Успадкування ознак, зчеплених зі статтю

Гомогаметна стать — це стать, у якої при гаметогенезі утворюються гамети одного типу.

Гетерогаметна стать — це стать, у якої при гаметогенезі утворюються гамети двох типів.

Ознаки, гени яких локалізовані у статевих хромосомах, успадковуються зчеплено зі статтю. Ці гени поділяються на три підгрупи залежно від того, в яких ділянках X і Y хромосом вони розташовані.

1.Частково зчеплені гени -гени, які локалізовані в гомологічних ділянках X і У хромосом. Вони частково зчеплені зі статтю і залишаються обмеженими Х-хромосомою тільки до кросинговеру між локусом їх розташування. Після такого кросинговеру гени переходять із X- у Y-хромосому і виникає вже успадкування, характерне для генів, частково зчеплених із Y-хромосомою.

а) ген загальної кольорової сліпоти;

б) ген пігментного ретиніту;

в) ген хвороби Огуті;

г) ген епідермального бульозу;

ґ) ген геморагічного діатезу;

д) ген спазматичної параплегії;

е) ген судомних розладів.

2. Х-зчеплені гени, які розміщені в тій ділянці Х-хромосоми, що не має гомологічної ділянки в У-хромосомі. Такі гени повністю зчеплені зі статтю, передаються нащадкам разом з Х-хромосомою і не можуть переходити з X-в Y-хромосому.а) ген гемофілії;

б) ген дальтонізму;

в) ген гіпоплазії емалі зубів;

г) ген відсутності других різців;

ґ) ген фавізму;

д) ген м’язової дистрофії Дюшена;

е) ген нецукрового діабету.

3. У-зчеплені гени (голандричні гени), які локалізовані у непарній ділянці У-хромосоми. Голандричні ознаки — це ознаки, що успадковуються через У-хромосому.

а) ген іхтіозу;

б) ген гіпертрихозу;

в) ген гістосумісності;

г) ген чутливості до андрогенів;

ґ) ген, який зумовлює низький тембр голосу;

д) ген наявності шкірної перетинки між пальцями.

Успадкування захворювань, зчеплених із X- і У-хромосомами:

1.Х-зчеплене успадкування: гемофілія — спадкове захворювання, зумовлене нестачею VIII або IX факторів зсідання крові, яке проявляється симптомами підвищеної кровоточивості. Успадковується як рецесивна, зчеплена з Х-хромосомою ознака.

2.Y -зчеплене успадкування: гіпертрихоз — захворювання, при якому спостерігається надмірний розвиток волосяного покриву на вушних мушлях.

Є певні характерні особливості успадкуванняознак, зчеплених зі статтю. Гени, що локалізовані в X- хромосомі, як і при аутосомному успадкуванні, можуть бути домінантними і рецесивними. Відмінною рисою Х-зчепленого успадкування є відсутність передачі відповідного гена від батька до сина; оскільки чоловіки гемізиготні (мають тільки одну Х-хромосому), вони передають свою Х-хромосому тільки донькам.

38)Мінливість, її форми, значення в онтогенезі й еволюції

Мінливістю називають властивість організмів набувати нових ознак під впливом умов зовнішнього середовища або внаслідок змін спадкового апарату. Розрізняють неспадкову і спадкову мінливість, спадкова мінливість поділяється на комбінативну і мутаційну.

Мінливість забезпечує різноманітність за будовою і фізіологічними функціями організмів. Вона є результатом різних процесів. Деякі з них відбуваються у спадковому матеріалі (генотипі). Інші обмежуються фенотипом.

Неспадкова мінливість — здатність організмів реагувати на умови зовнішнього середовища, змінювати свій фенотип у межах норми реакції, заданої генотипом, вона виникає у процесі індивідуального розвитку організмів і не передається нащадкам, не викликає змін генотипу.

Залежно від умов середовища характер розвитку ознаки може зазнавати змін. Усі ознаки, які формуються в постембріональному періоді, зазнають істотного впливу середовища. Це можна спостерігати в монозиготних близнюків, які перебувають у різних умовах. Незважаючи на ідентичність їх генотипу, навіть маса тіла зазнає змін.

Середовище може впливати і на прояв домінантної ознаки. Це залежить як від спадковості, так і від впливу умов середовища. Спадковий матеріал при модифікаційній мінливості змін не зазнає. Зміни ознак і властивостей організму в межах норми реакції, що виникають внаслідок різних умов існування, називаються модифікаціями.

Модифікації мають адаптивний (пристосувальний) характер і є важливими для виживання організмів, виконуючи певну роль у збереженні виду. Крім корисних (пристосувальних), зміни бувають індиферентні.

Модифікаційна мінливість — явище масове. Вона стосується не одного, а сукупності об’єктів, і тому її ще називають груповою, або визначеною.

Модифікаційна мінливість характеризується такими властивостями: 1) не передається по спадковості; 2) груповий характер змін; 3) відповідність змін щодо дії певного чинника середовища; 4) обумовлені генотипом межі змін (хоча напрям змін однаковий, ступінь їх прояву в різних організмів неоднаковий).

Спадкова мінливість — здатність до змін самого генетичного матеріалу, які можуть проходити на різних рівнях його організації. Як зазначалося, розрізняють дві її основні форми: комбінативну і мутаційну.

Комбінативною називають мінливість, яка залежить від перекомбінування алелів у генотипах нащадків порівняно з генотипами батьків, що призводить до появи нових ознак у дітей.

Комбінативна мінливість — найважливіше джерело безмежно великого спадкового розмаїття, яке спостерігається у живих організмів. В основі комбінативної мінливості лежить статеве розмноження. Генотип нащадків являє собою поєднання генів, які були властиві батькам. При статевому розмноженні комбінації генів приводять до формування нового унікального генотипу і фенотипу.

Мутаційна мінливість зумовлена як впливом на організм чинників зовнішнього середовища, так і його фізіологічним станом. Частота виникнення мутацій залежить від таких факторів:

— генотип організму;

— фаза онтогенезу;

— стать;

— стадія гаметогенезу;

— мітотичний і мейотичний цикли хромосом;

— хімічна будова окремих ділянок хромосом тощо.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: