Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Творчий доробок Григорія Сковороди




Увесь творчий доробок Григорія Сковороди включає 17 філософських творів, 7 перекладів, збірка «Сад Божественних пісень» і «Байки Харківські».

Сковорода був автором першої в українській літературі збірки байок, що ввійшла під назвою «Байки Харківські» (1769-1774 ). Збірка складається iз 30 байок. Перші 15 байок написав вiн по тому, як залишив Харкiвський колегiум, приблизно 1769 року. Решту 15 було закiнчено в селi Бабаях 1774 року. Усі байки написані прозою. Складаються вони з двох частин. Перша — це, як правило, дуже стислий виклад якоїсь події, факту; друга — тлумачення її автором, навчання, мораль або, як назвав її Сковорода, — сила (іноді вона набагато більша першої частини). Обравши жанр байки, Сковорода прагне передати в ньому якомога повніше своє філософське бачення світу.

Байка «Бджола та Шершень»

БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ

- Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.

- Ти поважний дурень, пане раднику ,- відповіла Бджола. - Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

Сила:

Шершень - се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола - се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. Багато шершнів без пуття кажуть: нащо сей, до прикладу, студент учився, а нічого не має? Нащо, мовляв, учитися, коли не матимете достатку?.. Кажуть се незважаючи на слова Сіраха: "Веселість серця - життя для людини" - і не тямлять, що природжене діло є для неї найсолодша втіха. Погляньте на життя блаженної натури і навчітеся. Спитайте вашого хорта, коли він веселіший? – Тоді ,- відповість вам, - коли полюю зайця. - Коли заєць смачніший? - Тоді, - відповість мисливець,- коли добре за ним полюю.

Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. Солодка тут праця тілесна, терпіння тіла і сама смерть його тоді, бо душа, володарка людини, втішається природженим ділом. Або так жити, або мусиш умерти. Старий Катон чим мудрий і щасливий? Не достатком, не чином тим, що йде за натурою, як видно з Ціцеронової книжечки "Про старість"...

Але ж розкусити треба, що то значить-жити за натурою. Про се сказав древній Епікур таке: "Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним".

Тема:розмова Бджоли і Шершня про працелюбність.

Ідея:праця повинна стати для кожної людини природною потребою, адже саме за таких умов праця «»потрібне робить неважким, а важке - непотрібним (ідея «сродної праці»).

 

Крім збірки байок, Г.Сковорода залишив нам окремі вірші (наприклад, «De Libertate»), які не ввійшли до поетичної збірки «Сад божественних пісень (що проріс із зерен Священного Письма)» (складається із 30 пісень), притчі, трактати, листи, переклади.

DE LIBERTATE (з лат. « Про свободу»)

Що є свобода? Добро в ній якеє?

Кажуть, неначе воно золотеє?

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,

Проти свободи воно лиш болото.

О, якби в дурні мені не пошитись,

Щоб без свободи не міг я лишитись.

Слава навіки буде з тобою,

Вольності отче, Богдане-герою!

Найбільша цінність для ліричного героя (а разом із ним і для автора) — це воля, особиста свобода; проти волі всі інші принади світу — болото (це провідний мотив поезії). Взірцем борця за волю народу Г. Сковорода називає Богдана Хмельницького, гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Вірш емоційно багатий, у ньому використані риторичні питальні та окличні речення, звертання.

ПIСНЯ 10-та

Iз цього зерна: «Блажен муж, що в премудростi помре i що в разумi своїм повчається святинi» (Сирах)

Всякому мiсту звичай, права, Всяка тримає свiй ум голова, Всякому серцю любов своя є, Всякому горлу до смаку своє. А я у полонi одних лиш дум, Одне непокоїтъ тiльки мiй ум. Панськi Петро для чинiв тре кутки, Федiр-купець обдурити прудкий. Той зводить дiм свiй на новий манiр, Iнший гендлює, вiзьми перевiр. А я у полонi одних лиш дум, Одне непокоїтъ тiльки мiй ум. Той безперервно стягає поля, Той iноземних завозить телят, Ti на ловецтво готують собак, В цих дiм, як вулик, гуде вiд гуляк. А я у полонi одних лиш дум, Одне непокоїтъ тiльки мiй ум. Той панегiрик сплiтає з брехнi, В лiкаря мертвi iдуть в пiдряднi. Туза картяр i шанує, й честить, В позов Степан, як на свято, бiжить. А я у полонi одних лиш дум, Одне непокоїтъ тiльки мiй ум. Ладить юриста на тон свiй права, З диспуту учню трiщить голова, Тих непокоїтъ Венерин амур, Всякому голову крутить свiй дур. В мене ж турботи лише однi, Щоб безрозумно не вмерти менi. Знаю, що смерть, як коса замашна, Навiтъ царя не обiйде вона, Байдуже смертi, мужик то чи цар, Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну iї сталь? Той, чия coвicть, як чистий кришталь.

(Сирах - це Книга Iсуса, сина Сираховского, яка вважається неканонiчною, але ранiше входила у Біблію).

Жанр:сатиричний вірш.

Вид лірики – громадянська.

Провідні мотиви – викриття суспільних вад; щасливий лише той, «чия совість, як чистий кришталь».

Віршований розмір – дактиль.

Тип римування – суміжне.

Твір складається із 6 строф.

Кожна шестирядкова строфа побудована на антитезі: у перших чотирьох автор вказує на суспільні вади, в двох останніх протиставляє суспільним недолікам ідеал чистої совісті і людського розуму. Останній рядок кожної строфи є рефреном («Лиш одне непокоїть мій ум…»).

Поезія відбиває історію тогочасного суспільства. Образом Петра автор розкриває психологію новонародженого лакузи, який морально вироджується. Він, замість того, щоб боротися за волю, свідомо спрямовує свою діяльність "для чинів".

Саме кріпосницький устрій зруйнував усталену мораль. На той час певна категорія людей плазувала та обтирала кутки панські, щоб мати "тепле місце". Це створило психологію селянина: виробило такі негативні риси характеру, як прислужництво, холуйство, безпринципність, самозбереження ціною життя інших.

Твір є гострою сатирою на верхівку суспільства того часу: купців, чиновників, поміщиків, які задовольняли свої примхи:

Той безперервно стягає поля,

Сей іноземних заводить телят.

Ті на ловецтво готують собак,

В сих дім, як вулик, гуде від гуляк...

Не оминув поет і юриста, який закони повертав так, як було вигідно йому; він збагачувався на хабарях.

Отже, Сковорода висміював корінні вади тогочасного суспільного життя. Це картина звичаїв другої половини XVIIIст.

Цей вірш зажив великої популярності у народі, тому відомо понад 50 варіантів пісні на слова Г.Сковороди; один із них представив І.Котляревський у п’єсі «Наталка Полтавка» (арія возного).




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных