Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Експериментальна частина. (для студентів фармацевтичного факультету)




П Р А К Т И К У М

З Н Е О Р Г А Н І Ч Н О Ї Х І М І Ї

(для студентів фармацевтичного факультету)

 
 


Івано-Франківськ – 2009

УДК 746 (076.5)

Затверджено комісією з хімії Науково-методичної Ради

Міністерства освіти і науки України як навчальний посібник

для студентів вищих навчальних закладів,

які навчаються за спеціальністю ”Фармація”

(витяг з протоколу засідання комісії з хімії від 20 січня 2009 року)

 

 

Рецензенти: В.В.Павлюк, д-р хім. наук, професор кафедри неорганічної хімії

Львівського Національного університету ім.І.Франка.

О.В.Шийчук, д-р хім. наук, проф., завідувач кафедрою біоорганічної хімії Прикарпатського університету ім. В.С.Стефаника.

А.О.Клименко, д-р мед. наук, проф., завідувач кафедрою біохімії Івано-Франківської державної медичної академії.

 

Практикум з неорганічної хімії: Посібник / А.О.Стецьків, О.В.Боднарчук, А.О.Клименко –Івано-Франківськ, 2009. –… с.

 

 

П Е Р Е Д М О В А

Даний практикум складений викладачами кафедри хімії фармацевтичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету для допомоги студентам першого курсу в підготовці до занять з неорганічної хімії, для більш глибокого засвоєння програмного матеріалу.

Головним завданням курсу неорганічної хімії в системі фармацевтичної освіти є опанування студентами теоретичних основ предмету та вивчення фізичних і хімічних властивостей елементів в наступній послідовності: будова електронних оболонок атомів, їх валентні можливості, зміна властивостей елементів в межах періодів та груп періодичної системи Д.І.Менделєєва, поширення в природі, методи одержання елементів або сполук у лабораторії та промисловості, взаємодія елементу (речовини) з зовнішнім середовищем (повітрям, водою), розчинами кислот та основ (кислотно-основні властивості), відношення до оксидників та відновників (оксидаційно-відновні властивості), комплексоутворення. Неабияка увага приділяється умовам проходження реакцій, їх механізмові, енергетичним характеристикам. Значна частина методичного матеріалу присвячена хімічним властивостям речовин, які використовуються в медичній практиці та фармації, хімізмові їх дії на живий організм, взаємозв’язку фізіологічної дії з хімічними властивостями. Одержані знання є основою для вивчення аналітичної, органічної, фізичної, фармацевтичної, біологічної, токсикологічної хімії та інших загальнотеоретичних та спеціальних дисциплін, що формують спеціаліста-провізора.

До посібника входять тематичні плани лекцій, практичних занять, самостійної роботи студентів, теми рефератів, а також тексти методичних розробок лабораторно-семінарських занять.

Кожна методична розробка розпочинається з назви теми і формулювання мети заняття, містить розділ з програмування самостійної позааудиторної роботи студентів з використанням лекційного матеріалу та рекомендованої літератури. Для перевірки рівня позааудиторної підготовки подані контрольні питання, на які студент повинен дати конкретні відповіді.

З метою розвитку творчого мислення, вміння орієнтуватися в наростаючому об¢ємі інформації в розділі "Самостійна робота на занятті" включено опис практичної роботи в лабораторії курсу, приводяться короткі тексти дослідів і найбільш важливі питання, які слід розглянути під час заняття. При виконанні лабораторних робіт, які наведені в даному практикумі, студентам ставиться завдання експериментально вивчити хімічні властивості речовин, приділяючи особливу увагу явищам, що супроводжують хімічні процеси, теоретично пояснити хімізм та зробити узагальнюючі висновки.

Кожне практичне заняття оформляється студентом у вигляді протоколу, який включає в себе виконане домашнє завдання та опис результатів практичної роботи в лабораторії неорганічної хімії.

 

РЕФЕРАТИВНА РОБОТА

Систематична та творча робота студентів по вивченню загальної та неорганічної хімії дає можливість проявити себе самостійним дослідником, здатним узагальнити та описати хімічні закономірності різних процесів. В першу чергу для цього рекомендується розвивати здатність творчої роботи над літературою, зміст якої виходить за рамки навчальної програми. З цією метою студентам пропонується самостійна робота з написання рефератів. Останній повинен мати наступні розділи:

1.Вступ, в якому відображається мотивація вибору даної теми та її актуальність.

2.Викладення основного матеріалу.

3.Заключна частина.

4.Список використаної літератури.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1.Медичні препарати s-елементів I-ї та II-ї груп періодичної системи елементів Д.І.Менделєєва, їх застосування.

2.Дистильована та апірогенна вода, їх одержання і застосування в фармації.

3.Застосування пероксидних сполук в медицині і техніці.

4.Вода – паливо майбутнього.

5.Види твердості води та методи їх усунення.

6.Кухонна сіль та її використання.

7.Застосування сполук галогенів у медицині, санітарії та фармації.

8.Біохімічна роль хлору та йоду. Хімізм бактерицидної дії хлору та йоду.

9.Сульфатна кислота, її солі, застосування в медицині і техніці. Правила роботи з концентрованою сульфатною кислотою.

10.Кисень як органогенний елемент, його участь у хімічних та біохімічних процесах, реакціях оксидації та обміну.

11.Виробництво мінеральних добрив.

12.Біологічне значення та використання найважливіших сполук Нітрогену в народному господарстві та медицині.

13.Застосування сполук Арсену в народному господарстві та медицині.

14.Хіміко-токсикологічне значення сполук Арсену.

15.Одержання штучних алмазів.

16.Якісне та кількісне визначення Плюмбуму в об’єктах навколишнього середовища, харчових продуктах і лікарських формах.

17.Напівпровідникові властивості Силіцію.

18.Напівпровідникові властивості Германію.

19.Використання сполук Карбону та Силіцію в медицині.

20.Значення заліза в народному господарстві.

21.Антисептичні та протизапальні властивості сполук Бору.

22.Фізико-хімічні основи застосування алюмінію та його сполук у медицині та фармації.

23.Хімізм токсичної дії сполук Меркурію, їх застосування в медицині.

24.Біологічна роль і значення сполук Цинку та Кадмію для медичної практики.

25.Золото і його застосування в медицині та техніці.

26.Непорозуміння з періодичною системою (з історії відкриття Берилію).

27.Фізіологічна, біологічна, бактерицидна роль Аргентуму та його сполук.

28.Біологічна роль Купруму, застосування його сполук у медичній практиці.

29.Біологічна роль Мангану, застосування в медицині його найважливіших сполук.

30.Кальцій навколо нас.

31.Хімічні основи застосування сполук Хрому, Молібдену, Вольфраму у фармації (фармацевтичний аналіз).

32.Біологічна роль та застосування в медичній практиці сполук Феруму та Кобальту.

33.Фізико-хімічні основи застосування р-елементів VI групи в медицині і фармації.

34.Природні силікати і алюмосилікати. Скло. Цемент. Використання в народному господарстві.

 

ЗАНЯТТЯ №21

 

ТЕМА: р-Елементи VIIA групи. Галогени. Лабораторна робота

 

АКТУАЛЬНІСТЬ: майбутні провізори повинні знати властивості елементів VІІА підгрупи з огляду на важливу біологічну роль галогенів для живих організмів, широке використання в медицині та фармацевтичній практиці.

 

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Вивчити хімічні властивості елементів VІІА підгрупи. Навчитися проводити хімічні досліди та складати рівняння хімічних реакцій, які характеризують властивості галогенів та його сполук. Ознайомити студентів з біологічною роллю галогенів та їх застосуванням в медичній практиці.

 

 

ЗНАТИ: -валентність та ступінь оксидації галогенів;

-фізичні властивості галогенів;

-загальні закономірності зміни властивостей елементів VIIА підгрупи.

 

ВМІТИ: -записувати реакції галогенів з металами і неметалами;

-визначати ступені оксидації галогенів;

-пояснювати загальні закономірності зміни кислотно-основних та

оксидаційно-відновних властивостей галогенів залежно від ступеня

оксидації.

 

 

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА

1.Електронна структура атомів галогенів у нормальному і збудженому стані.

2.Методи добування галогенів.

3.Сполуки галогенів, які застосовуються в медичній практиці.

4.Оксигеновмісні кислоти галогенів, їх солі, застосування.

5.Поняття про міжгалоїдні сполуки.

6.Яка закономірність кислотних та оксидаційних властивостей кислот у ряді: HClO – HClO2 – HClO3 – HClO4. Вкажіть причину цієї закономірності.

7.Напишіть рівняння реакцій взаємодії галогенів з водою та розчинами лугів на холоді, при нагріванні. Вкажіть тип оксидаційно-відновних реакцій.

8.Яка маса купрум (II) оксиду прореагує з воднем, який утвориться в результаті взаємодії розчину хлоридної кислоти з 30 г суміші алюмінію і його оксиду, де масова частка Al2O3 рівна 10%?

9.У 2 дм3 води розчинили 224 дм3 хлороводню (н.у.). З якою масовою часткою хлороводню утворився розчин?

10.Водень об’ємом 200 дм3 було піддано реакції синтезу з хлором. Після закінчення реакції утворений хлороводень розчинили в 1348 см3 води. Розрахуйте масову частку речовини в розчині.

11.Назвіть природні мінерали, які містять галогени. Як добувають галогени у вільному стані? Напишіть рівняння відповідних реакцій.

12.Поясніть, чому хлорид, бромід та йодид аргентуму (I) нерозчинні у воді, а аргентум (I) фторид – добре розчинний?

13.Визначте об’єм (за н.у.) гідрогену хлориду, який необхідно розчинити в 1 дм3 води, щоб отримати 36% розчин хлоридної кислоти.

14.Визначте температуру кипіння 5%-го розчину кухонної солі, якщо ізотонічний коефіцієнт дорівнює 1,8.

15.Розрахувати нормальність хлоридної кислоти (ρ=1,18 г/см3), що містить 36,5% HCl.

16.Яку масу барію хлориду потрібно взяти для приготування 600 см3 0,03 М розчину?

17.На оксидацію йоду витрачено 2,34 дм3 хлору (н.у.). Яка маса йодатної кислоти HIO3 утворилося при цьому?

18.У 100 г води при 20˚С розчиняється 3,6 г брому. Яка маса бромної води необхідна для оксидації 7,6 г ферум (II) сульфату у розчині сульфатної кислоти?

19.Напишіть рівняння хімічних реакцій:

а) BaO2 + ClO2

б) PbO + ClO2 + NaOH →

в) HBrO3 + HBr →

г) HClO + H2S →

д) HClO3 + Zn →

е) CaOCl2 + CO2 + H2O →

є) KBrO3 + KBr + H2SO4

ж) HClO4 + P2O5

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Якого типу хімічний зв'язок в молекулах галогенів?

2.Яким чином змінюється величина енергії йонізації в VIIА підгрупі?

3.Можливі ступені оксидації галогенів.

4.Густина Флуору і Хлору по відношенню до повітря і водню.

5.Агрегатний стан галогенів, фізичні та біологічні властивості галогенів.

6.Методи добування галогенів.

7.Реакції галогенів з металами і неметалами.

8.Галогеноводневі кислоти, їх фізичні і хімічні властивості, солі галогеновмісних кислот.

9.Хімічні властивості оксигеновмісних кислот галогенів.

10.Природні сполуки галогенів.

11.Яка маса йоду виділиться при взаємодії надлишку калію йодиду з 300 см3 6%-го розчину калію перманганату (ρ=1,08 г/см3) в кислому середовищі?

12.Знайти молярність 40%-го розчину хлоридної кислоти, густина якого 1,15 г/см3.

13.Закінчити рівняння реакцій:

а) MnO2 + HCl →

б) K2Cr2O7 + KI + H2SO4

в) KI + KMnO4 + H2SO4

г) KI + KIO3 + H2SO4

д) I2 + Cl2 + H2O →

14.Як добувають хлорати, бромати та йодати? Напишіть рівняння хімічних реакцій. Чи можна виділити хлоратну, броматну та йодатну кислоти у вільному стані?

15.Визначте рН 0,01М розчинів HClO та HClO4.

16.Поясніть, чому перхлоратна кислота є однією з найсильніших кислот, а йон ClO4- утворює найменш стійкі донорно-акцепторні зв’язки?

17.Нагріванням 2,72 г хлориду металічного елемента з концентрованою сульфатною кислотою добуто 3,22 г сульфату. Яку сіль було використано для проведення даної реакції?

18.Який об’єм води слід долити до 100 см3 розчину хлоридної кислоти з масовою часткою HCl 20% та густиною 1,14 г/ см3, щоб приготувати розчин з масовою часткою HCl 6%?

 

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

1.Виконання дослідів, описаних в даних методичних вказівках.

2.Обговорення результатів та оформлення висновків.

3.Оформлення та захист протоколу.

4.Відповіді на запитання, запропоновані викладачем, з використанням записів на дошці.

5.Розв'язування розрахункових задач, запропонованих викладачем.

 

Експериментальна частина

Завдання 1. Одержання галогенів

В одну суху пробірку насипте 0,5 г хлориду, в другу - броміду, в третю - йодиду калію. В кожну пробірку добавте таку ж кількість сухого КMnО4. Змочіть вміст пробірок 2М розчином H2SO4 і нагрійте на фоні білого паперу. Спостерігайте утворення галогенів. Результати спостережень записують в лабораторний журнал. Напишіть відповідні рівняння реакції,

 

Завдання 2. Властивості галогенів

2.1.Сублімація йоду.

Покладіть у склянку (без носика) кілька кристаликів йоду і закрийте його круглодонною колбочкою з холодною водою. Повільно нагрійте склянку з йодом на пісочній бані і спостерігайте заповнення склянки парами йоду. При цьому кристалики йоду безпосередньо перетворюються в пару, минаючи рідкий стан. На холодному дні колбочки можна состерігати утворення кристаликів йоду.

 

2.2.Реакція виявлення вільного йоду

В три пробірки внесіть 5-6 крапель свіжоприготованого крохмального клейстеру і добавте по 1-2 краплі хлорної, бромної і йодної води. Спостерігайте зміну кольорів розчинів. Наявність якого галогену в вільному стані можна визначити за допомогою крохмалю? На шматочки білого хліба, картоплі, білого буряка нанесіть одну-дві краплі йодної води. Що спостерігається? На що вказують одержані результати?

 

2.3.Розчиність брому в воді

Внесіть у пробірку піпеткою кілька крапель брому і долийте 5 см3 води, закрийте пробірку корком і добре збовтайте. Спостерігайте розчинність брому у воді. Розчин брому в воді називають бромною водою. Розчинність брому у воді при кімнатній температурі - близько 3,5г в 100 г води. Зверніть увагу на колір бромної води. Розчин залишіть для наступних дослідів, а надлишок потім влийте в спеціальну банку.

 

2.4.Розчинність йоду в воді

Покладіть у пробірку декілька кристаликів йоду, додайте 4-5 см3 дистильованої води і добре перемішайте скляною паличкою. Зверніть увагу на появу яскраво-жовтого забарвлення розчину.

Розчин йоду в воді називають йодною водою. Розчинність йоду в воді незначна: 0,08г в 100г води. Розчин розділіть на дві частини. Одну частину збережіть до наступних дослідів.До другої частини, де є надлишок нерозчиненого йоду, додайте декілька кристаликів калію йодиду. Спостерігайте поступове розчинення йоду внаслідок утворення комплексної сполуки. Зверніть увагу на буро-червоне забарвлення розчину.

 

2.5.Оксидаційні властивості хлорної, бромної та йодної води.

1. До розчинів калію броміду та калію йодиду додайте хлорну воду і 1–2 см3 бензолу. Спостерігайте виділення брому та йоду. Напишіть рівняння реакцій.

2. До розчину калію йодиду додайте бромну воду і 1-2 см3 бензолу. Напишіть рівняння реакції.

 

Завдання 3.Галогеноводні

3.1.Одержання хлороводню та його властивості

У пробірку з газовивідною трубкою помістити 0,5-1,0 г натрію хлориду, долити 3-4 см3 конц. H2SO4 і все це обережно нагрівати. Перевірте дію газу, що утворився за допомогою вологого лакмусового папірця. Напишіть рівняння реакції.

 

3.2.Властивості солей галогеноводневих кислот

3.2.1.Відновні властивості галогенід-йонів

До 1-2 см3 розчинів калію (або натрію) хлориду, броміду і йодиду в окремих пробірках додайте таку саму кількість калію дихромату, підкисленого сульфатною кислотою. Напишіть рівняння відповідних реакцій.

 

3.2.2.Одержання нерозчинних галогенідів

Використовуючи розчини відповідних розчинних солей, отримайте малорозчинні та нерозчинні солі: CaF2, AgCl, AgBr, AgJ, Cu2J2, PbJ2, PbCl2. Розчин з осадом PbJ2 підігрійте до розчинення осаду і охолодіть. Спостерігайте утворення блискучих кристаликів "золотого дощу".

 

3.2.3.Забарвленя полум'я йонами галогенів

Петлю, зроблену з мідної дротини, занурте по черзі в розчин хлоридної бромідної та йодидної кислоти і внесіть кожний раз в полум'я газового пальника. Що спостерігається?

 

3.3.Одержання і властивості оксигеновмісних сполук галогенів

3.3.1.Одержання та властивості жавелевої води

Налийте в пробірку 5-10 см3 розбавленого розчину калію гідроксиду, помістіть в склянку з водою і льодом та протягом 5-6 хв. пропускайте через розчин газоподібний хлор. В результаті реакції в розчині утворюється суміш калію хлорид. Такий розчин називається жавелевою водою.

Якщо замість калію гідроксиду взяти натрію гідроксид, то в розчині утворюється розчин натрію хлориду. Такий розчин називають лабораковою водою. Інколи різниці між ними не проводять і обидва розчини називають "жавелевою водою".

Дослідіть властивості жавелевої води, подіявши нею на розчини барвників (напр. індиго чи фуксину), а також на пофарбовану тканину. Що при цьому спостерігаеться? Повторіть ці ж самі досліди, додавши до жавелевої води декілька крапель сульфатної кислоти. Чому процес знебарвлення в присутності H2SO4 відбувається значно швидше? Напишіть рівняння реакції.

 

3.3.2.Властивості хлорного вапна

а) Приготуйте водний розчин хлорного вапна і налийте окремо в три пробірки, потім додайте декілька крапель розчину фуксину. В одну пробірку пропустіть CO2, в іншу - додайте декілька крапель H2SO4. Зверніть увагу на те, що в підкислених розчинах знебарвлення фуксину відбувається швидше. Напишіть рівняння реакцій витіснення хлоридної кислоти з її солі сульфатною і карбонатною кислотами.

б) Додайте до сухого хлорного вапна краплями концентровану хлоридну кислоту і зверніть увагу на інтенсивне виділення хлору.

в) До 1-2 см3 підкисленого розчину калію йодиду додайте краплями розчин хлорного вапна і декілька крапель розчину йоду. Що при цьому спостерігається? Напишіть рівняння реакції.

 

3.3.3.Взаємодія бертолетової солі (КСlО3) з йодидом калію

Налийте в пробірку 1-2 см3 розчину бертолетової солі. Додайте такий самий об'єм розчину калію йодиду і декілька крапель розчину крохмалю. Зверніть увагу на те, що помітних змін у розчині не відбувається. Додайте до розчину декілька крапель розбавленої H2SO4 і спостерігайте появу синього забарвлення. Чим такий ефект обумовлений? Поясніть вплив кислотності середовища на оксидаційну активність йонів СІО3‾. Напишіть рівняння реакції.

 

3.3.4.Утворення і властивості йодитної кислоти

Налийте в пробірку 1см3 розведеного розчину калію йодиду і 1 см3 тетрахлорметану, а потім при інтенсивному збовтуванні додавайте невеликими порціями хлорної води. Спостерігайте появу характерного для йоду забарвлення розчину. Долийте надлишок хлорної води, добре збовтайте і спостерігайте знебарвлення розчину в результаті оксидації йоду до йодитної кислоти. Напишіть рівняння реакції.

 

3.3.5.Одержання KІО3

Налийте в пробірку 2-3 см3 40%-ного КОН, закріпіть її в затискачі штативу і нагрійте до кипіння. В гарячий розчин внесіть невелику кількість кристаликів йоду і продовжуйте нагрівання до розчинення йоду. Операцію додавання йоду повторіть до появи білих кристалів KІО3. Напишіть рівняння реакції.

Оформити і захистити протокол.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

2.Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.

3.Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.

4.Конспект лекцій.

5.Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.

6.Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.

7.Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.

8.Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.

9.Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.

10.Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.

11.Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.

12.Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.

13.Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.

14.Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний посібник з хімії. –К.: ІЗМН, 1996. –256 с.

15.Зайцев О.С. Общая химия. Состояние веществ и химические реакции. М.: Химия, 1990. –352 с.

ЗАНЯТТЯ №22

 

ТЕМА: р-Елементи VIIA групи. Галогени.

 

АКТУАЛЬНІСТЬ: майбутні провізори повинні знати властивості елементів VІІА підгрупи та біологічну роль галогенів для застосування в наступній фармацевтичній практиці.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Вивчення фізичних та хімічних властивостей елементів VІІА підгрупи. Ознайомлення з біологічним значенням галогенів та їх застосуванням в медичній і фармацевтичній практиці.

 

 

ЗНАТИ: -загальну характеристику галогенів;

-сполуки галогенів з воднем;

-біологічну роль сполук Флуору, Хлору, Брому, Йоду.

 

ВМІТИ: -записувати окисидаційно-відновні реакції за участю галогенів;

-скласти електронні формули атомів та йонів галогенів;

-пояснювати утворення хімічних зв’язків в молекулах Флуору, Хлору

за допомогою методів валентних зв’язків та молекулярних орбіталей.

 

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА

1.Галогени з позитивними ступенями оксидації, їх властивості.

2.Методи добування галогенів у промисловості та лабораторії.

3.Сполуки галогенів, які застосовуються в медичній практиці та санітарії. На чому базується дія: а) хлорної води; б) хлорного вапна; в) жавелевої води.

4.Поняття про хімізм бактерицидної дії хлору та йоду.

5.Зробити наступне перетворення:

KCl → Cl2 → KClO3 → KClO4 → Cl2O7 → ClO2

6.Визначте температуру замерзання 6%-го водного розчину хлоридної кислоти, якщо ізотонічний коефіцієнт дорівнює 1,7.

7.Змішали 300 г 20%-го і 500 г 30%-го розчину натрію хлориду. Обчислити масову частку одержаного розчину.

8.Встановіть у відсотках масові частки суміші алюмінію і срібла, якщо при обробці 5 г її розчином хлоридної кислоти виділилось 2,24 дм3 водню.

9.У зразку чилійської селітри міститься 0,2% домішок NaIO3. Обчисліть, яку масу йоду можна добути з 100 кг цієї селітри.

10.Охарактеризуйте способи добування галогеноводневих кислот. Складіть рівняння хімічних реакцій, які є основою їх добування. Чи добувають фтороводневу кислоту безпосередньою взаємодією фтору та водню і чому?

11.Як змінюється значення дипольних моментів галогеноводнів від HF до HI? Чи збігається зміна сили галогеноводневих кислот з напрямом зміни дипольних моментів?

12.Визначте температуру замерзання розчину 46 г кухонної солі в 250 г води.

13.Закінчити рівняння реакцій:

а) KMnO4 + HCl →

б) K2Cr2O7 + HCl →

в) MnO2 + KI + H2SO4

г) KClO3 + NaNO2 + H2SO4

д) KClO3 + FeSO4 + H2SO4

е) KBr + H2SO4 (конц.) →

14.Обчислити концентрацію йонів Гідрогену та рН 0,02М розчину хлоридної кислоти.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Особливі властивості Флуору як найбільш електронегативного елементу.

2.Йони галогенів як ліганди в комплексних сполуках.

3.Як змінюється сила кислот та оксидаційні властивості в ряду HСlO - HСlO4?

4.Застосування галогенідів K, Na, Ca, Fe як лікарських засобів при різних захворюваннях.

5.Назвати оксигеновмісні кислоти Хлору, Брому та Йоду.

6.Хлорангідриди кислот та їх гідроліз.

7.Вплив Йоду на обмін речовин. До чого призводить нестача Йоду в гормонах щитовидної залози?

8.Вплив йонів Хлору на осмотичний тиск крові.

9.Біологічна роль натрію хлориду та калію хлориду.

10.Взаємодія галогенів з водою та водними розчинами лугів.

11.Знайдіть молярну концентрацію розчину хлоридної кислоти, якщо її масова частка дорівнює 20% (ρ=1,14 г/см3).

12.Знайдіть масову частку калію хлориду у 0,5М розчині (ρ=1,11 г/см3).

13.Суміш магнію та магнію оксиду масою 10 г обробили розчином хлоридної кислоти, взятої у надлишку. Об’єм газу, який при цьому виділився, становив 2,8 дм3.

Визначте масові частки компонентів суміші.

14.Яка маса амонію хлориду утвориться з аміаку масою 30 г і хлороводню масою

73 г?

15.Який об’єм 5%-го розчину KВrO3 (густина 1,04 г/см3) потрібно для оксидації 50 см3 розчину FeSO4 з См=0,75 моль/дм3 у розчині сульфатної кислоти?

16.Напишіть рівняння реакції одержання хлорного вапна та його взаємодії з карбону (IV) оксидом при наявності води.

17.У 1 дм3 води розчинили при н.у. 67,2 дм3 хлороводню. Визначити масову частку отриманого розчину хлоридної кислоти.

18.До 200 см3 концентрованої хлоридної кислоти (масова частка HCl 36%, густина 1,17 г/см3) долили 1 дм3 води. Обчисліть масову частку хлороводню в добутому розчині.

19.Скільки грамів натрій хлориду треба розчинити у 450 г розчину з масовою часткою цієї самої солі 5%, щоб утворився розчин з масовою часткою солі 10%?

20.Скільки грамів йоду виділяється при взаємодії надлишку калію йодиду з 300 см3 6%-го розчину калію перманганату (густина розчину дорівнює 1,04 г/см3) у середовищі сульфатної кислоти?

 

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

Відповідати на запитання з використанням записів на дошці та виконати тестові завдання з теми “р-Елементи VIIA групи. Галогени” за варіантом, запропонованим викладачем.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с.

2. Коровин Н.В. Общая химия. –М.: Высшая школа, 1998. –559 с.

3. Угай Я.А. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1997. –527 с.

4. Конспект лекцій.

5. Практикум з загальної та неорганічної хімії: Посібник // Є.Я.Левітін, Р.Г.Клюєва, А.М.Бризицька та ін. –Х.: Основа, 1998. –119 с.

6. Неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. фармац. спец. вузов (Практикум) // А.К.Сухомлинов, Н.В.Боровская, П.Я.Пустовар и др. –Киев: Высшая школа, 1983. –167 с.

7. Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія. К.: Вища школа, 1991. –430 с.

8. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К.: Вища школа, 1998. –480 с.

9. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.: Учебное пособие для студ. хим.-техн.спец. вузов. –М.: Высшая школа, 1998. –743 с.

10. Карапетьянц М.Х., Дракин С.И. Общая и неорганическая химия. –М.: Высшая школа, 1993. –592 с.

11. Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.В. Основи загальної хімії / За ред. В.С.Телегуса: Підручник. –Львів: Світ, 2000. –424 с.

12. Скопенко В.В., Григор’єва В.В. Найважливіші класи неорганічних сполук. К.: Либідь, 1996. –151 с.

13. Вступ до хімічної номенклатури / О.А.Голуб, М.Ю.Корнілов, В.В.Скопенко та ін. К.: Школяр, 1997. –48 с.

14. Корнілов М.Ю., Білодід О.І., Голуб О.А. Термінологічний посібник з хімії. –К.: ІЗМН, 1996. –256 с.

15. Зайцев О.С. Общая химия. Состояние веществ и химические реакции. М.: Химия, 1990. –352 с.

16. Яцимирський К.Б., Яцимирський В.К. Хімічний зв’язок. К.: Вища школа, 1993. –309 с.

17. Фримантл М. Химия в действии: В 2-х ч. / Пер. с англ. –М.: Мир, 1991. –Ч.1.-528 с.; Ч.2. –622 с.

ЗАНЯТТЯ №23

 

ТЕМА: р-Елементи VIA групи. Оксиген, Сульфур, Селен, Телур. Лабораторна робота.

 

АКТУАЛЬНІСТЬ: майбутні провізори повинні знати фізичні та хімічні властивості елементів VІ А підгрупи та їх біологічну роль для застосування здобутих знань при вивченні аналітичної та фармацевтичної хімії.

 

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Вивчити хімічні властивості елементів VІА підгрупи на прикладі Оксигену, Сульфуру та їх сполук. Навчитися проводити хімічні досліди та складати рівняння хімічних реакцій, які характеризують властивості елементів VIА підгрупи. Ознайомити студентів з біологічною роллю елементів VIА підгрупи та їх застосуванням в медичній практиці.

 

ЗНАТИ: -фізичні та хімічні властивості Оксигену та Сульфуру;

-характерні ступені окислення елементів VIА підгрупи;

-алотропні видозміни кисню та сірки.

 

ВМІТИ: -записувати характерні хімічні реакції елементів VІА підгрупи;

-давати характеристику змінам фізичних та хімічних властивостей

елементів VIA підгрупи на основі будови електронної оболонки

атомів і положення в періодичній системі Д.І.Менделєєва.

 

САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА

1.Електронна структура атомів елементів VIA підгрупи у нормальному і збудженому стані.

2.Розповсюдження в природі та методи добування елементів VIA підгрупи.

3.Сполуки Оксигену та Сульфуру, які застосовуються в медичній практиці.

4.Класифікація оксигеновмісних сполук та їх загальні властивості.

5.Який об’єм сірководню потрібно пропустити через 100 г 16%-го розчину плюмбуму ацетату, щоб повністю осадити плюмбум у вигляді плюмбум сульфіду.

6.Який об’єм SO3 треба розчинити в 1 дм3 води, щоб одержати 5%-ий розчин сульфатної кислоти.

7.Обчисліть масу сульфуру, що міститься в 20 т мідної руди. Масова частка Cu2S в руді становить 80%.

8.При пропусканні 10 дм3 сірководню (н.у.) через 1 кг розчину сульфітної кислоти утворилось 19 г сірки. Обчисліть масову частку (в %) сульфітної кислоти у розчині.

9.Яку масу міді можна розчинити в 100 см3 96%-ї сульфатної кислоти з густиною 1,84 г/см3.

10.Яка маса осаду утвориться при пропусканні 5,6 дм3 сірководню через 200 см3 18%-го розчину купрум (II) сульфату (ρ=1,22 г/см3).

11.Водень об’ємом 100 дм3 було піддано реакції синтезу з хлором. Після закінчення реакції утворений хлороводень розчинили в 543 см3 води. Розрахуйте масову частку речовини в розчині.

12.Обчисліть масу осаду плюмбуму (II) сульфіду, що утвориться при дії гідрогену сульфіду на 20 г 10%-го розчину плюмбуму (II) нітрату.

13.Складіть рівняння реакцій:

а) Na2S + H2O →

б) Al2S3 + H2O →

в) H2S + H2O2

г) ZnS + HNO3 (розб.) →

д) H2S + Mg →

е) H2S + H2SO3

є) H2SO3 + I2 + H2O →

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Хімічні властивості елементів VIA підгрупи.

2.Сірководень, його фізичні і хімічні властивості. Сірководень як відновник.

3.Методи одержання сульфідів та їх гідроліз.

4.Біологічна роль кисню.

5.Хімічні основи застосування кисню і озону в медицині і фармації.

6.Селен і телур, їх загальна характеристика та оксидаційно-відновні властивості у порівнянні з сполуками Сульфуру.

7.Одержання та властивості сульфатної кислоти.

8.Оксидаційні властивості концентрованої сульфатної кислоти.

9.Полісульфідні кислоти, їх графічне зображення.

10.Обчисліть об’єм сульфур (IV) оксиду (н.у.), необхідний для повного знебарвлення 150 см3 0,1М розчину калію перманганату.

11.Закінчіть рівняння реакцій:

а) KMnO4 + H2S + H2SO4

б) KMnO4 + Na2SO3 + H2SO4

в) KMnO4 + Na2SO3 + H2O →

г) KMnO4 + Na2SO3 + KOH →

д) K2Cr2O7 + H2S + H2SO4

е) Cu + H2SO4 (к.) →

є) Zn + H2SO4 (к.) →

ж) C + H2SO4 (к.) →

12.Який об’єм 80%-ої сульфатної кислоти густиною 1,78 г/см3 витратиться на розчинення 2,4 г міді? Який об’єм газу при цьому утвориться?

13.Обчислити молярну концентрацію розчину, в якому масова частка натрію сульфату 20 %, а густина розчину – 1,2 г/см3.

14.Який об’єм сульфуру (IV) оксиду утвориться при згоранні 1 т вугілля, що містить 3,0% сульфуру. Яку кількість H2S потрібно, щоб знешкодити цю кількість SO2? Яка кількість сірки при цьому утвориться?

15.Визначте масу осаду, добутого в результаті зливання розчину масою 20 г з масовою часткою ферум (III) сульфату 8% з розчином масою 20 г з масовою часткою барій гідроксиду 15%.

16.У результаті дії 4 г сульфатної кислоти на 2,6 г цинку добули 0,7 дм3 водню (н.у.). Визначте об’ємну частку виходу продукту від теоретично можливого.

17.До розчину масою 200 г з масовою часткою сульфатної кислоти 9,8%, долили розчин натрію гідроксиду, що містить 16 г лугу. Обчисліть масу солі, що утворилась.

 

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

1.Виконання дослідів, описаних в даних методичних вказівках.

2.Обговорення результатів та оформлення висновків.

3.Оформлення та захист протоколу.

4.Відповіді на запитання, запропоновані викладачем, з використанням записів на дошці.

5.Розв'язування розрахункових задач, запропонованих викладачем.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных