Розвиток відчуттів і сприймань у молодших школярів

У процесі навчання здійснюється розвиток в учнів пізнавальних про­цесів, який характеризується кількісними та якісними їх змінами. Вони

виявляються зокрема в розвитку сприймання. Кількісні зміни полягають у зростанні швидкості перебігу процесу сприймання, у збільшенні числа сприйнятих об'єктів, розширенні обсягу їх запам'ятовування тощо. Якіс­ні зміни становлять собою певні перетворення структури сприймання і виникнення нових його особливостей, які знаменують собою піднесення його пізнавальної ефективності.

У молодших школярів сприймання стає більш довільним, цілеспрямо­ваним і категорійним процесом. Сприймаючи нові для них предмети і яви­ща, учні прагнуть відносити їх до певної категорії об'єктів. Особливості сприймання молодших школярів виявляються у виконанні завдань на ви­бір об'єктів з певної їх сукупності. Вибираючи предмети, вони орієнту­ються здебільшого на їх колір та форму. В одних випадках за характерну ознаку предмета вони беруть форму, а в інших - колір (Є.І. Ігнатьєв).

Чим старші учні початкових класів, тим більша роль у їхньому сприй­манні належить формі. Зростає і точність розрізнення форм предметів. Молодші школярі широко використовують форму для впізнання і по­рівняння предметів навіть у тих випадках, коли вони не знають назви форми. Зростання обізнаності учнів з назвами форм (трикутник, чотири­кутник, круг тощо) відіграє важливу роль у розвитку точності і повноти сприймання.

У молодших школярів суттєво змінюється зоровий і дотиковий вибір заданої фігури серед інших фігур, про що свідчить зменшення часу, по­трібного на зоровий і дотиковий їх пошук. Результати їх виконання за­вдань на вибір форм поліпшуються під впливом перцептивного тренуван­ня в зоровій деференціації форм фігур. При цьому не тільки зменшується час на пошук фігур, але й звужується діапазон індивідуальних відміннос­тей у виконанні таких завдань. У процесі тренування помітно підвищу­ється рівень перцептивного розрізнення форм об'єктів (О.В. Скрипчен-ко). У першокласників трапляються труднощі в сприйманні форми та її відображення. Деякі з них допускають помилки в зображенні фігур, на­писанні букв чи цифр. У перші тижні навчання 12,3% першокласників „перевернуто" пишуть цифру 6; 10,6% - букву Я; 19,2% - букву Б. Біль­шість цих дітей відчуває труднощі і в сприйманні розміщення предметів у просторі (О.В. Скрипченко). Спостерігається, що в одних дітей скоро проходять такі особливості у сприйманні і відтворенні об'єктів, а в деяких вони створюють труднощі у письмі і читанні. Частина з таких дітей від­носиться або до групи учнів з дисграфією (з надмірними труднощами в оволодінні письмом), або до групи дітей з дислексією (з надмірними труд­нощами в оволодінні читанням). Але не тільки згадані особливості сприй­мання і відтворення об'єктів визначають дітей-дисграфіків і дислексиків. Спостереження показують, що таких дітей ні в якому разі не можна зара­ховувати до розумововідсталих. Г. Крайг та інші наводять багато фактів,

13О

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: