Функції політології та політики

Політологія як суспільствознавча та навчальна дисципліна виконує ряд теоретичних та практичних функцій. Описова функція полягає у пошуку відповідей на запи­тання: якою насправді є політична дійсність? у чому її при­рода та специфіка? хто виступає суб'єктом політики? Пояснювальна функція дозволяє знайти відповіді на запи­тання: чому певні факти політичної дійсності існують? чому ці факти мають саме такі властивості? Інструментальна (технологічна) функція пов'язана з по­шуками відповідей на запитання щодо вибору форм і видів політичної дії з метою досягнення бажаного результату. Інноваційна функція прагне надати прогнозам і висновкам максимальну наукову обґрунтованість і максимальну конт­рольовану форму. Прогностична функція полягає у відповіді на запитання: якою буде політична дійсність у майбутньому або коли відбудуться певні події. Результатом цієї функції є поява прогнозних гіпотез. Велике значення мають дослідження комплексних політичних проблем, бо вони дають можливість створити цілісну картину майбутнього розвитку ос­новних сфер політичного життя. Методологічна - охоп­лює способи, методи і принципи теоретичного дослідження політики і практичної реалізації набутих знань. Світогляд­на – утверджує цінності, ідеали, норми, які характеризують цивілізовану політичну систему, політичну культуру соці­альних суб'єктів, П олітичної соціалізації - забезпе­чує процес включення людини в політичну сферу життя сус­пільства і формування певного типу політичної культури. Прикладна (управлінська) функція розробляє критерії ефективності діяльності парламенту, партій, рухів, лідерів, забезпечує провідною інформацією про стан справ і знання засобів ефективного впливу. Нормативна функція проявляється в регламентації відно­син між суб'єктами політичного життя. Ідеологічна функція - полягає у розробці стратегії та напрямків розвитку суспіль­ства, його політичних інститутів, політичних процесів тощо. Ф-ції політики:

– задоволення владно значущих інтересів усіх верств суспільства;

– раціоналізація конфліктів і протиріч, спрямування їх у русло цивілізованого діалогу громадян і держави;

– примус в інтересах окремих верств населення або суспільства загалом;

– інтеграція різних верств населення шляхом підпорядкування їхніх інтересів інтересам усього суспільства;

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: