Експериментальна частина. 1.1.Взаємодія заліза з кислотами

Завдання 1. Ферум, Залізо.

1.1.Взаємодія заліза з кислотами

Налийте в три пробірки розчини 2н кислот: у першу – хлоридної, в другу – сульфатної, в третю – нітратної. В кожну пробірку внесіть залізні ошурки. Спостерігайте за протіканням реакцій при кімнатній температурі, а потім при нагріванні. Додайте у всі пробірки по 5-7 крапель 0,01 н розчину амонію роданіду, який є реактивом на йон Fe³⁺. Повторіть досліди з концентрованими кислотами. З якими кислотами утворюється йон Fe³⁺? Напишіть рівняння реакцій, вказавши оксидник і відновник та урівнявши рівняння методом електронного балансу.

1.2.Пасивування заліза

Налийте в пробірку димлячої нітратної кислоти і занурте добре очищений наждачним папером залізний дріт або цвях. Через декілька хвилин обережно, уникаючи поштовхів, вийміть його з кислоти і добре промийте водою під краном, а потім занурте на 1-2 хвилини у розчин купруму (ІІ) сульфату. Паралельно занурте залізний цвях, необроблений нітратною кислотою. Що спостерігається? Напишіть рівняння реакції.

Завдання 2. Сполуки феруму (ІІ)

2.1.Одержання та властивості феруму (II) гідроксиду

Налийте у пробірку 0,5 см³ розчину феруму (ІІ) сульфату або солі Мора (свіжоприготованих) і додайте краплями 2н розчин NaOH до утворення зеленуватого осаду феруму (ІІ) гідроксиду. Розділіть осад на дві пробірки. В одну пробірку додайте декілька крапель розбавленої хлоридної кислоти. Вміст другої пробірки перемішайте скляною паличкою і спостерігайте через декілька хвилин побуріння осаду внаслідок утворення феруму (ІІІ) гідроксиду під дією кисню повітря і води. Напишіть рівняння реакцій.

2.2.Характерна реакція йонів Феруму (ІІ)

Налийте в пробірку 0,5-1 см³ розчину солі Феруму (ІІ) і додайте одну краплю розчину калію гексаціаноферату (ІІІ) (K₃[Fe(CN)₆]). Осад якого кольору утворився? Напишіть рівняння реакції в молекулярній та йонній формах. Дана реакція є аналітичною для виявлення йонів Fe²⁺.

2.3.Відновні властивості сполук феруму (ІІ)

2.3.1.Відновлення калію перманганату

Налийте у пробірку 0,5 см³ розчину калію перманганату і 2-3 краплі розбавленої сульфатної кислоти. Внесіть в розчин один мікрошпатель кристалів феруму (ІІ) сульфату або солі Мора. Спостерігайте знебарвлення розчину. Напишіть рівняння реакції.

2.3.2.Відновлення бромної води

Налийте у пробірку 1-2 см³ розчину залізного купоросу і 0,5 см³ розбавленої сульфатної кислоти. Внесіть в пробірку бромної води. Що спостерігається? Напишіть рівняння реакції.

2.3.3.Відновлення аргентуму нітрату

Налийте в дві пробірки по 0,5 см³ розчину солі Феруму (ІІ). В одну з них додайте рівний об'єм розчину аргентуму нітрату і легко нагрійте, не доводячи до кипіння. Що спостерігається? Охолодіть пробірку. Додайте до неї і в контрольну пробірку по одній краплі 0,01 н розчину калію або амонію роданіду. В якій пробірці появляється забарвлення і чому? Напишіть рівняння реакції відновлення аргентуму нітрату до металічного срібла феруму (ІІ) сульфатом.

Завдання 3. Сполуки Феруму (ІІІ)

3.1. Одержання та властивості феруму (ІІІ) гідроксиду

У дві пробірки налийте по 0,5 см³ розчину феруму (ІІІ) хлориду і додайте по 5-10 крапель 2н розчину натрію гідроксиду. Який колір осаду? В одну пробірку прилийте 0,5-1 см³ 2н розчину НСl, в другу - 1-2 см³ конц. NaOH. В якій пробірці розчинився осад? Напишіть відповідні рівняння реакцій.

3.2. Оксидаційні властивості сполук Феруму (ІІІ)

У дві пробірки прилийте по 0,5-1,0 см³ розчину феруму (ІІІ) хлориду. В першу пробірку додайте 1-2 см³ сірководневої води, а в другу – 0,5-1,0 см³ розчину йодиду калію. Які зміни спостерігаються? Складіть відповідні рівняння реакцій.

3.3. Якісні реакції на йони Феруму (ІІІ)

3.3.1.Взаємодія з калію гексаціанофератом (II)

До 0,5 см³ розчину феруму (ІІІ) хлориду прилийте 5-10 крапель розчину K₄[Fe(CN)₆]. Який колір утвореного осаду? Напишіть рівняння реакції та назвіть утворену сполуку.

3.3.2.Взаємодія з амонію роданідом

До 0,5 см³ розчину феруму (ІІІ) хлориду прилийте 5-10 крапель розчину амонію роданіду. Такий же дослід зробіть з розчином феруму (ІІ) сульфату. Який колір розчину в одному і другому випадку? Напишіть рівняння реакцій.

Завдання 4.Гідроліз солей Fe²⁺ і Fe³⁺

Налийте в одну пробірку 0,5-1 см³ розчину солі Fe²⁺, в другу – таку ж кількість солі Fe³⁺ і визначіть реакцію середовища за допомогою нейтрального розчину лакмусу. Нагрійте пробірки. Що спостерігається? Розбавивши розчин в 3-5 раз, спостерігайте, що відбувається. Яка сіль у більшій мірі зазнає гідролізу? Добавлянням якої речовини можна зменшити ступінь гідролізу? Напишіть рівняння гідролізу і вираз для константи гідролізу.

Завдання 5. Комплексні сполуки Fe²⁺ і Fe³⁺

5.1.Дослідження стійкості калію гексаціанофератів

Помістіть у дві пробірки по 0,5-1 см³ розчину калію гексаціаноферату (ІІ) K₄[Fe(CN)₆]. В одну пробірку додайте дві краплини амонію сульфіду, в другу – дві краплі 2н розчину натрію гідроксиду. Чи випадають осади феруму (ІІ) сульфіду і феруму (ІІ) гідроксиду?

Повторіть дослід з калію гексаціанофератом (ІІІ) (K₃[Fe(CN)₆]. Чи випадають осади феруму (ІІІ) сульфіду і феруму (ІІІ) гідроксиду? Який висновок можна зробити про стійкість йонів [Fe(CN)₆]^4- і [Fe(CN)₆]^3-?

На розчин калію гексаціаноферату (ІІІ) подійте розчином калію чи амонію роданіду. Чи спостерігається утворення червоного забарвлення, характерного для йона Fe³⁺? Напишіть рівняння дисоціації комплексних сполук Феруму і комплексних йонів. Напишіть вирази для констант нестійкості і випишіть із таблиці їх чисельне значення.

5.2.Одержання комплексного феруму (ІІІ) фосфату

Налийте у пробірку з 0,5-1 см³ розчину FeCl₃ декілька крапель 0,01н амонію (чи калію) роданіду і спостерігайте характерне для Fe(SCN)₃ червоне забарвлення. Потім додайте краплями 2н розчин ортофосфатної кислоти до зникнення червоного забарвлення.

Напишіть рівняння одержання амонію дифосфатоферату (ІІІ) (NH₄)₃[Fe(PO₄)₂] і поясніть протікання реакції, враховуючи, що взаємодія перших крапель H₃PO₄ і Fe(SCN)₃ приводить до випадання в осад середнього феруму (ІІІ) фосфату, який в надлишку H₃PO₄ розчиняється з утворенням безбарвного комплексного йону.

Завдання 6. Утворення солі феруму (VІ) (ферату)

Помістіть у пробірку пінцетом декілька кусочків КОН, додайте одну краплю концентрованого розчину FeCI₃ і дві краплі брому. Підігрійте пробірку на слабкому полум’ї пальника і спостерігайте забарвлення розчину у фіолетовий колір внаслідок утворення калію ферату (VI) (K₂FeO₄). Напишіть рівняння реакції. Яку роль виконує Fe³⁺ в даному оксидаційно-відновному процесі?

Йон FeO₄^2- дуже подібний до йона SO₄^2-. Додайте до утвореного розчину дві краплі розчину барію хлориду. Що спостерігається? Напишіть в молекулярному і йонному вигляді рівняння реакцій.

Завдання 7. Сполуки Кобальту і Ніколу

7.1. Одержання та властивості кобальту (ІІ) гідроксиду та ніколу (ІІ) гідроксиду

В одну пробірку налийте 1-2 см³ кобальту (ІІ) хлориду, в другу – 1-2 см³ ніколу (ІІ) сульфату. В кожну пробірку прилийте 0,5-1 см³ 2н розчину натрію гідроксиду. Як змінився колір осадів? Розділіть кожний з одержаних розчинів на дві частини:

а) на одну частину подійте 5-10 краплями бромної води. Як змінюється колір осадів?

б) на другу частину подійте розчином NaOH.

Зробіть висновок про амфотерність цих гідроксидів. Напишіть відповідні рівняння реакцій.

7.2.Комплексні сполуки Кобальту і Ніколу

7.2.1.Одержання хімічних комплексів Кобальту (ІІ) і Ніколу (ІІ)

В одну пробірку прилийте 0,5-1 см³ розчину кобальту (ІІ) хлориду, а в другу – 0,5-1 см³ розчину ніколу (ІІ) сульфату. В обидві пробірки додайте краплями 25% розчин NH₄OH до одержання осадів відповідних гідроксидів. Який колір осадів? До кожної пробірки прилийте 25% розчин NH₄OH до розчинення осаду і утворення сполук-аміакатів. Як змінився колір у пробірках? Напишіть рівняння реакцій і назвіть утворені комплексні сполуки.

7.2.2.Одержання калію гексанітрокобальтату

Налийте у пробірку 1-2 см³ розчину солі Кобальту (ІІ), підкисліть його ацетатною кислотою, додайте 2-3 см³ концентрованого розчину калію нітриту і підігрійте. Спостерігайте виділення оксидів нітрогену і утворення жовтого осаду комплексної сполуки K₄[Co(NO₂)₆]. Напишіть рівняння реакції.

7.3. Сульфіди кобальту і ніколу

а) До 1-2 см³ розчину солі Кобальту (ІІ) додайте краплями розчину амонію (або натрію) сульфіду. Спостерігайте утворення червоного осаду кобальту сульфіду. Розділіть осад на дві пробірки. До одної з них додайте розбавленої хлоридної кислоти і спостерігайте розчинення осаду. Другу пробірку залишіть на деякий час і переконайтеся, що при довгому стоянні кобальту сульфід стає важкорозчинним, додавши до неї також хлоридної кислоти. Напишіть рівняння реакцій.

б) Повторіть попередній дослід, взявши замість солі кобальту (ІІ) сіль ніколу (ІІ). Напишіть рівняння реакції.

7.4. Реакція виявлення йонів Co²⁺

До 1см³ розчину солі Кобальту додайте 3-4 см³ концентрованого розчину KCNS або NH₄CNS і 1см³ бутилового спирту чи етеру. Збовтайте вміст пробірки і спостерігайте забарвлення верхнього шару рідини в синій колір, внаслідок утворення комплексної сполуки (NH₄)₂[Co(CNS)₄], яка в органічних розчинниках краще розчинна, ніж у воді. Розбавте розчин великою кількістю води і добре збовтайте. Чому розчин знебарвлюється? Напишіть рівняння реакції.

7.5. Виявлення йонів Ni²⁺ (реакція Чугаєва)

Налийте в пробірку 5-10 см³ дистильованої води, додайте 2-3 краплі розчину солі Ніколу і 2-3 краплі розчину аміаку, а потім кілька крапель спиртового розчину диметилгліоксиму і нагрійте до кипіння. Спостерігайте утворення яскраво-червоного осаду комплексної солі.

ЛІТЕРАТУРА

1.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

2.Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.

3.Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.

4.Конспект лекцій.

5.Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.

6.Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.

7.Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.

8.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.

9.Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.

10.Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.

11.Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.

12.Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.

13.Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.

14.Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний посібник з хімії. –К.: ІЗМН, 1996. –256 с.

15.Зайцев О.С. Общая химия. Состояние веществ и химические реакции. М.: Химия, 1990. –352 с.

16.Яцимирський К.Б., Яцимирський В.К. Хімічний зв’язок. К.: Вища школа, 1993. –309 с.

17.Фримантл М. Химия в действии: В 2-х ч. / Пер. с англ. –М.: Мир, 1991. –Ч.1.-528 с.; Ч.2. –622 с.

18.Загальна та неорганічна хімія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. (Ч.2) // О.М.Степаненко, Л.Г.Рейтер, В.М.Ледовських, С.В.Іванов. –К.: Пед. Преса, 2000. -784 с.

19.Оганесян Э.Т. Неорганическая химия для фармацевтических вузов. –М.: Высшая школа, 1983. –523 с.

20.Перепелиця О.П. Властивості та екологічний вплив хімічних елементів: Довідник. –К.: Вентурі, 1997. –192 с.

ЗАНЯТТЯ №36

ТЕМА: Хімія елементів VIIIБ підгрупи

АКТУАЛЬНІСТЬ: майбутні провізори повинні знати властивості елементів VІІIБ підгрупи та їх біологічну роль для застосування в фармацевтичній практиці.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Вивчення фізичних і хімічних властивостей елементів VIIIБ підгрупи. Ознайомлення з біологічною роллю елементів VIIIБ підгрупи та застосуванням їх сполук в народному господарстві, медицині та фармації.

ЗНАТИ: -фізичні та хімічні властивості елементів VIIIБ підгрупи;

-характерні ступені оксидації елементів VIIIБ підгрупи;

-хімічні властивості сполук елементів VIIIБ підгрупи, їх добування

і застосування;

-розподіл електронів на енергетичних рівнях в атомах Феруму,

Кобальту та Ніколу.

ВМІТИ: -записати характерні хімічні реакції елементів VIIIБ підгрупи;

-записати оксидаційно-відновні процеси та рівняння реакцій

гідролізу сполук елементів VIIIБ підгрупи;

-показати здатність до комплексоутворення d-елементів VIII групи;

-урівнювати оксидаційно-відновні реакції за участю елементів VIIIБ

підгрупи;

-розв'язувати типові розрахункові задачі.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА

1.Структура валентного електронного шару Феруму, Кобальту та Ніколу.

2.Основні реакції доменного процесу (реакції палива, реакції руди, реакції флюсів).

3.Сполуки Феруму (II) і Феруму (III), їх кислотно-основні властивості та оксидаційно-відновні характеристики.

4.Застосування сполук Феруму і Кобальту в медицині.

5.Приклади добування солей Кобальту, їх біологічне значення.

6.Напишіть повні рівняння реакцій, що відповідають такій послідовності перетворень:

FeS → X₁ → Fe₂O₃ → X₂ → FeS.

Визначте невідомі речовини.

7.Чи вистачить 30 см³ розчину, в якому масова частка сульфатної кислоти 25% (густина 1,18 г/см³), для оксидації 5,6 г заліза? Відповідь обгрунтуйте необхідними розрахунками.

8. 76,5 г оксиду металу, що виражається формулою М₂О₃, містить 40,5 г металу. Який метал утворює цей оксид?

9.Чи однакова маса сульфатної кислоти буде витрачена для розчинення 40 г ніколу, якщо взяти: а) концентровану; б) розбавлену кислоту?

10.Чи можна одержати у водному розчині карбонати феруму, кобальту та нікелю, якщо ці метали мають ступені оксидації +2 та +3?

11.До якого ступеня оксидації оксидується Ферум, Кобальт та Нікол: а) хлоридною кислотою і хлором; б) концентрованою та розбавленою сульфатною і нітратною кислотами? Написати рівняння реакцій.

12.Як змінюються оксидаційно-відновні властивості сполук Е²⁺ і Е³⁺ для Феруму, Кобальту, Ніколу? Написати рівняння реакцій на прикладі Е(ОН)₂ і Е(ОН)₃.

13.Що утвориться при дії надлишку концентрованого розчину амонію гідроксиду на розчини солей Кобальту (II) та Ніколу (II)? Написати рівняння реакцій.

14.Які сполуки утворюють Fe, Co, Ni з оксидом карбону (II)? Чим пояснити різний склад цих сполук?

15.До 50 см³ розчину з масовою часткою феруму (III) хлориду 10% (ρ=1,09 г/см³) додали калію гідроксид масою 5,0 г. Осад, що утворився, відфільтрували і прожарили. Обчисліть масу осаду.

16.Чи випаде в осад ферум (II) сульфід при змішуванні рівних об’ємів 0,0001М розчинів ферум (II) сульфату та натрію сульфіду? ДР_FeS=3,7•10^-18.

17.Визначіть у відсотках масові частки суміші заліза й срібла, якщо при обробці 10 г її розчином хлоридної кислоти, виділилось 2,24 дм³ водню?

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Рівняння дисоціації феруму (III) гідроксиду як кислоти і основи.

2.Найважливіші комплексні сполуки Феруму.

3.Реакції добування “берлінської лазурі” і “турнбулевої синьки”.

4.Роль кобальту (III) гідроксиду в оксидаційно-відновних процесах.

5.Взаємодія кобальту з простими речовинами та розбавленими кислотами.

6.Приклади мінералів, у вигляді яких зустрічаються в природі кобальт та нікол.

7.Взаємодія ніколу з монооксидом карбону (утворення тетракарбонілніколу).

8.Взаємодія сполук нікелю з концентрованими та розбавленими розчинами хлоридної, сульфатної та нітратної кислот.

9.Застосування сполук елементів VIIIБ підгрупи в медицині та фармації.

10.Який об’єм газу виділиться при розчиненні 11 г кобальту (III) гідроксиду в концентрованій хлоридній кислоті? Який об’єм цієї кислоти (ρ=1,18 г/см³) витратиться?

11.У розчин мідного купоросу занурили залізну пластинку. Яка маса міді виділилась на пластинці, якщо маса пластинки збільшилась на 0,4 г?

12.При проведенні лабораторного аналізу зразка сплаву заліза з міддю виявилось, що при обробці 20 г цього сплаву хлоридною кислотою виділяється 1,12 дм³ газу. Обчисліть масові частки металів у сплаві.

13.Який об’єм сірчистого газу (н.у.) утвориться при випалюванні 12 г піриту FeS₂, що містить 12% домішок?

14.Які маси залізного купоросу і води необхідні для приготування 400 г розчину з масовою часткою ферум (II) сульфату 19%?

15.Напишіть рівняння хімічних реакцій:

а) FeCl₃ + Na₂CO₃ + H₂O →

б) FeCl₃ + H₂S →

в) FeCl₃ + KI →

г) FeCl₃ + (NH₄)₂S + H₂O →

д) K₃[Fe(CN)₆ + FeSO₄ →

е) FeCl₃ + K₄[Fe(CN)₆ →

є) NiCl₂ + NaOH + Br₂ →

ж) CoCl₂ + KNO₂ + CH₃COOH →

з) Ni(OH)₃ + HCl →

16.У розчин купрум (II) хлориду занурили залізну пластинку масою 100 г. Через деякий час маса пластинки збільшилась до 106 г. Скільки грамів міді виділилось на пластинці?

17.При взаємодії 2 г суміші порошків заліза та магнію з надлишком хлоридної кислоти виділилося 0,05 моль водню. Визначте хімічний склад вихідної суміші у масових частках.

18.Який об’єм 0,2н розчину лугу треба витратити для повного осадження йонів Феруму із 100 см³ 0,15М розчину Fe(NO₃)₃?

19.На повну оксидацію розчину ферум (II) сульфату в кислому середовищі витрачено 40 см³ 0,1н розчину калію перманганату. Визначте масу FeSO₄, що містилася у вихідному розчині.

20.Використовуючи термодинамічні дані, визначте можливість перебігу реакції за стандартних умов:

Fe₃O₄ (т) + 4H₂ (г) = 3Fe (т) + 4H₂O (р).

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

Відповідати на запитання з використанням записів на дошці та виконати тестові завдання з теми “Хімія елементів VIIIБ підгрупи” за варіантом, запропонованим викладачем.

ЛІТЕРАТУРА

1.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

2.Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.

3.Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.

4.Конспект лекцій.

5.Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.

6.Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.

7.Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.

8.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.

9.Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.

10.Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.

11.Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.

12.Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.

13.Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.

14.Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний посібник з хімії. –К.: ІЗМН, 1996. –256 с.

15.Зайцев О.С. Общая химия. Состояние веществ и химические реакции. М.: Химия, 1990. –352 с.

16.Яцимирський К.Б., Яцимирський В.К. Хімічний зв’язок. К.: Вища школа, 1993. –309 с.

17.Фримантл М. Химия в действии: В 2-х ч. / Пер. с англ. –М.: Мир, 1991. –Ч.1.-528 с.; Ч.2. –622 с.

18.Загальна та неорганічна хімія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. (Ч.2) // О.М.Степаненко, Л.Г.Рейтер, В.М.Ледовських, С.В.Іванов. –К.: Пед. Преса, 2000. -784 с.

19.Оганесян Э.Т. Неорганическая химия для фармацевтических вузов. –М.: Высшая школа, 1983. –523 с.

20.Перепелиця О.П. Властивості та екологічний вплив хімічних елементів: Довідник. –К.: Вентурі, 1997. –192 с.

ЗАНЯТТЯ №37

ТЕМА: d-Елементи ІБ та ІІБ груп. Лабораторна робота.

АКТУАЛЬНІСТЬ: майбутні провізори повинні знати властивості елементів ІБ і ІІБ підгруп та їх біологічну роль для застосування в фармацевтичній практиці та в народному господарстві.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Вивчення хімічних властивостей елементів ІБ та ІІБ підгруп. Ознайомлення з застосуванням сполук елементів ІБ та ІІБ підгруп у народному господарстві та медицині.

ЗНАТИ: -фізичні та хімічні властивості елементів IБ та ІІБ підгруп;

-характерні ступені оксидації елементів IБ та ІІБ підгруп в

нормальному та збудженому стані;

-особливості хімічних властивостей сполук елементів IБ та ІІБ

підгруп.

ВМІТИ: -записати характерні хімічні реакції елементів IБ та ІІБ підгруп;

-розраховувати значення потенціалу йонізації;

-показати здатність до комплексоутворення d-елементів I-ї та ІІ-ї

підгруп;

-розв'язувати типові розрахункові задачі;

-за допомогою хімічних реакцій характеризувати властивості d-

елементів I-ї та ІІ-ї груп.

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА

1.Загальна характеристика елементів IБ підгрупи. Найважливіші природні сполуки.

2.Методи одержання елементів IБ підгрупи. Добування золота. Охарактеризувати процеси за допомогою рівнянь реакцій.

3.Роль Купруму в процесах, що відбуваються в організмі людини.

4.Хімічні властивості простих речовин.

5.Оксигеновмісні сполуки елементів IБ підгрупи, їх отримання непрямим шляхом.

6.Хімічні властивості оксидів елементів IБ підгрупи, їх оксидаційно-відновні властивості.

7.Закінчити рівняння реакцій:

а) Сu + HCl + O₂ →

б) AgNO₃ →

в) Cu(NO₃)₂ →

г) Au + HCl + HNO₃ →

8.При обробці 10 г сплаву міді з цинком розчином хлоридної кислоти виділилось 2,24 дм³ (н.у.) газу. Визначіть масові частки металів у сплаві.

9.Визначте масову частку купрум (II) сульфату у розчині, одержаному при розчиненні 25 г мідного купоросу в 275 г води.

10.Як одержати оксиди типу Е₂О (Е – Cu, Ag, Au) та які їхні властивості? Чи відомі гідроксиди, що відповідають цим оксидам?

11.Як одержати сполуки Аргентуму із ступенем оксидації +2? Наведіть приклади цих сполук і назвіть способи їх одержання.

12.Написати в молекулярній та йонній формі рівняння реакції гідролізу купруму сульфату в присутності натрію карбонату.

13.Який об’єм розчину нітратної кислоти з масовою часткою HNO₃, що дорівнює 0,08 (ρ=1,07 г/см³), необхідний для розчинення 12 міді?

14.У результаті розчинення 3 г сплаву міді зі сріблом у концентрованій нітратній кислоті добули 7,24 г нітратів. Визначте масові частки металів у сплаві.

15.Яку масу мідного купоросу і води треба взяти для виготовлення 40 кг розчину з масовою часткою купруму (II) сульфату 20%?

16. 1 г двовалентного металу витіснив з кислоти 560 см³ водню, виміряного за н.у. Який це метал?

17.Яка маса ферум (II) сульфату була в розчині, якщо при взаємодії цинку з розчином цієї солі маса металу зменшилася на 0,04 г?

18.Поясніть, чому для лужних металів відбувається планомірне зменшення першого потенціалу йонізації із збільшенням їхнього порядкового номеру, а для металів підгрупи Купруму – найбільший перший потенціал йонізації має Аурум?

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Електронна структура атомів елементів IБ підгрупи.

2.Хімічні властивості гідроксидів купруму, аргентуму, ауруму. Чому AgOH не існує у вільному стані?

3.Сполуки Купруму (I) та Купруму (II), їх кислотно-основна та оксидаційно-відновна характеристики, здатність до комплексоутворення.

4.Взаємодія елементів IБ підгрупи з водою, лугами та кислотами. Навести рівняння реакцій з сульфатною та нітратною кислотами різних концентрацій.

5.Комплексні сполуки Купруму (II) з аміаком, амінокислотами, багатоатомними спиртами.

6.Природа забарвлення сполук Купруму.

7.Комплексний характер купрумвмісних ферментів та хімізм їх дії в метаболічних реакціях.

8.Комплексні сполуки Купруму.

9.Біологічна та фізіологічна роль Купруму та Аргентуму.

10.Хімічні основи застосування сполук Купруму та Аргентуму в медицині та фармації.

11.Препарати купруму, що застосовуються в медичній практиці.

12.Сплав, що складався з 10% цинку і 90% міді, обробили розчином хлоридної кислоти. При цьому виділилось 4,48 дм³ (н.у.) газу. Визначіть масу сплаву.

13.Яку масу аргентуму нітрату треба взяти, щоб приготувати 10 г 2%-го розчину очних крапель? Чи буде цей розчин ізотонічним?

14.Яка із солей (AgCl чи AgBr) більш розчинна у воді? AgCl чи Ag₂CrO₄? У скільки разів?

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

1.Виконання дослідів, описаних в даних методичних вказівках.

2.Обговорення результатів та оформлення висновків.

3.Оформлення та захист протоколу.

4.Відповіді на запитання, запропоновані викладачем, з використанням записів на дошці.

5.Розв'язування розрахункових задач, запропонованих викладачем.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: