Завдання 1. Карбон та його сполуки

1.1.Адсорбційні властивості активованого вугілля

Налийте у пробірку 4-5 см³ (сірководневої, хлорної, йодної) води і додайте порошку активованого вугілля, закрийте корком і добре збовтайте, а потім профільтруйте. Зверніть увагу на відсутність запаху, а у випадку йодної води - зникнення кольору. Проробіть те саме з водним розчином водорозчинного барвника, злегка нагрівайте, а потім профільтруйте. Зверніть увагу на те, що фільтрат зовсім безбарвний. Де використовується цей ефект в лікувальній справі?

1.2.Гідроліз карбіду кальцію

У пробірку з газовивідною трубкою помістіть 5 см³ води і вкиньте 0,1 г кальцію карбіду. Газ, що виділяється, пропустіть через бензольний розчин брому. Спостерігайте явища, що відбуваються в результаті реакції, і напишіть рівняння реакцій гідролізу кальцію карбіду та взаємодії газу, що утворився, з бромом.

1.3.Одержання малорозчинних карбонатів барію, стронцію, аргентуму

У три пробірки внесіть по 3-6 крапель розчину натрію карбонату і добавте 4-6 краплин розчинів: в одну - солі Барію, в другу - солі Стронцію, в третю - солі Аргентуму. Відмітьте випадання осадів і їх колір. Пробірку з осадом аргентуму карбонату підігрійте. Спостерігайте потемніння осаду внаслідок розкладу аргентуму карбонату з утворенням аргентуму оксиду. До осадів барію карбонату і стронцію карбонату додайте по декілька краплин 2н ацетатної кислоти. Спостерігайте розчинення осадів (відмінність від сульфатів). Напишіть рівняння відповідних реакцій.

1.4.Одержання карбонату і гідрокарбонату кальцію

В пробірку, до половини її об’єму, налийте вапняної води. Із апарату Кіппа пропустіть в пробірку карбону (IV) оксид до випадання осаду кальцію карбонату, і далі до утворення кальцію гідрокарбонату (розчинення осаду). Напишіть реакції утворення карбонату і гідрокарбонату кальцію.

1.5.Гідроліз солей карбонатної кислоти

а) Додайте до 2-3 см³ розчину натрію карбонату краплю розчину фенолфталеїну. Що спостерігається? Напишіть рівняння гідролізу.

б) До 1 см³ феруму (ІІІ) хлориду додайте 1 см³ розчину натрію карбонату і нагрійте. Спостерігайте і поясніть явища (випадання осаду і виділення газу), що при цьому відбуваються. Написати рівняння реакцій.

1.6.Дія високої температури на карбонати

У чотири пробірки помістіть по 0,5 г амонію карбонату, натрію карбонату, кальцію карбонату та натрію гідрокарбонату. У всіх випадках пробірки закривайте корком з газовивідною трубкою, що занурена в розчин з вапняною водою. Вміст кожної пробірки нагрійте в полум’ї газового пальника. Визначте, чи в усіх випадках спостерігається помутніння вапняної води? Які солі карбонатної кислоти не розкладаються при нагріванні? Напишіть рівняння реакцій.

1.7.Дія кислот на солі карбонатної кислоти

У чотири пробірки, що містять 0,5 г амонію карбонату, натрію карбонату, кальцію карбонату та натрію гідрокарбонату, додайте по 5 см³ хлоридної кислоти. Які явища спостерігаються? Напишіть рівняння реакції.

Завдання 2. Силіцій та його сполуки

2.1.Дослідження кислотних властивостей силікатної кислоти

У пробірку з розчином натрію силікату пропустіть карбону (IV) оксиду із апарату Кіппа. Спостерігайте утворення гелю силікатної кислоти. Порівняйте константи дисоціації карбонатної та силікатної кислоти. До якої групи кислот слід віднести силікатну кислоту? Напишіть рівняння реакції.

2.2.Гідроліз силікату натрію

а) До 1 см³ розчину натрію силікату, додайте 2-3 краплі фенолфталеїну. Що спостерігається? Напишіть рівняння реакції.

б) 2-3 см³ розчину натрію силікату змішати з подвійним об'ємом розчину амонію хлориду і підігрійте. Спостерігайте утворення осаду гелю силікатної кислоти. Визначіть за запахом, який газ при цьому виділяється. Складіть рівняння реакції.

2.3.Адсорбція розчинених речовин силікагелем.

Налийте в пробірку 4-5 см³ розчину водорозчинного барвника, додайте трохи силікагелю, закрийте пробірку корком і добре збовтайте, а потім відфільтруйте розчин. Зверніть увагу на те, що відфільтрований розчин зовсім безбарвний.

Проробіть те саме, взявши замість розчину барвника сірководневу, хлорну чи йодну воду. Зверніть увагу на те, що відфільтрований розчин без запаху. Де використовується дана процедура в лікувальній справі?

2.4.Витіснення сильними кислотами силікатної кислоти з її солі

Налийте в пробірку 4-5 см³ 20%-ного розчину натрію силікату і додайте краплями розбавлену (1:1) хлоридну кислоту при старанному перемішуванні розчину скляною паличкою. Як тільки появиться каламуть, припиніть додавання кислоти та перемішування розчину. Спостерігайте утворення через деякий час гелю силікатної кислоти. Напишіть рівняння реакції.

2.5.Дія води на звичайне і кварцове скло

Маленькі кусочки звичайного і кварцового скла розітріть окремо в ступці, насипте в окремі пробірки, додайте декілька крапель дистильованої води і 1-2 краплі фенолфталеїну. В якій із пробірок і як змінилось забарвлення фенолфталеїну? Який йон визначає зміну забарвлення фенолфталеїну? Напишіть рівняння реакції, що обумовлює зміну забарвлення.

2.6.Одержання гелю метасилікатної кислоти

До 2-3 см³ розчину натрію силікату додати рівний об’єм концентрованої сульфатної кислоти (краплями). Через деякий час спостерігайте випадання драглистого осаду метасилікатної кислоти. Напишіть рівняння реакції.

Завдання З. Станум, Плюмбум та їх сполуки.

3.1.Відношення олова до кислот

В п'ять пробірок помістіть невеликі кусочки металічного олова. В першу додайте 5-10 крапель 2н розчину хлоридної кислоти. Як протікає реакція? Підігрійте пробірку. Який газ виділяється? Напишіть рівняння реакції з утворенням стануму (ІІ) хлориду. Чи зміниться характер реакції при взаємодії олова з концентрованої хлоридною кислотою?

У другу пробірку додайте 2н сульфатну кислоту, в третю - концентровану H₂SO₄. У четверту - розбавлену HNO₃, в п'яту - концентровану HNO₃. Спостерігайте, що відбувається в кожному випадку. Напишіть оксидаційно-відновні рівняння реакцій, враховуючи, що в ряду напруг Станум розміщений до Гідрогену.

3.2.Відношення свинцю до кислот.

Покладіть у три пробірки по невеликому кусочку свинцю і дослідіть його відношення до розбавлених хлоридної, сульфатної, нітратної кислот спочатку на холоді, а потім при нагріванні.

Проробіть те саме з концентрованими кислотами. Свинець в концентрованій HNO₃ розчиняється гірше, ніж в розбавленій, що зумовлюється незначною розчинністю Pb(NO₃)₂ в концентрованій HNO₃. Який газ виділяється в ході цих реакцій? Напишіть рівняння реакцій.

3.3.Взаємодія олова з гідроксидом натрію

Покладіть у пробірку невеличкий кусочок олова, додайте 4-5 см³ концентрованого розчину натрію гідроксиду і нагрійте до кипіння. Спостерігайте поступове розчинення олова і виділення пухирців газу. Напишіть рівняння реакції.

3.4.Взаємодія свинцю з натрію гідроксидом

Покладіть у пробірку кілька кусочків свинцю, додайте 3-4 см³ концентрованого розчину натрію гідроксиду і кип'ятіть протягом 5-10 хв. Спостерігайте поступове розчинення свинцю з виділенням газу. Напишіть рівняння реакції.

3.5.Амфотерні властивості гідроксидів стануму(ІІ) та плюмбуму(ІІ)

До 1-2 см³ розчинів солей стануму (ІІ) та плюмбуму (ІІ) додайте краплями розчин натрію гідроксиду до утворення стануму (ІІ) гідроксиду і плюмбуму (IІ) гідроксиду. Доведіть їх амфотерність, діючи на окремі частини осадів надлишком розчину натрію гідроксиду і розчину хлоридної кислоти. Яку кислоту треба брати для розчинення осаду плюмбуму (ІІ) гідроксиду і чому? Напишіть рівняння реакцій одержання стануму (ІІ) гідроксиду і плюмбуму (IІ) гідроксиду, їх розчинність у кислотах і лугах.

3.6.Гідроліз солей стануму (ІІ) і плюмбуму (ІІ)

До 1-2 см³ розчинів стануму (II) хлориду та плюмбуму (ІІ) нітрату додайте 2-3 краплі метилоранжу. Що спостерігається? Напишіть рівняння реакції гідролізу. Вкажіть рН середовища.

3.7.Відновні властивості сполук Стануму (ІІ)

До 2-3 см³ розчину стануму (ІІ) хлориду додайте краплями розчин натрію гідроксиду до утворення осаду стануму (ІІ) гідроксиду, потім розчиніть його в надлишку натрію гідроксиду і додайте розчин солі Бісмуту (ІІІ). Що спостерігається? Напишіть рівняння реакцій.

3.8.Оксидаційні властивості плюмбуму (IV) оксиду

У пробірку, що містить 5-6 см³ розчину сульфатної кислоти і 2 краплі розчину мангану (ІІ) сульфату, додайте 0,1 г порошку плюмбуму (ІV) оксиду. Вміст пробірки прокип'ятіть. Спостерігайте зміну забарвлення розчину. Напишіть рівняння реакції.

3.9.Якісні реакції на йон Плюмбуму (ІІ)

а) Реакція з калію йодидом

До 4-5 крапель розчину солі Плюмбуму (ІІ) додавайте краплями розчин калію йодиду до утворення осаду. Розділіть осад на дві частини. До одної частини додайте ще калію йодиду до розчинення осаду. Другу нагрійте до кипіння в присутності 3-5 см³ ацетатної кислоти. Після охолодження розчину спостерігайте утворення блискучих золотистих кристалів плюмбуму (ІІ) йодиду. Напишіть рівняння реакцій.

б) Реакція з калію хроматом

До 4-5 крапель розчину солі Плюмбуму (ІІ) додайте 5-6 крапель розчину натрію (або калію) хромату. Осад розділіть на три пробірки. До однієї додайте декілька крапель розчину хлоридної кислоти, до другої – ацетатної кислоти, до третьої – розчину лугу. Напишіть рівняння реакцій.

3.10.Малорозчинні солі Плюмбуму (ІІ)

В шість пробірок налийте по 1-2 см³ плюмбуму нітрату (або ацетату) і додайте по 0,5 см³ розчинів наступних солей: 1) K₂CrO₄; 2) Na₂SO₄; 3) KCl; 4) CH₃COONa; 5) (NH₄)₂S; 6) Na₂CO₃. Спостерігайте, в якій із пробірок випав осад і якого кольору. Врахуйте те, що в останній пробірці утворилась основна сіль Плюмбуму Pb₃(OH)₂(CO₃)₂. Напишіть рівняння реакцій.

Оформити і захистити протокол.

ЛІТЕРАТУРА

1.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

2.Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.

3.Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.

4.Конспект лекцій.

5.Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.

6.Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.

7.Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.

8.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.

9.Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.

10.Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.

11.Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.

12.Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.

13.Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.

14.Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний посібник з хімії. –К.: ІЗМН, 1996. –256 с.

15.Зайцев О.С. Общая химия. Состояние веществ и химические реакции. М.: Химия, 1990. –352 с.

ЗАНЯТТЯ №28

ТЕМА: р-Елементи IVA групи. Карбон і Силіцій. Підгрупа Германію (Германій, Станум, Плюмбум)

АКТУАЛЬНІСТЬ: майбутні провізори повинні знати властивості елементів ІVА підгрупи та їх сполук. Вивчення вказаних елементів буде сприяти спеціалісту-фармацевту в більш глибокому розумінню механізмів біологічних процесів і оптимізації їх протікання.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Вивчення фізичних і хімічних властивостей елементів IVA підгрупи. Ознайомлення з біологічною роллю елементів IVA підгрупи та застосуванням їх сполук в народному господарстві, медицині та фармації.

ЗНАТИ: -фізичні та хімічні властивості сполук елементів IVА підгрупи;

-характерні ступені оксидації елементів IVА підгрупи;

-сполуки елементів IVА підгрупи з киснем та воднем, їх добування і

застосування;

-сполуки елементів IVA підгрупи з галогенами та сіркою, їх

добування, властивості і застосування.

ВМІТИ: -записати характерні хімічні реакції елементів IVА підгрупи;

-здійснити послідовні перетворення молекул та йонів елементів

IVА підгрупи;

-урівнювати оксидаційно-відновні реакції за участю елементів IVА

підгрупи;

-виявляти за допомогою характерних реакцій катіони Плюмбуму в

розчинах.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА.

1.Електронна структура атомів елементів IVA підгрупи в нормальному і збудженому стані. Характерні ступені оксидації.

2.Лінійна будова молекули карбону (IV) оксиду, її дипольний момент і валентний кут. Методи його добування.

3.Реакції приєднання карбону (II) оксиду до галогенів (добування фосгену) та металів (добування карбонілів).

4.Фізичні та хімічні властивості силіцію (IV) оксиду.

5.Стануму (II) і (IV) оксиди, їх характерні фізичні і хімічні властивості. Відношення до кислот і лугів.

6.Найважливіші солі плюмбуму та їх використання.

7.Сполуки елементів IVA підгрупи, які застосовуються в медичній та фармацевтичній практиці.

8.Пояснити руйнування звичайного скла лугами та флуороводнем.

9.Скласти рівняння розчинення сплаву олова та свинцю: а) у розведеній нітратній кислоті; б) при нагріванні у концентрованій нітратній кислоті; в) в концентрованій та розведеній сульфатній кислоті.

10.При пропусканні 100 дм³ повітря через розчин барій гідроксиду утворилось 264 мг осаду. Визначте масову частку (в %) СО₂ в повітрі.

11.Який об’єм 2н розчину натрію гідроксиду необхідно додати до 200 г 5%-го розчину стануму (II) хлориду, щоб його преревести в натрію станіт?

12.При кип’ятінні 10 дм³ води, що містить кальцію гідрокарбонат, випав осад масою 0,45 г. Яка маса солі в розчині?

13.Який об’єм ацетилену (н.у.) можна одержати з 10 кг кальцій карбіду?

14.Який об’єм вуглекислого газу можна отримати з 210 г NaHCO₃: а) прожарюванням; б) дією кислоти?

15.Хімічний склад звичайного скла часто виражають формулою Na₂O•CaO•6SiO₂. Яку масу силіцій (IV) оксиду, що містить 15% домішок, треба взяти для виробництва 1 т скла?

16.Вуглекислий газ, що добули при повному термічному розкладі 4,2 г магній карбонату, був поглинутий розчином, що містить 2,4 г натрію гідроксиду. Визначте солі – продукти перетворення та обчисліть їх маси.

17.Після пропускання вуглекислого газу крізь 200 г розчину кальцій гідроксиду з масовою часткою 0,74% виділилося 1,5 г осаду. Обчисліть об’єм пропущеного газу за нормальних умов.

18.Який об’єм за нормальних умов займають 1,2•10²⁴ молекул вуглекислого газу?

19.Маса 3,38 дм³ карбон (II) оксиду при температурі 27˚С та тиску 380 кПа дорівнює 10,4 г. Який об’єм повітря необхідний для спалювання цього газу?

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Приклади реакцій, де елементи IVA підгрупи проявляють оксидаційно-відновні властивості.

2.Сполуки Карбону з азотом. Диціан, його добування, фізичні і хімічні властивості. Взаємодія з водою і лугами.

3.Ціанідна кислота, її солі, застосування

4.Ціанатна кислота (HCNO), її солі, застосування. Таутомерні форми.

5.Роданідна кислота (HCNS), її солі. Добування і застосування.

6.Силікатні кислоти. Навести приклади орто- та метасилікатних кислот.

7.Розчинні і нерозчинні силікати. Добування, властивості, застосування. Який склад штучних силікатів, де вони знаходять застосування?

8.Властивості оксидів Германію.

9.Взаємодія дисульфіду стануму з розчинами лугів і амонію сульфіду.

10.Плюмбатна кислота, її орто- та метаформи.

11.Оксидаційні властивості плюмбуму (IV) оксиду.

12.Солі орто- та метаплюмбатних кислот, їх графічне зображення і використання.

13.Використання солей Плюмбуму в медицині й аналітичній практиці провізора.

14.Хімізм токсичної дії солей Плюмбуму.

15.Визначити процентну та нормальну концентрацію розчину стануму (II) хлориду, що був одержаний змішуванням 2 дм³ 20%-го розчину (ρ=1,19 г/см³) і 1,5 дм³ 5%-го розчину (ρ=1,04 г/см³).

16.При розчиненні деякої кількості кальцію карбонату в хлоридній кислоті виділився вуглекислий газ, який пропустили через розчин КОН. В результаті реакції утворилось 40 г калію карбонату. Яка маса CaCO₃ була розчинена в кислоті?

17.Розкладом 14,2 г суміші кальцію карбонату та магнію карбонату одержали 6,6 г вуглекислого газу (н.у.). Обчисліть масу кальцію карбонату та магнію карбонату в суміші.

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

Відповідати на запитання з використанням записів на дошці та виконати тестові завдання з теми “ р-Елементи IVA групи. Карбон і Силіцій. Підгрупа Германію (Германій, Станум, Плюмбум) ” за варіантом, запропонованим викладачем.

ЛІТЕРАТУРА

1.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

2.Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.

3.Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.

4.Конспект лекцій.

5.Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.

6.Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.

7.Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.

8.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.

9.Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.

10.Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.

11.Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.

12.Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.

13.Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.

14.Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний посібник з хімії. –К.: ІЗМН, 1996. –256 с.

15.Зайцев О.С. Общая химия. Состояние веществ и химические реакции. М.: Химия, 1990. –352 с.

16.Яцимирський К.Б., Яцимирський В.К. Хімічний зв’язок. К.: Вища школа, 1993. –309 с.

ЗАНЯТТЯ №29

ТЕМА: р-Елементи IIIA групи. Бор і Алюміній. Лабораторна робота.

АКТУАЛЬНІСТЬ: майбутні провізори повинні знати властивості елементів ІIIА підгрупи та їх сполук. Вивчення вказаних елементів буде сприяти майбутньому провізору в більш глибокому розумінню механізмів біологічних процесів і оптимізації їх протікання.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Вивчення хімічних властивостей сполук Бору та Алюмінію. Ознайомлення з біологічною роллю елементів ІІІА підгрупи та їх застосування в медичній практиці.

ЗНАТИ: -фізичні та хімічні властивості елементів IIIА підгрупи;

-характерні ступені оксидації елементів IIIА підгрупи;

-сполуки елементів IIIA підгрупи з киснем.

ВМІТИ: -записати характерні хімічні реакції елементів IIIА підгрупи;

-дати характеристику змінам фізичних та хімічних властивостей

елементів IIIA підгрупи на основі будови електронної оболонки

атомів і положення в періодичній системі Д.І.Менделєєва;

-розв'язувати типові розрахункові задачі.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА

1.Електронна структура атомів елементів IIIA підгрупи в нормальному і збудженому стані. Характерні ступені оксидації.

2.Природні сполуки Бору. Кристалічний та аморфний бор, його хімічна активність.

3.Оксиди елементів IIIA підгрупи, їх будова і властивості.

4.Сполуки елементів IIIA підгрупи, які використовуються в медичній та фармацевтичній практиці.

5.Водневі сполуки Бору (борани), особливості стереохімії і природи зв’язків.

6.Природні сполуки Алюмінію. Сучасні способи добування алюмінію.

7.Здійсніть перетворення:

B₂H₆ → B₂O₃ → H₃BO₃ → Na₂B₄O₇ → H₃BO₃ → B₂O₃ → NaBO₂.

8.Який об’єм водню (н.у.) можна одержати при дії металічного алюмінію на 270 г 20%-го розчину натрію гідроксиду?

9.Визначити масу Н₃ВО₃, яку потрібно розчинити у 200 см³ води для приготування 2%-го розчину. Обчислити молярну і нормальну концентрації цього розчину (густина рівна 1,02 г/см³).

10.Обчисліть масу H₃BO₃ та об’єм розчину Na₂CO₃ (густина 1,25 г/см³), які необхідно витратити для одержання 1 тонни бури Na₂B₄O₇•10H₂O?

11.Що відбувається при нейтралізації розчину ортоборатної кислоти розчином натрій гідроксиду? Сіль якої кислоти при цьому утворюється?

12.Як відбувається хімічний зв’язок у молекулі диборану B₂H₆? Який хімічний зв’язок називають трицентровим? Як на це питання можна дати відповідь з точки зору методів ВЗ та МО?

13.Встановіть у відсотках масові частки суміші алюмінію і срібла, якщо при обробці 5 г її розчином хлоридної кислоти виділилось 2,24 дм³ водню.

14.Яку масу ортоборатної кислоти можна одержати при окисненні бору 1 дм³ 65,3%-го розчину нітратної кислоти (ρ=1,41 г/см³).

15.Який об’єм водню (при н.у.) виділиться при дії на алюміній розчинів, що містять:

а) 1 г H₂SO₄; б) 1 г NaOH.

16.Як пояснити різку відмінність властивостей при переході від Бору до Алюмінію? Чи є подібність в хімічних властивостях цих елементів? Якщо є, то в чому вона виявляється?

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Взаємодія бору з концентрованими HNO₃ і H₂SO₄. Відповідь ілюструйте реакціями.

2.Рівняння гідролізу борану.

3.Борний ангідрид, його фізичні властивості, відношення до води.

4.Добування ортоборатної кислоти, її взаємодія з розчином натрію гідроксиду.

5.Борати – похідні простих і полімерних борних кислот. Натрію тетраборат. Ефіри борних кислот.

6.Амфотерність оксиду та гідроксиду алюмінію.

7.Йон Алюмінію як комплексоутворювач.

8.Важливі солі Алюмінію, їх властивості, застосування. Особливості гідролізу солей Алюмінію.

9.Антисептичні властивості ортоборатної кислоти та її солей.

10.Фізико-хімічні основи застосування алюмінію і його сполук у медицині і фармації.

11.Біологічна роль сполук Бору та Алюмінію.

12.При розчиненні 3,45 г сплаву цинку з алюмінієм в сульфатній кислоті виділилося 1344 см³ водню. Визначити масові частки металів у сплаві.

13.Алюмінію оксид масою 14 г обробили 50 см³ 50% розчину нітратної кислоти (ρ=1,2 г/см³). Яка маса алюміній нітрату утвориться?

14.Напишіть рівняння хімічних реакцій:

а) B + H₂O₂ + KOH →

б) Na₂B₄O₇ + H₂O₂ + NaOH →

в) H₃BO₃ + H₂SO₄ + C₂H₅OH →

г) Al + NaOH →

д) Al + HNO₃ →

е) AlCl₃ + NaOH (надл.) →

є) AlCl₃ + LiH →

ж) Al + H₂SO₄ →

15.Визначте, скільки грамів металічного алюмінію, що містить1,75% неметалічних домішок, необхідно взяти для одержання 1000 дм³ водню за нормальних умов.

16.Які координаційні сполуки Алюмінію найбільш відомі та які координаційні числа характерні для Алюмінію в цих сполуках?

17.В чому виявляється відмінність між водневими сполуками Бору і Алюмінію? Поясніть природу хімічних зв’язків, які сприяють полімеризації AlH₃.

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

1.Виконання дослідів, описаних в даних методичних вказівках.

2.Обговорення результатів та оформлення висновків.

3.Оформлення та захист протоколу.

4.Відповіді на запитання, запропоновані викладачем, з використанням записів на дошці.

5.Розв'язування розрахункових задач, запропонованих викладачем.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: