III.2.5. Вивчення пам'яті

Знання про індивідуальні відмінності пам'яті мож­на здобувати різними шляхами і методами, відомими в пси­хології. Для учнівської молоді досить ефективний метод

аналізу результатів діяльності, оскільки успішність школярів і студентів великою мірою залежить від реалізації властивос­тей їхньої пам'яті. Методи бесіди, опитування, рейтингу, експерименту можуть бути корисними для загального вив­чення пам'яті майже всіх категорій людей. З метою глиб­шого дослідження окремих властивостей доцільно викорис­товувати експериментальні методики й тестові випробуван­ня. Для тестових методик бажано застосовувати готові роз­робки, що значно економить час па їх проведення.

Елементарні уявлення про здатність до запам'ятовування легко одержати в процесі заучування матеріалу (віршів, таб­лиці множення, слів іноземної мови, математичних формул, історичних дат, окремих визначень). Порівнюючи успіхи, можна зробити висновок про рівень розвитку пам'яті. Якщо спробувати запам'ятати певну кількість рівнозначних слів або чисел за якийсь проміжок часу, то, порівнюючи одер­жані дані, можна визначити кількісні показники обсягу па­м'яті. Для зовсім нового матеріалу і такого, що не має смис­лу для суб'єкта (числа, набір літер, слова іноземної мови, нові терміни), це дорівнює магічному числу Мюллера 7 ± 2. Воно вказує на кількість одиниць інформації, яку звичайно люди утримують у короткочасній пам'яті. Характерне воно також для уваги і сприймання, що й надало йому магіч­ності. Хоча слід зазначити, що число це настільки універ­сальне, наскільки й відносне: кожна одиниця використову­ваного матеріалу може відрізнятися від інших, і тому справ­жні обсяги запам'ятовуваної інформації будуть неоднако­вими, а число 7 залишиться у всіх випадках незмінним.

Використання тестових методик дає змогу вдосконалити вивчення пам'яті. В них дібраний і апробований матеріал для експозиції, розроблені умови, визначені критерії й шка­ли оцінювання результатів випробувань.

Методика вивчення запам'ятовування чисел (механічна па­м'ять) дає можливість демонструвати матеріал для запам'я­товування як шляхом зорового сприймання, так і слухового, проводити випробування індивідуально з кожним і з групою одночасно. Методика передбачає виготовлення кількох таб­лиць із рядами двозначних чисел. Для зорового сприймання кожний ряд має бути на окремій таблиці, а для зачитування і сприймання на слух усе може бути розташоване на одній таблиці. Числа — від 21 до 98, за винятком таких, як 20, ЗО, 22, 33 і подібних. У кожному ряді вміщується по 12 дво­значних чисел, написаних без коми.

43 91 42 89 65 83 34 51 23 84 71 94 64 28 93 57 87 68 46 37 39 52 74 49 73 67 91 43 81 62 32 27 53 85 29 94 54 93 71 58 35 82 61 47 97 21 59 34

Перший ряд розрахований на пробну експозицію і вве­дення піддослідних в актуальний стан, останні три варіанти контрольні.

Умови випробування передбачають зачитування (наочну експозицію) одного ряду, а піддослідні повинні слухати і спробувати запам'ятати всі числа. Після читання за сигна­лом треба записати все запам'ятоване в будь-якому порядку. Час експозиції (читання) одного ряду — ЗО с.

За результатами випробування підраховується кількість правильних відповідей з кожного ряду й обраховується се­редній показник. Він має бути в межах 2 і 7 — для слухово­го сприймання, 3 і 9 — для зорового (орієнтовно).

Методика вивчення смислової пам 'яті допомагає виявити вплив смислових зв'язків на запам'ятовування словесного матеріалу. Матеріал для запам'ятовування — 10 пар слів. Усього потрібні три варіанти набору слів.

промінь — сонце шум — вода замок — двері

мідь — свинець стіл — обід день — доба

сучок — ялинка міст — річка ставок — гребля

рік — місяць гривня — копійка тварина — лисиця

нуль — число ліс — ведмідь око — вухо

світло — зоря дуб — жолудь ніч — зірка

Марс — планета дичина — постріл шлях — дорога

будинок — двері рій — бджола сад — квіти

ніж — виделка година — час куля — війна

листя — дерево гвіздок — дошка дощ — парасолька

Спочатку з інтервалом 2 с зачитуються пари слів одного Ряду, а піддослідний намагається встановити зв'язки між словами й запам'ятати. Через 10 с зачитуються тільки перші слова з інтервалом 5 с, а піддослідний має записати інші слова пари. Так усі три ряди. Потім підраховуються правильні відповіді, орієнтовно для серії в середньому їх може бути до 9. Обраховуємо коефіцієнт словесно-логічного запам'ятовування, визначивши відношення одержаного ре­зультату до зачитаних пар.

Методика вивчення образної пам 'яті дає можливість ви­явити її обсяг, що важливо для профвідбору на художні й технічні професії. Піддослідному протягом 20 с демонст­рується таблиця з 16 зображеннями (рис. 21). Зображення треба запам'ятати і за 1 хв відтворити на бланку, відповідно заповнивши клітинки зображеннями або написами в сло­весній формі.

Оцінка результатів здійснюється за кількістю відтворе­них образів. Норма — шість і більше правильних відпові­дей. Методика використовується в групі та індивідуально.

Застосовуючи стандартні тестові методики, треба маги на увазі, що шкали оцінювання в них розроблені для певних умов і контингентів. Тому бажано розробити шкалу для тих умов і груп, з якими проводиться робота з вивчення властивостей пам'яті. Процедура істотно підвищить надійність одержуваних даних.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: