Політика як суспільне явище, її сутність та структура.

Політика - це праг­нення до влади, її завоювання, утримання в різних великих суспільних колективах, це політичні відноси­ни, пов'язані з управлінням окремими сферами людського життя, а у вузькому розумінні - керівництво політичною організацією, передовсім державою. У політиці, як сфері життєдіяльності людей, виявляються відмінності інтересів різних груп, які, з одного боку - стика­ються, а з іншого - взаємо узгоджуються Метою політики є забезпечення панування одних сус­пільних груп над іншими, одних інтересів - над іншими, або узгодження соціальних інтересів, забезпечення опти­мального можливого в даному суспільстві та в конкретних умовах здійснення суспільних процесів. Засобами політи­ки є право, сила, мораль. Призначення політики у тому, щоб на основі спільних інтересів об'єднувати усі верстви суспільства і спрямовувати їх дії на вирішення важливих суспільно-державних завдань. У структурі політики можна виділити такі елементи: політична свідомість, полі­тичні інститути і політичні відносини. Політична свідомість виражає сутність усвідомленості суб'єктами політики за­конів і тенденцій розвитку політичної дійсності. Політичні інститути - це сукупність організацій та установ (держава, її органи, політичні партії тощо), що впорядковують полі­тичні та інші відносини у суспільстві. Політичні відносини виражають стійкі зв'язки між громадянами і владою, держа­вою та громадянським суспільством; у їх центрі - інтереси та потреби суб'єктів політики. У структурі політики також виділяють економічну, соціальну та культурну політику. Економічна політика поділяється на промислову, сільськогосподарську, фінансову та ін. Соціальну політику можна диференціювати на політику у сфері охорони здоров'я, соціального забезпечення, побуто­вого обслуговування. Культурна політика включає у себе політику у царині освіти, науки, культури, мистецтва. У залежності від масштабів, спрямованості, змісту зав­дань політика поділяється на внутрішню та міжнародну. Внутрішня політика охоплює основні напрямки діяльності держави щодо регулювання економічних, політичних, соці­альних та інших відносин між людьми в середині суспіль­ства. Міжнародна (зовнішня) політика спрямовується на за­безпечення безпеки держави, вона покликана створювати сприятливі умови для досягнення основних завдань внутрішньої політики.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: