II. Проблема психічного розвитку дитини. Та якщо аналізувати глибше, то справжнім чинником, який по суті призводить і до дезорганізації сім'ї

Та якщо аналізувати глибше, то справжнім чинником, який по суті призводить і до дезорганізації сім'ї, є спосіб життя всього суспільства, яке не визнає сім'ю та дитину своєю найвищою цінністю.

Когнітивний підхід (вчення Жана Піаже)

Ж. Піаже - один з найвидатніших психологів XX століття, який зро­бив кілька значних відкриттів в галузі дитячого розвитку, і основне з них - це відкриття егоцентризму дитини.

Егоцентризм дитини проявляється в своєрідності дитячої логіки, ди­тячого мовлення, уявлень про світ. Так, наприклад, досліджуючи дитячі уявлення про світ, Піаже показав, що дитина на певній стадії розвитку розглядає речі такими, як їх дає безпосереднє сприймання. Це явище він назвав «реалізмом».

До певного віку діти не розрізняють суб'єктивного і зовнішнього світу і лише поступово із соціальної взаємодії розвивається знання про себе.

У системі психологічних поглядів Ж. Піаже є також поняття соціаліза­ція. Соціалізація - це процес адаптації до соціального середовища, який полягає в тому, що дитина, досягаючи певного рівня розвитку, набуває здатності до співробітництва з іншими людьми завдяки розділенню та координації своєї точки зору та точок зору інших людей. Соціалізація обумовлює поворот в психічному розвитку дитини - перехід від егоцен­тричної позиції до об'єктивної (7-8 років).

Ще один важливий напрямок досліджень Ж. Піаже - це вивчення роз­витку інтелекту в поведінці дитини та виділення його стадій. Під стаді­ями він розумів рівні розвитку, які послідовно змінюють один одного.

Процес розвитку інтелекту, згідно з Піаже, складається з трьох вели­ких періодів, протягом яких відбувається зародження трьох основних структур:

1) сенсомоторних операцій;

2) конкретних операцій;

3) формальних операцій.

Розвиток він розглядає як перехід від нижчої стадії до вищої. Попере­дня стадія готує наступну. Порядок передування стадій є незмінним, а це дає можливість зробити припущення, що він обумовлюється біологічним фактором, дозріванням організму як відкриттям можливостей розвитку, які слід реалізувати. Середній хронологічний вік появи тієї чи іншої ста­дії визначається активністю дитини, її досвідом, навчанням та культур­ним середовищем.

Ж. Піаже вивчав різні психічні функції (пам'ять, сприймання, мов­лення) та їх зв'язок з інтелектом і виявив, що розвиток інших психічних функцій на всіх етапах залежить від інтелекту і визначається ним, а це означає, що стадії інтелектуального розвитку, виділені вченим, можна

розглядати як стадії психічного розвитку в цілому. Він стверджував, що «мислення дитини обов'язково проходить через всі відомі фази і стадії, незалежно від того, навчається дитина чи ні».

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: