Розвиток кооперативного руху 5 страница

Війська подолали дві тисячі кілометрів з боями, перш ніж навесні 1920 р. перейти у зайняті поляками райони.

С. Петлюра з найближчим оточенням у грудні 1919 р. виїхав до Варшави, де розпочав переговори з польським керівництвом про визнання УНР і про спільні дії у боротьбі з Радянською Росією.

Наприкінці літа білогвардійці окупували майже всю Україну. Денікінці захищали інтереси перш за все великоруських поміщиків і підприємців, які добивалися реставрації імперських порядків у дещо реформованому вигляді. Вони не мали на меті збереження української національної держави. Вже перші кроки білогвардійців в Україні засвідчили їхнє прагнення знищити всі сліди існування у недавньому минулому не лише УСРР, а й УНР.

Денікінський режим

Опозиція білогвардійському режиму:

ü Більшовики - створили Зафронтове бюро для керівництва підпільних організацій.

ü Селяни - у них масово забирать продовольство.

Великі виступи. Наприклад - Баштанська республіка на Миколаївщині.

У вересні 1919 р. у великому селі Баштанка на Миколаївщині повстанці, оголосили Баштанську республіку, вигнавши, а подекуди й знищивши денікінських урядовців. Іншим центром селянського повстанського руху був посад Висунськ на Миколаївщині. Місцеві партизани, близько 500 чоловік, вели успішні бої з карателями, а наприкінці вересня навіть підійшли до Херсона й обстріляли місто з гармат.

ü Есери, соціал-демократи – що створювали власні загони.

ü Махновці.

За тиждень махновці проходили 350 верст, подібної мобільності в роки громадянської війни не досягала жодна з армій. Контролюють Катеринославщину - «Катеринославщину вважати базою Повстанської армії, яка зможе обрости новими тисячами бійців, що дасть можливість розвинути анархістську Революцію на всю Україну». Захопили Кривий Ріг, Нікополь.

Армія отримала назву - Революційно-повстанська армія України (30 тис.)

Махновці передають власність селянам і робітникам. Створюють Вільні Ради. Ідеал суспільного устрою махновців - анархо-комунізм.
Своєю впертою боротьбою в білогвардійському тилу повстанська армія

Н. Махна сприяла швидкій перемозі більшовиків над денікінською армією.

Контрнаступ радянських військ

11 жовтня 1919 р. радянські війська розпочали контрнаступ.

16 грудня денікінці залишили Київ. Білогвардійський фронт почав розвалюватися. На початку січня 1920 р. Червона армія повністю зайняла Донбас. У січні - лютому розгорнулися бої за Правобережжя. У перші дні лютого червоні увійшли в Миколаїв і Херсон, а потім за допомогою робітників, які підняли збройне повстання, в Одесу. Україна була очищена від денікінців. Наприкінці березня 1920 р. склав зброю останній їхній оплот -Новоросійськ.

Лише Крим, невдалий штурм якого вели ослаблені більшовицькі війська, все ще залишався під контролем білогвардійців.

Таким чином, боротьба між Добровольчою армією, Червоною армією і об'єднаними українськими арміями, що тривала протягом другої половини 1919 р., завершилася перемогою більшовиків.

ВІДНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ В 1920 р.

Утретє повернувшись в Україну, більшовики зробили все для того, щоб ніколи не втратити контроль над нею.

Відновлення радянської влади в Україні супроводжувалося заявами російського керівництва про визнання незалежності УСРР. Керівництво більшовицької партії намагалося представити прихід Червоної армії в Україну братньою допомогою з боку Росії.

Всеукрревком
Верховна законодавча і виконавча влада передавалася Всеукраїнському революційному комітету (Всеукрревкому), створеному 11 грудня 1919 р. на спільному засіданні ВУЦВК і РНК УСРР, яке відбулося в Москві. Головою Всеукраїнського революційного комітету став більшовик Г. Петровський.

Основними завданнями ревкомів було:

· встановлення повного контролю над усім громадським, політичним та господарським життям на території України;

· придушення антибільшовицьких, особливо національних сил;

· ліквідація органів влади, що існували за попередніх режимів;

· впровадження «воєнного комунізму» в республіці;

· забезпечення політичних умов, за яких можна було б перейти до організації постійних виборних органів влади.

Свою резиденцію Всеукрревком облаштував у Харкові.

У січні 1920 р. Всеукрревком підтвердив попередні угоди про об’єднання військових сил УСРР і РСФРР. У лютому 1920 р. після остаточного утвердження радянської влади в Україні Всеукрревком склав свої повноваження і передав владу Раднаркому

(Х. Раковський) й ВУЦВК (Г. Петровський.)

Після утвердження радянської влади в Україні відновилися комуністичні перетворення. Передусім було здійснено націоналізацію «командних висот» економіки – промисловості, залізниць, банків. У виробництві, організованому по-комуністичному, не

можна було обійтися без трудової повинності. 12 жовтня 1920 р. Раднарком УСРР при йняв постанову «Про табори примусових робіт». Організацію мережі таборів було по кладено на чекістів. Створювалося Центральне управління таборів (ГУЛАГ –

рос. – Главное управление лагерей). У жовтні 1920 р. в УСРР уже функціонувало сім концтаборів.

У лютому 1920 р. Х. Раковський і нарком продовольства М. Владимиров підписали закон про хлібну розкладку в розмірі 160 млн пудів зерна. Було затверджено й розкладку на велику рогату худобу, овець, свиней, яйця, картоплю тощо. Щоб по легшити вилучення продовольства, створювали комітети незаможних селян (комнезами).

Загалом у 1920 р. держава заготовила в Україні 71,5 млн пудів хліба. Навіть за опомогою військової сили і комнезамів план спромоглися виконати менше ніж на половину.

У липні 1920 р. з’явився декрет Раднаркому РСФРР «Про розрахункові операції», дія якого негайно поширилася територією України. Декретом заборонялося установам, підприємствам і організаціям купувати матеріали або продукти на вільному

ринку. Розрахунки між установами та підприємствами могли здійснюватися тільки за без готівковою формою. У грудні було підготовлено проект заміни грошей «тродами» (трудовими одиницями). Напередодні скасування грошей (яке так і не відбулося),

4 грудня 1920 р., Ленін підписав «Декрет про безкоштовний від пуск продовольчих продуктів і предметів широкого споживання».

Отже, за тієї доби продовжувалася здійснюватися політика «воєнного комунізму».

Варшавська угода між УНР та Польщею

· Польща утворилась весною 1918 р.

· Диктаторські повноваження отримав Ю. Пілсудський.

· На 1919 р. Польща захопила зх. укр. землі по р. Збруч і Горинь.

· Уряд РСФРР пропонував мир і йшов на поступки, але Польща відмовилась - прагнула захопити всю Галичину і Волинь. Війна назріла.

· Петлюра вбачає у Польщі ворога Росії і починає переговори.

Бажаючи далі боротися за незалежність УНР, голова Директорії погодився на умови, викладені в трьох таємних конвенціях. Вони були підписані у квітні 1920 р. і відомі під загальною назвою Варшавської угоди.

Варшавська угода
21-24 квітня 1920 р.

Зміст:

- Польща визнає право УНР на незалежність, а Петлюру і Директорію-найвищою владою в Україні.

- Кордон по р. Збруч і р. Горинь.

- Спільна валюта.

- Спільні військові дії проти більшовиків.

- Збройні сили УНР підпорядковуються польському командуванню.

- Українське населення утримує польську армію.

Наслідки. “Ціна питання”

• Залежність від Польщі.

• Ця угода суперечила “Акту злуки”.

• “Законне” скасування ЗУНР.

• В межах Польщі залишились Холмщина, Підляшшя, Зх. Волинь, Сх. Галичина, частина Полісся.

• Засудження М. Грушевським, В. Винниченком.

Гнітюче враження справив Варшавський договір на галицьку громадськість, для якої він перекреслював надії на національне визволення.

Польсько-радянська війна на території України

20 квітня 1920 р. – початок польського наступу.

6 травня польська армія і частини УНР ввійшли до Києва.

Фронт зупинився на лінії Вишгород - Бровари – Бориспіль.

До Чорного моря прорватись поляки не змогли.

Польський окупаційний режим:

• Створення польського адміністративного апарату.

• Відновлення поміщицької влади на землю.

• Репресії щодо українського населення.

На українській території здійснювалися грабежі та погроми. Це викликало

обурення серед населення й антипольські збройні виступи. Ю. Пілсудський

направляв проти повстанців регулярні війська.

Наслідки:

Вороже ставлення населення до союзу УНР з Польшою.

Розгортання партизанського і підпільного руху.

Підтримка населенням контрнаступу Червоної армії.

14 травня 1920 р. – початок контрнаступу більшовиків.

Успішні дії Південно - Західного фронту, зокрема - Першої кінної армії

С. Будьонного.

12 червня – захоплення Червоною армією Києва.

Західний фронт витісняє польське військо з Білорусії.

11 липня – “ нота Керзона”- пропозиція перемир’я і встановлення кордону по т. зв. “лінії Керзона”.

Прагнучи запобігти такому перебігу подій, міністр закордонних справ Англії лорд Керзон за дорученням Верховної ради Антанти ще 11 липня 1920 р. звернувся з нотою до радянського уряду, в якій пропонував Росії перемир'я з Польщею. Польські війська мали відійти за так звану «лінію Керзона», визнану в грудні 1919 р. Антантою східним кордоном Польщі.

Ця лінія проходила (з півночі на південь) через міста Гродно-Ялівка-Немирів-Берестя-Дорогуськ-Устилуг, на схід від Грубешова і Криліва і далі на захід від Рави-Руської і на схід від Перемишля до Карпат

РНК на пропозицію не погодилась.У Східній Галичині у серпні проголошено Галицьку соціалістичну радянську республіку на чолі з Галревкомом, головою якого став більшовик В. Затонський. Водночас, у Сколівському повіті комуністи підняли проти поляків повстання і створили Бойківську радянську республіку.

• Червона армія не зупинилася на етнічному кордоні Польщі, маючи головним завданням оволодіння варшавським регіоном. Радянські керівники все ще перебували в полоні ілюзій, пов'язаних з надіями на «світову революцію», яку мали нести радянські війська в Західну Європу

Поляки згуртовуються, отримують фінансову допомогу із Заходу і в серпні розпочинають контрнаступ. Перемога поляків над Червоною армією була названа

«чудом над Віслою».

• 12 жовтня 1920 р. Польша і РСФРР уклали перемир’я.

Це розрив з УНР. Українські війська продовжували вести боротьбу самостійно. Їхня чисельність зросла до 35 тис. Але, використавши перепочинок, радянське командування перегрупувало свої сили і розгорнуло у листопаді контрнаступ проти українських військ, змушених після тяжких боїв відступити за Збруч. На польській території рештки української армії були інтерновані.

Армія УНР перестала існувати як організована військова сила.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: