Охарактеризуйте процес ознайомлення з величиною дітей дошкільного віку в умовах ДНЗ.

Величина предмета — це його відносна характеристика, що підкреслює довжину окремих частин і визначає місце цього предмета серед однорідних.

Ознайомлення з поняттям «величина предметів» включає наступне:

· порівняльну величину двох або кількох предметів, розташованих на однаковій відстані від того, хто сприймає;

· протяжність предметів у горизонтальному і вертикальному положеннях під тим самим кутом зору, тобто протяжність у довжину, ширину, висоту, оцінка товщини предмета;

· справжню величину предмета залежно від відстані, з якої вона сприймається;

· порівняльну величину двох предметів, розташованих на різній відстані від того, хто сприймає.

Завдання, які треба виконати при ознайомленні з величиною дітей дошкільного віку:

- розвиток у дітей орієнтувальних дій;

- вміння визначити величину предмета в цілому і виділити протяжність окремих параметрів;

- оволодіння різними способами порівняння предметів за величиною;

- розвиток окоміра і аналітико-синтетичної діяльності;

- формування уявлення про еталони величини і оволодіння спеціальною термінологією.

Параметром величини є поняття «великий» - «малий»; міра довжини - «довгий», «короткий»; міра висоти - «високий», «низький»; міра широти - «широкий», «вузький»; міра товщини - «товстий», «тонкий»; міра ваги - «важкий», «легкий»; міра об'єму - «глибокий», «мілкий».

Молодший дошкільний вік

Формувати уявлення про величину предметів шляхом порівняння (прикладання, накладання, зорове співставлення). Визначення абсолюту (довгий - короткий) та відносну (довше - коротше) величину предметів. Порівнювати предмети за довжиною, шириною, висотою, товщиною, користуватися словами: довше, коротше, однакові, ширше, вужче, вище, товще, тонше.

Середній дошкільний вік

Вчити визначати розміри предметів шляхом безпосереднього їх порівняння (до 5 предметів менш контрастних розмірів, ніж на попередніх етапах). Впорядковувати предмети (до 5) у серіаційні ряди за різними ознаками (за довжиною, шириною, висотою, товщиною, об’ємом). Уявлення про тримірність простору. Вчити оволодівати оцінкою величини: довга, коротша, ще коротша, найкоротша. Формування уявлення про умовний вимір. Оволодівати навичками вимірювання дискретних та безперервних величин (протяжностей, сипких та рідин) шляхом «моделювання» умовною мірою. Поєднувати процес вимірювання з рахуванням.

Старший дошкільний вік

Навчити вимірювати довжини різними мірками, користуватися лінійкою, шаблонами.

Вчити визначати об’єм сипучих та рідин за допомогою умовної мірки. Формувати уявлення про відношення числа і мірки та про залежність підсумкового числа від величини мірки.

Вчити на око визначати довжину та ширину предметів, оцінювати їх розміри шляхом порівняння з величиною відомих предметів, величин («довжиною у два кроки»).

6. Розкрийте зміст і принципи планування роботи з формування математичних уявлень у календарному плануванні.

Планування роботи ДНЗ - процес визначення конкретних цілей, завдань, змісту, форм, методів, засобів досягнення намічених перспектив на певний відрізок часу. Його мета - забезпечити гармонійний, різнобічний розвиток особистості кожної дитини з орієнтацією на її цінності та інтереси, збереження дитячої субкультури на основі реалізації норм Закону України «Про дошкільну освіту», змісту Базового компонента та чинних програм розвитку, навчання та виховання дошкільнят.

Педагоги ДНЗ планують освітньо-виховний процес з дітьми відповідно до інструктивно-методичного листів Міністерства освіти і науки України № 1/9-434 від 01.10.2002 року «Про планування освітнього процесу в ДНЗ» та № 1/9-306 від 06.06.2005 року «Організація та зміст навчально-виховного процесу в ДНЗ». Згідно цих документів у навчально-виховному процесі ДНЗ при формуванні математичних уявлень використовуються такі основні форми організації дітей: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), дидактичні ігри, самостійна діяльність дітей, індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, походи, свята та розваги, гуртки тощо. Вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.

В основу планування освітнього процесу покладені такі принципи: науковості, актуальності, свободи вибору, цілісності та логічності, перспективності, наступності, систематичності, повторності, концентричності та достатності змісту, реальності заходів.

Форма складання календарних планів може бути: графічною чи текстовою. Яка визначається і затверджується педагогічною радою на початку навчального року.

Організована навчальна діяльність дітей з формування елементарних математичних уявлень у формі занять планується переважно у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких індивідуальних занять, ігрової діяльності, спостережень у другій половині дня.

У календарному плані зазначається тема і зміст кожного заняття, форми і методи навчання, тип заняття, дидактичні й наочні посібники, технічні засоби навчання і міжпредметні зв'язки.

(Наведіть приклад планування роботи з логіко-математичного розвитку)

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: