Тема: Стислий виклад історії ВО в Україні

1. історія ВО до радянськх часів

2. історія ВО радянського періоду

3. зміни ВО в незалежній Україні

1. Історія ВШ в Україні має давні і глибокі традиції. У кінці 16 пер. пол. 17 ст. у різних містах України були засновані навчальні заклади, які відігравали значну роль у боротьбі проти гноблення у розвитку культури і освіти. Найпершою ВШ гуманітарного питу була Острозька школа чи Острозький греко-слов’яно-латинський колегіум, заснований у 1576 році він став першим закладом школою вищого питу. Саме її діячі підготували і видрукували першу у всітовому друкарстві повну церковнослов’янську біблію 1571 рік. У 1632 році цей навч заклад припинив свою діяльність. Протягом зазначеного періоду школу закінчили близько 500 осіб. Навчалися: Гаврило, Йов Княгіницький, Мелентій Сметрицький, Петро Сагайдачний та ін.

У 1632 році на базі київської школи і базі київського монастиря була відкрина києво-братська колегія (могилянська). У 1694 рос. уряд офіційно визнав києво-братську колегію ВНЗ, а з 1701 року стала наз. академією. Уже до сер. 18 ст тут навчалося близько 1500 осіб із різних країн. До відкриття московського університету київська академія, поряд із вільнюський і сербським університетами була одним із ВНЗ що надавали різнобічну загальну освіту. Навчалися: Сковорода, Ломоносов. З 60 років 18 ст після заснування московського університету і вчительської

Київський університет заснований у 1833 і вікритий 1834. Слід зауважити що всі ВНЗ засновані на українських землях, як правило не призначалися для українського народу. Характерним у цьому плані є Чернівецький університет створений у 1855 році. Його викладацький склад із австрії німаччини, румунії. Із місцевих доцентами стали лише двоє.

У 1938 році університет закінчило 512 студентів з них 84 відсотки румуни.

Всього у 19 ст в Україні буо 5 універ: харківський, київський, одеський, львівський, чернівецький. Пізниіше ветеринарний і технологічний інститути у харкові, вище гірниче училище у катеринославі. Водночас система ВО, що створювалася могла бути продуктивною лише у разі забезпечення власними викладацькими кадрами. Тому з часів царської росії уряд змушений був одночасно з залученням фахівців зза кордону вживати заходів щодо підготовки кадрів. До перших значних кроків у справі формування підгрунття з науковими крадрами слід віднести: створення у росії на поч. 19 ст петербургського педагогічного інституту, який був перетворений у головний. А потім і створення у 1828 році професорського інститути при Дербському університеті.

Незважаючи на незначну кількість випускників приблизно 80 осіб ВШ зазначені навч заклади зробили вагомий внесок у підготовку кадрів. Серед випускників були Менделеєв, Пирогов та ін.

Поступово налагодження системи формування викладацького складу дало можливість скоротити професорів зза кордоном.

Стату 1863 року затвердив нову передову форму відтворення форму відтворення наукових кадрів – інститут професорських стипендіатів.

У 1914 році в Україні функціонувала 27 ВНЗ у яких було 25 тис студентів. З моменту встановлення рад ради освіта ввійшла до пріоритетних напрямків розвитку. Стрімко зростає кількість навч закладів для підготовки інженерних кадрів. І уже 1395 року 30 факультетів для підготовки фахівців з ВО.

У 1932 році створюється комітет в вищої техн. освіти, який перетворюється у 1936 році на комітет у справах з ВШ.

У 30 роках минулого ст. в країні відчувавася гострий дефіцит вчителів, агрономів. Перевагу у розвитку отр. галузеві спец навч заклади. Однією з найгостріших проблем таких навч закладів було забезпечення науковими кадрами.

Проблему оновлення наукових кадрів ВШ передбачалося вирішувати підгтоговкою їх на спец створених науково-дослідних кафедрах. Організація кафедр почалася у 1921 році і на початок 1922 року в Україні діяло 53 кафедри. За 10 років чисельність аспірантів зросла більше ніж у 100 разів. Головна робота з забезпечення ВШ викладацькими кадрами покладалася на ВНЗ, шляхом підготовки фахівців через аспірантуру. У києві, харкові та інших містах розпочалися 6 місячні курси підготовки кандидатів до аспірантури на 500 осіб.

1930 році прийом до аспірантури становив 1500 осіб.

В основному сучасна мережа навч закладів сформувалася у 1960 роках.

1965 рік діяло 143 ВНЗ та 730 технікумів та училищ. Розширення мережі відбувалося і в інші роки. Створенно 4 ВНЗ: кіровоградське вище училище льотчиків цивільної авіації, рівненський інстинут фіз. культури…

У 60 роки підготовка з нових спеціальностей: біофізика, ядерні енергетичні установки, серцева хірургія, радіологія тощо. У 1985 році наукові ступені мали 47% науково пед. працівників ВНЗ. За радян. період підготовлені більше 22 млн спеціалістів з ВО. 1988 рік – 146 ВНЗ у яких понад 850 тис студентів.

Підготовка фахівців у ВНЗ УРСР здійснювалася майже із 400 спеціальностей. Після здобуття незалежності у суверенній Україні почала формуватися та втілюватися у життя власна політика у галузі освіти, спрямована на досягнення суч рівня та доступності, докоріння оновлення змісту, форм і методів навчання. Україна успадкувала досить розвинену та широко розгалудженну систему освіти, яка за батьма показниками відповідала рівневі розвинених країн світу. Включення освіти україни у всесоюзну дало негативні наслідки: підготовка на загальносоюзні плани – диспропорція у ВНЗ та у структурі фахових напрямків підготовки спеціалістів. При надмірній кількості фахівців з інженерною освітою не вистачало правовиків соціологів…

Централізація розробки навч програм, підручників зумовила уніфікацію навч процесу. Що обмежувала вивчення історії, культури, а адміністративно комадна система гальмувала розвиток ініціативи.

грудень 1992 року – одне з найголовніших завдань - орієнтація освіти на задоволення потреб козного з урахуванням нац культурних прав.

один з основних напрямків – подолання державної монополії у галузі освіти, забезпечення багатоукладності, урізноманітнення джерел фінансування, створення закладів різного типу.

Законом україни про ВО передбачено право ВНЗ самостійно визначати форму навчання та види організації навч виховного процесу. Самостійно розробляти та запроваджувати програми наукової діяльності, створювати певні структурні підрозділи. Введено в дію процедуру обрання керівників ВНЗ. Демократичнісні та участь у громадськості виявляється у сферах: розробка складових системи осівти, доспу громадян до ВО.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: