте обережно одну із концентрованих кислот – хлоридну, сульфатну або нітратну до утворення осаду молібденової кислоти. Дайте осаду в пробірці відстоятися. Відберіть піпеткою надлишок розчину і розділіть осад на дві пробірки. Додайте в першу пробірку декілька крапель натрію гідроксиду, в другу – додатково концентрованої сульфатної кислоти до розчинення осаду. Другу пробірку нагрійте на водяній ванні. Напишіть рівняння реакцій одержання колоїдного розчину молібденової кислоти, утворення натрію молібдату в першій пробірці і диоксомолібдену сульфату (MoO2)SO4 в другій.

 

2.2.Відновлення шестивалентного Молібдену до тривалентного

Налийте в пробірку 2-3 см3 розчину амонію молібдату, долийте 2-3 см3 хлоридної кислоти і вкиньте кусочок цинку. Спостерігайте за ходом реакції. В залежності від ступеня відновлення Молібдену розчин забарвлюється в синій, потім в зелений і на кінець, в бурий колір, що зумовлено утворенням молібденової синьки. Проробіть те саме, взявши замість цинку розчин SnCl2 і додаючи його краплями. Що при цьому спостерігається? Напишіть рівняння реакцій.

 

2.3.Відновлення шестивалентного Вольфраму до тривалентного

Проробіть попередній дослід, взявши замість амонію молібдату відповідний вольфрамат. Що при цьому спостерігається? Напишіть рівняння реакцій.

Оформити і захистити протокол.

ЛІТЕРАТУРА

1.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

2.Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.

3.Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.

4.Конспект лекцій.

5.Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.

6.Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.

7.Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.

8.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.

9.Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.

10.Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.

11.Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.

12.Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.

13.Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.

14.Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний посібник з хімії. –К.: ІЗМН, 1996. –256 с.

ЗАНЯТТЯ №32

 

ТЕМА: d-Елементи VIБ групи. Хром, Молібден, Вольфрам.

АКТУАЛЬНІСТЬ: майбутні провізори повинні знати властивості елементів VІБ підгрупи та їх біологічну роль для застосування в фармацевтичній практиці.

 

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Вивчення фізичних і хімічних властивостей елементів VIБ підгрупи. Ознайомлення з біологічною роллю елементів VIБ підгрупи та застосуванням їх сполук в народному господарстві, медицині та фармації.

 

 

ЗНАТИ: -фізичні та хімічні властивості елементів VIБ підгрупи;

-характерні ступені оксидації елементів VIБ підгрупи;

-сполуки елементів VIБ підгрупи з киснем, їх добування і

застосування;

-розподіл електронів по енергетичних рівнях в атомах хрому,

молібдену і вольфраму.

 

ВМІТИ: -записати характерні хімічні реакції елементів VIБ підгрупи;

-визначити напрям протікання оксидаційно-відновних процесів у

залежності від рН середовища;

-здійснити послідовні перетворення молекул та йонів елементів

VIБ підгрупи;

-урівнювати оксидаційно-відновні реакції за участю елементів VIБ

підгрупи.

 

 

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА

1.Хром, Молібден і Вольфрам. Хімічна активність чистих металів.

2.Методи одержання важливих сполук елементів VIБ підгрупи.

3.Найбільш характерні комплексні сполуки Хрому.

4.Біологічна роль сполук Хрому.

5.Який об’єм 1М розчину натрію хромату можна одержати при сплавлянні з содою 112 г ферум хроміту?

6.Закінчіть рівняння реакцій:

а) KCrO2 + Br2 + KOH →

б) CrO3 + HCl →

в) K2Cr2O7 + K2S + H2O →

г) NaCrO2 + KClO3 + NaOH →

д) K2Cr2O7 + KNO2 + H2O →

е) KCrO2 + KBrO + KOH →

є) Cr2S3 + H2O →

7.Які сполуки називають кластерами? Наведіть приклади кластерів серед сполук Молібдену і Вольфраму.

8.Оксидаційні властивості хроматів та дихроматів в залежності від рН середовища.

9.Газ, добутий випалюванням 5,82 г цинку сульфіду, пропустили через суміш 77,6 г 10%-го розчину калію хромату і 36,3 г 30%-го розчину калію гідроксиду. Визначте масові частки речовин в кінцевій суміші.

10.На обпалювання 200 г цинкової обманки, яка містить 48,5% ZnS, було витрачено 200 дм3 повітря. Обчисліть у об’ємних процентах склад утвореної при цьому газової суміші.

11.Визначте масу калію дихромату, яка потрібна для приготування 2 дм3 децимолярного розчину.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Оксидаційно–відновні властивості сполук Хрому, Молібдену і Вольфраму. Приклади.

2.Оксидація сполуками хрому (VI) органічних сполук (спиртів).

3.Амфотерний характер хрому (III) гідроксиду. Солі тривалентного хрому, одержання і застосування.

4.Хімічні основи застосування сполук Хрому, Молібдену і Вольфраму у фармації (фармацевтичний аналіз).

5.Порівняльна оксидаційно-відновна характеристика сполук Молібдену і Вольфраму по відношенню до сполук Хрому.

6.Одержання надхромових кислот і хрому пероксиду.

7.Гідроліз солей Хрому, Молібдену і Вольфраму.

8.Знайдіть молярну масу еквіваленту кислоти, якщо на нейтралізацію 4,36 г її витрачено 1,78 г натрій гідроксиду.

9.Визначте температуру кипіння 5%-го водного розчину хрому (III) хлориду, якщо ізотонічний коефіцієнт дорівнює 1,4.

 

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

Відповідати на запитання з використанням записів на дошці та виконати тестові завдання з теми “d-Елементи VIБ групи. Хром, Молібден, Вольфрам” за варіантом, запропонованим викладачем.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

2.Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.

3.Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.

4.Конспект лекцій.

5.Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.

6.Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.

7.Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.

8.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.

9.Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.

10.Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.

11.Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.

12.Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.

13.Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.

14.Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний посібник з хімії. –К.: ІЗМН, 1996. –256 с.

15.Зайцев О.С. Общая химия. Состояние веществ и химические реакции. М.: Химия, 1990. –352 с.

16.Яцимирський К.Б., Яцимирський В.К. Хімічний зв’язок. К.: Вища школа, 1993. –309 с.

17.Фримантл М. Химия в действии: В 2-х ч. / Пер. с англ. –М.: Мир, 1991. –Ч.1.-528 с.; Ч.2. –622 с.

18.Загальна та неорганічна хімія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. (Ч.2) // О.М.Степаненко, Л.Г.Рейтер, В.М.Ледовських, С.В.Іванов. –К.: Пед. Преса, 2000. -784 с.

19.Оганесян Э.Т. Неорганическая химия для фармацевтических вузов. –М.: Высшая школа, 1983. –523 с.

20.Перепелиця О.П. Властивості та екологічний вплив хімічних елементів: Довідник. –К.: Вентурі, 1997. –192 с.

 

 

ЗАНЯТТЯ №33

 

ТЕМА: d-Елементи VIIБ групи. Лабораторна робота.

 

АКТУАЛЬНІСТЬ: майбутні провізори повинні знати властивості елементів VІІБ підгрупи та їх біологічну роль для застосування в фармацевтичній практиці та в народному господарстві.

 

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Вивчення хімічних, в тому числі, оксидаційно-відновних властивостей сполук Мангану, Технецію і Ренію. Застосування сполук Мангану в народному господарстві, фармації та медицині.

 

 

ЗНАТИ: -фізичні та хімічні властивості елементів VIIБ підгрупи;

-характерні ступені оксидації елементів VIIБ підгрупи;

-сполуки елементів VIIБ підгрупи з киснем.

 

ВМІТИ: -записати характерні хімічні реакції елементів VIIБ підгрупи;

-визначати напрям протікання оксидаційно-відновних процесів у

залежності від рН середовища;

-охарактеризувати здатність до комплексоутворення d-елементів VII

групи;

-розв'язувати типові розрахункові задачі.

 

 

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА

1.Манган, Технецій і Реній. Загальна характеристика елементів підгрупи. Найважливіші природні сполуки.

2.Методи одержання елементів VIIБ підгрупи.

3.Оксиди мангану (II) і (III): одержання, властивості і застосування.

4.Хімічна активність елементів VIIБ підгрупи.

5.Обчисліть молярну, нормальну концентрації та титр розчину, в 500 см3 якого міститься 3,95 г калію перманганату.

6.Закінчіть рівняння реакцій:

а) KMnO4 + MnSO4 + H2O →

б) KMnO4 + Na2SO3 + H2O →

в) Mn + HNO3 (к.) →

г) Mn + HNO3 (р.) →

д) KMnO4 + K2S + H2O →

е) KMnO4 + KI + H2SO4

є) MnSO4 + NaBiO3 + HNO3

ж) MnO2 + KClO3 + KOH →

з) KMnO4 + H2SO4 + H2O2

и) Mn + ZnSO4

 

і) KMnO4 + SO2 + H2O →

7.Який валентний стан є найбільш термодинамічно стабільним для Мангану? Чому в природних мінералах Манган знаходиться в іншому валентному стані?

8.Перші потенціали йонізації для Мангану, Технецію і Ренію досить близькі. Чому манган розчиняється в кислотах-неокисниках, а технецій та реній – ні?

9.Чому сполуки Мангану із ступенем оксидації +7 мають властивості, близькі до властивостей аналогічних сполук Хлору, хоча при низьких ступенях оксидації цих елементів такої подібності не спостерігається?

10.Чи стійкі водні розчини KMnO4 при тривалому їх зберіганні? Відповідь обгрунтуйте. Чому їх рекомендують зберігати в темному посуді?

11.Напишіть найстійкіші сполуки мангану (III). Як їх добувають? Напишіть відповідні рівняння хімічних реакцій.

12.Напишіть приклади сполук, які відповідають основній та кислотній функціям манган (IV) оксиду. Чи стійкі ці сполуки?

13.Напишіть рівняння хімічних реакцій, в яких манган (IV) оксид є: а) оксидником; б) відновником; в) не змінює ступінь оксидації.

14.Як підвищити та як зменшити стійкість розчинів манганатів? Яке забарвлення мають ці розчини?

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Електронна структура атомів Мангану, Технецію і Ренію.

2.Здатність до комплексоутворення (карбоніл мангану).

3.Кислотно-основна та оксидаційно-відновна характеристики сполук Мангану (II) і (III), здатність до комплексоутворення.

4.Манган (IV) оксид та гідроксид, вплив рН на оксидаційно-відновні властивості.

5.Стійкість солей чотиривалентного Мангану.

6.Біологічна роль Мангану та його сполук.

7.Малорозчинні сполуки Мангану.

8.Застосування сполук мангану в медичній практиці.

9.Обчисліть масу калію перманганату, необхідну для оксидації 45,6 г 20%-го розчину феруму (II) сульфату в кислому середовищі.

10.Які маси калію перманганату та гідроген пероксиду необхідні для добування 1,12 дм 3 (н.у.) кисню, якщо реакція проводиться в кислому середовищі.

11.Обчисліть об’єм хлору, який виділиться при обробці концентрованою хлоридною кислотою 80 г калію перманганату, що містить 2,5% домішок, які не реагують з кислотою.

12.При обробці 10 г сплаву міді з манганом розчином хлоридної кислоти виділилось 2,24 дм3 (н.у.) газу. Визначіть масові частки металів у сплаві.

13.Яка маса калію перманганату потрібно для окиснення 8,5 г натрію сульфіду в кислому середовищі?

14.Напишіть повні рівняння реакцій, що відповідають наступній послідовності перетворень:

KMnO4 → X1 → MnCl2 → X2 → MnO2.

Визначте невідомі речовини.

 

15.Напишіть рівняння хімічних реакцій:

а) MnO2 + KOH + K2SO3

б) K2MnO4 + KOH + Cl2

в) MnO2 + KOH + O2

г) KMnO4 + H2O2 + KOH →

д) K2MnO4 + K2S + H2SO4

е) MnSO4 + PbO2 + H2SO4

є) KReO4 + K2S + H2SO4

ж) Na2SO3 + Na2MnO4 + H2O →

з) K2MnO4 + H2SO4

и) KMnO4 + H2SO4

і) KReO4 + H2

 

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

1.Виконання дослідів, описаних в даних методичних вказівках.

2.Обговорення результатів та оформлення висновків.

3.Оформлення та захист протоколу.

4.Відповіді на запитання, запропоновані викладачем, з використанням записів на дошці.

5.Розв'язування розрахункових задач, запропонованих викладачем.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных