Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Тема: Історія становлення та розвитку професії педагога вищої школи.




1. Основні етапи зародження та становлення викладацької діяльності у ВНЗ

2. Періоди професійного становлення педагогів ВШ

3. Об’єктивна необхідність залучення до викладання у ВНЗ випускників у нашій країні

1. Вища освіта створює умови не тільки для розвитку і проф. становлення людини а й дає розуміння спільності цінностей і приналежності до загального світового, соціального та культурного простору. Еволюцію педагога-викладача ВНЗ не можливо розглядати у відриві та станавленні ВНЗ без урахування досвіду їх діяльності аналізу документів, що регламентують навчально-виховний процес, розкривають права та обов’язки студентів та викладачів конкретного внеску діячів пед. науки, теорію і практику вищої освіти. Розглядаючи процес становлення та розвитку викладацької діяльності можна виділити: етап доуніверситецький (до 11 ст) та етап виникнення та функціонування ВНЗ. Перший доуніверситецький можна характеризувати:

· розподілення навч. діяльності до студентів, диференціація освіти залежно від віку учнів. Перший поділ освіти визначився ще в античний час. Так Платон розрізняв: елементарну, середню і вищу освіту. Останній ступінь поділяв ще на 2 рівні 21-30 і 30-35. Заснований ним у 387 році до н е так званий заклад явлає собою праобраз ВНЗ. Для ВНЗ цього періоду характерним є: постійна зміна дійсності, постійне прагнення людини до саморозвитку та самовдосконалення.

· формування методологічних засад поф. пед. діяльності у ВНЗ. Першим професором в історії Європи вважається Арістотель. Він відомий як засновник першого ліцею у 334 році до н е першого навч. закладу університецького типу. Залишив після себе трактати, які вважалися в епоху середньовіччя підручниками для ВНЗ. Ввів розробив куси етики, логіки, зоології, ботаніки, анатомії. Університецька освіта у зах. Європі аж до 18 ст базувалася на його ідеях.

· набудуття ВШ класового і станового характеру. Ця характеристика відображається не тільки в тому що студентами ставали заможні громадяни а і у ставленні держави до ВШ. Представники влади поч. розуміти що через оплату освіти вони мають право вимагати викладати ті ідеї які їм необхідні.

Другий етап становлення пов'язаний з виникненням університетів і поступовою регламентацією проф. діяльності викладачів ВНЗ. на цьому етапі відбувається формування класу наук пед. інтелігенції. Основна ідея університету формувала 3 функції: культурно виховна, освітня.

Першими університетами стали: Болонсикий, Соломанський – 11 ст., Парижський, Сорбонський -12 ст. Кембріджський Оксвордський 13. Пражський 14. Першим класичним університетом прийнято вважати Берлінський університет 1810 р.

Ступінь магістра відображав рівень знання майстра. Бакалавр був підмайстром. Більшість викладачів були виходцями із духовенства. Основною мовою була латинь, а формою навчання – лекція. В епоху середньовіччя зявилася і більшість назв: лектор…

Чеський педагог Ян Амос Коменський – зробив великий вклад у розвиток освіти.

До 17 ст університет був єдиним типом ВНЗ. Починаючи з цього часу відбувається професійна спеціалізація. На порозі 19 ст – викладач ВНЗ не є просто лектором, а повинен бути обов’язково і громадським діячем. Питання про ВШ в Україні сьогодні є дискусійним.

Тривалий час вважали що таким закладом є Києво-могилянська академія. Тепер вважають Острозьку академію.

Відповідно до нормативних документів можна визначити такі періоди становлення педагога ВШ:

1. Створення Московського університету 1750 рік. Прийняття першоко унів статуту. Вимоги до викладача ВШ: висока культура мови, майстерність в організації дискусій, уміння контролювати сам роботу студентів. Для підготовки професури випускники відправлялися закордон. Найбільш відомий представник Ломоносов. Успіх пед. діяльності він вбачав у поєднанні з науковою діяльністю.

2. Пов'язаний з реформами в освіті і прийняттям нового статуту з 1804року. Пропонувалася атестація кадрів. Викладачі: досконале знання дисципліни, лекторська майстерність, практичне вміння. У 1881 році первое положение о производсте и степеням. Петербурський пед. інститут був перетворений у головний пед. інститут. 1828 році при Дербському університет.

3. 1835 рік статут посилив адмін. нагляд за діяльністю викладачів та студентів.

4. Реформи ВО 1863 року. Вводяться практичні та лабораторні заняття.

5. Статут 1884 року - посилюється роль атестації пед. кадрів. Основними показниками атестації були: дисертації та майстерність у проведенні занять, наукові праці.

Радянський період. Розроблено багато заходів з підготовки вчених та педагогів. Функціонували дослідницькі курси. З 1925 року інститут аспірантури. Значна увага приділялася умінню керувати сам роботою студентів. 1943 році у москві створюється Академія пед. наук яка функціонувала як пед. центр планування та науково дослідної роботи з планування та організації наук дослідної роботи. Підготовка викладачів була індивідуалізованою. Кандидатів відбирали з чивла випускників які успішно завершили курс навчання на конкретному факультеті. Як правило, викладач формувався як фахівець певного напрямку наукової роботи конкретної кафедри а не як педагог. Проте вважалось що така підготовка викладачів не є досконалою. Окремим інститутам надається право готувани професорів та викладачів для ВНЗ: Санктпетербург, Харків, Московська тех. училище, Новоолександрівслький інститут та ін.

У 1921 році було створено спец ВНЗ для підготовки викладачів суспільних наук у вищій школі (інститут красної професури).

Але у 30 роки на зміну прийшла аспірантура. Зосереджувала свою роботу на підготовці науковця а не викладача. Про це засвідчують вступні іспити, серед яких фахова дисципліна, філософія, ін. мова. Проте зараз майже в усіх ВНЗ введена ПВШ. Неефективність індивідуальної підготовки викладача ВШ

· різниця у віці

· викладачі як фахівці зі справи, а не педагоги

· у викладача 21 ст повинні бути нові погляди на всі процеси

 

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных