Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Проблема розвитку Я-концепції в руслі когнітивної психології. Фактори розвитку Я-концепції К.Гергена.




Якщо говорти про фактори формування Я-концепції, то сьогодні, помимо уявлень про її соціокультурну обумовленість та залежність від характеристик міжособистісних відносин в мікросоціальному оточенні,все більше уваги приділяється більш детальному аналізу співвідношення «внутрішніх» і «зовнішніх» детермінант в процесі становлення і розвитку Я.

Зрозуміло, думка іншого про нас, що йде в розріз з нашими уявленнями про себе, не завжди є загрозою нашій Я-концепції і навіть може ставати нашою власною (відбита оцінка). Герген відзначає наступні чинники, що відносяться до оцінок інших, які впливають на уявлення індивіда про себе:

1. Узгодженість зовнішньої соціальної оцінки і самооцінки.

2. Субєктивна значущість Я-уявлень, які зачіпає зовнішня оцінка.

3. Дстепінь довіри до експерта. Чим більшим кредитом довіри користується експерт, що виносить оцінку, тим значніший його вплив.

4. Субєктивн оцінювальна модальність зовнішньої оцінки. Прийняття або ігнорування зовнішньої оцінки залежить від того, позитивна вона або негативна.

5. Число повторень. Чим більше число повторень певної оцінки, тим більше вірогідність її прийняття.

Бачимо, що з точки зору Гергена 2 і 3 фактори представляють собою «внутрішній» полюс детермінант, 4 і 5 – «зовнішній», а 1 відображає процес взаємовідношення.

Виходячи з цього, зовнішня оцінка буде загрозою Я-концепції у випадках, коли:

· оцінка не збігається з уявленнями індивіда про себе і є негативною;

· оцінка зачіпає функціонально значимі поняття, які індивід використовує для самовизначення;

· експерт, що виносить оцінку, користується значним кредитом довіри;

· індивід піддається систематичній дії однієї і тієї ж зовнішньої оцінки і не може її ігнорувати.

Невідповідність між наявними уявленнями про себе і іншою когніцією чи дією «запускає» процес редукції дисонансу, опосередкований загальним рівнем самооцінки. Можливі стратегії цієї редукції розглядаються уже як ведучі механізми формування «Я» для людей з тими чи іншими особливостями Я-концепції. так, Герген виділяє три такі стратегії:

1. Знецінення негативного зворотнього звязку. В умовах експерименту респонденти з низьким рівнем самооцінки і самоповаги у випадку неспівпадіння «зовнішніх» оцінок і уявлень про себе надавали перевагу дскредитації джерела такої інформації.

2. Підкріплення значущої частини Я-концепції. Якщо тим же респондентам зразу після отримання негативної «зовнішньої» оцінки давали можливість вибору області, в якій вони бажали би отримати зворотній звязок, то вони надавали перевагу тій, в якій їх уявлення про себе носило позитивний характер (причому це було нехарактерно для респондентів з исоким рівнем самооцінки і самоповаги)

3. Ігнорування інформамції і/чи змінення Я-концепції. У випадку неспівпадіння «зовнішньої» оцінки і системи уявлень про себе респонденти з високим рівнем самооцінки і самоповаги або просто не параробляли нову інформацію про себе, або змінювали уявлення про себе, включаючи в нього нові елементи.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных