Теорії «Сили Я» у психоаналізі. З.Фрейд, Дж.Ловінджер.

Сила Я – це здатність протистояти зовн.і вн. Впливам; здатність підтримувати свою самість (автентичне Я). Це поняття ввів Фройд, як таке, що є мірилом, за яким можна прогнозувати успіх будь-якої псиїхотерапії. Фройд не вірив у здатність Я здійснювати керівну функцію у регулюванні вимог між Ід, Его і реальністю.

Ловінджер у теорії розвитку Я фіксує увагу на індивідуальних розходженнях ???

Функціонування Я має специфічний спосіб, за допомогою якого людина інтегрує свій досвід і впливає на навколишній світ. Цей спосіб проявляється у тому, як людина здійснює обробку інформації, як контролює свої імпульси, будує взаємини з іншими і т.д.

Відповідно до ранніх уявлень психоаналізу Я не має своєї власної енергії і змушене спрямовуватись туди, куди хоче Воно (Ід). Згідно пізніших уявлень психоаналізу Я приділяється особлива увага у вирішенні конфліктів і при адаптації. Ця точка зору змусила дійти висновку, що задоволення індивід може отримати не тільки від розрядки енергії Ід, але і від функціонування (безконфліктного) Я.

Відповідно до сучасної его-психології Я має своє власне джерело енергії і задоволення може отримувати в результаті пізнання і розуміння навколишнього середовища. Психологи спробували вивчити індивідуальні розходження у функціонуванні Я. Були розроблені процедури вимірювання для таких понять як «сила Я», «розвиток Я», «Я-контроль», «Я-пружність».

Всі ці поняття об’єднує увага до таких властивостей, як здатність виносити відтермінування задоволення окремих потреб, як здатність переживати фрустрацію, справлятися зі стресом, чітко відчувати себе, вміти будувати взаємини на основі близькості і взаємності, будувати відносно безконфліктну життєдіяльність, передбачає наявність інтеріоризованої системи цінностей.

Опираючись на теорії психоаналізу і на інші теорії Ловінджер заявляє про існування послідовних стадій функціонування Я. Ці стадії охоплюють весь процес розвитку Я. Вони відображають етапи становлення зрілості особистості:

1. На нижчих рівнях інивіди думають спрощено, аони досить імпульсивні і схильні до копінг-стратегій спрямованих на самозахист (копінг-стратегії – це система цілеспрямованої поведінки щодо свідомого оволодіння ситуацією для зменшення шкідливого впливу стресу).

2. Середній рівень: індивіди сприймають світ у категорії «добра-зла». Цінують конформність щодо правил, норм, лояльність до соціуму, друзів, родини, навіть якщо це їм заважає.

3. Вищий рівень. Люди мислять складно, їм важче жити, вони у взаєминах намагаються поєднати близькість і незалежність і приймають амбівалентність та багатоаспектність життя.

Тут успіх виздоровлення людини залежить від сили Я.

На думку Балінта, успіх будь-якої психотерапії соматично хворих залежть від сили Я. Задача психотерапії передбачає попередню роботу по підвищенню сили Я і тільки після цього подальше втручання у проблему клієнта. На його думку сила Я визначається мірою здатності цілеспрямовано регулювати дії в умовах неможливості задоволення потягів наростаючої сили.

У теорії Узнадзе основною формою несвідомого є установка, обєктом регулюючого впливу сили Я є широкий спектр психологічних процесів, які мають безпосереднє відношення до повсякденної поведінки. Тому одним із критеріїв сили Я є психологічні установки.

Основними функціями Я з точки зору теорії сили Я є:

· Регулятивно-організуюча;

· Его-захисна.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: