Уява молодших школярів

Основна тенденція в розвитку уяви молодших школярів полягає в переходах від переважно репродуктивних її форм до творчої переробки уявлень, від простого їх комбінування до логічно обґрунтованої побудо­ви нових образів. Проте, розвитку репродуктивної уяви у дітей молод­шого шкільного віку важливо надавати особливу увагу. На думку дея­ких психологів, якщо не розвивати відтворювальну уяву у молодшому шкільному віці, то це неминуче призведе до гальмування у розвитку художнього сприймання не тільки у дітей цього віку, а й на наступних етапах розвитку особистості. Зростає вимогливість дитини до витворів

її уяви. Якщо дошкільник, зазначав Ю.Ю. Самарін, задовольняється для зображення літака двома перехрещеними лініями, то першокласник до­магається, щоб зображений ним літак був "таким, як справжній". З віком дітей їх малюнок робиться повнішим, збільшується кількість зображе­них деталей. Зростає швидкість утворення образів фантазії. Так, якщо активізувати уяву дітей, пропонуючи їм сприймати чорнильні плями, то виявляється, що у першокласників середня швидкість утворення образів фантазії коливається в межах від 30 до 35 сек., в учнів других класів - від 16 до 27 сек., у третьокласників - від 11 до 20 сек. Чим менші за віком ді­ти початкових класів, тим більше у них виникає образів, що складаються з одного предмета ("Я бачу Бабу-Ягу"), і менше образів, що складаються з групи предметів ("Ось тут кінь, людина, камінь і дерево"). З образами фантазії в дітей пов'язані їх бажання. З віком в учнів початкових класів, у зв'язку з образами їхньої уяви, збільшується кількість бажань, здій­снення яких випереджає можливості сучасної науки й техніки. Водночас у них виникає менше бажань, які потенційно можуть бути здійснені на певному етапі їхнього життя ("Якби у мене була чарівна паличка, я став би льотчиком і кожний день літав на літаку") (О.В. Скрипченко).

Засвоєння молодшими школярами змісту прочитаних оповідань, розв'язування ними математичних задач, розуміння природних явищ, історичних подій потребує створення нових образів. Учні молодших класів успішно справляються з такими завданнями в роботі над текс­том (наприклад, складання заголовків до його частин) тільки тоді, ко­ли вони уявляють собі ті події, про які йдеться в кожній його частині. Створення таких уявлень допомагає учням зрозуміти зміст тексту, уза­гальнити в коротких назвах його окремі частини і краще його запам'я­тати (Л.К. Балацька).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: