ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Релігія і релігійність. Філософський та соціологічний аспекти вивчення релігійності.Релігія і релігійність – є семантично спорідненими поняттями. Відмінність спрацьовує якщо вдаватись до порівняння в контексті бінарності: · заг./часткове · зовн./вн. · Об’єктивне/суб’єутивне ЗАГАЛЬНЕ/ЧАСТКОВЕ Релігійність видове поняття роду Релігія. Бубер: Р.-є завжди позитивною. Р.-є завжди містичною та інтимною. Мюллер: Р. – це здатність людини вірити. Тілле: Р-ність – ядро релігії; Р-ність – культивування релігії. Еліаде: Релігійна людина – та людина, яка може викликати в себе досвід сакрального. ЗОВН./ВН. М. Льофічіно: Р-ність – як внутрішнє, природжене людині прагнення до всезагальної релігії;людський розум – відображення божественного розуму. Єразм: виділяв зовнішню і внутрішню віру. Зовнішня – зміст, внутрішня – совість. Олліпорт виділяв 2 типи релігійності: 1 зовнішньо орієнтована – суто інструментальна; 2 внутрішньо орієнтована – знаходить мотивацію у релігії як такій. (людина живе своєю вірою). Для одних релігійність – життєва звичка, для інших – остролихоманковий релігійний стан. Карл Барт пропонує відмовитись від релігії. Так як вважає, що людина в одкровенні сприймає Бога, саме тому, замість релігії слід вживати слово – одкровення. ОБ’ЄКТИВНЕ/СУБ’ЄКТИВНЕ Кант виділяв: історичні релігії (позитивні) – все, що є в релігії – є об’єктивним; істинну релігію; релігя розуму (моральнсні принцими+безсмертя). Налаштованність людини творити добро. Моралізована релігійність. Фіхте: Релігійність – це мислити і діяти добродійно. Півоваров виділяв два рівня релігійності: · Об’ективна р –ність – говорить про те, що всі ми, без винятку, начебто перебуваємо в енергетичному????? · Суб’єктивна р-ність – прагнення окремої людини до абсолютного??? Тілліх: Релігійність –фундаментальна характеристика людини. Релігя постає як вимір глибини всіх функцій людини. Релігія присутня усюди у формі релігійності. Висновки: · В понятті «релігія» слід вбачати видимий, зовнішній аспект, який засвідчується наявність конфесій. Релігійне життя пов’язане з суб’єктом віри, з авторитетом. · Релігійність слід вбачати внутрішній невидимий аспект в життєдіяльності суб’єта. Для соціологів «релігійність» належить до операціональних понять. Релігійність є складником поняття релігія. Релігійність – це якісна і кількісна визначеність засвоєння віруючими релігійних уявлень, цінностей, норм, релігійних установок. Ця визначеність демонструє себе у таких показниках: · Стан релігійності · Динаміка релігійності СТАН РЕЛІГІЙНОСТІ: 1 степінь релігійності – показник рівня інтенсивності засвоєння віруючими релігійних ознак. 2 поширення р-ності – показник рівня екстенсивності… 3 характер – показник якості засвоєння віруючими релігійних ознак. ДИНАМІКА- фіксація переходу релігійності з одного стану в інший. ПАРАМЕТРИ ДИНАМІКИ РЕЛІГІЙНОСТІ: · Рефлективність(степінь поглибленості) · Р. поінформованість віруючими: для христ – знати символи віри, знати основні догмати, вміти виконувати р. обряди. Для мусульман – вміти поводитись з Кораном, хоча зміст можна не знати. · Мотивація у сприйнятті релігійних цінностей · Міра пріоритетності релігійних цінностей над світськими · Включеність у життя громадян · Інтимність,декларованість – урочисті молебни- це вище пригноблення віри.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|