Стадії розвитку колективу

Дитячий колектив за вченням А.С. Макаренка у своєму розвитку проходить декілька стадій.

І стадія – тільки формується колектив підбирається актив з тих учнів, які добре вчаться, дотримуються вимог і правил для учнів, вимогливі до себе і до інших, уміють організувати. Тут вимоги ставить сам учитель, тому цю стадію бажано не затягувати, щоб учні не звикли до залежності від вчителя а прагнули до самоврядування.

ІІ стадія – вимоги педагога підтримує актив, актив ставить вимоги до товаришів і самих себе. Починається з появою органів самоврядування, проходить взаємне вивчення учнів один одного, пошуки товаришів, друзів. Приділяється увага засвоєнню активом своїх прав і обов’язків, методів роботи. Розширюється актив, може утворитись неофіційна група, що протиставляється активу, але наявність органів самоврядування допомагає справлятися з нею

ІІІ стадія – вимоги висуває колектив. Це відбувається, коли учні згуртовані у єдиній діяльності. Педагог працює з А., допомагає йому завоювати авторитет серед учнів, контролює його діяльність, і залучення якомога більше до активу.

ІV стадія – кожен учень сприймає колективну, загальнолюдські вимоги як виклик для себе. Розширює права та обов’язки активу, ускладнюються види діяльності колективу.

Педагоги повинні на всіх стадіях працювати над згуртуванням колективу.

Шляхи згуртування (формування) колективу:

- Формування традицій (дотримання правил поведінки – у нашому класі не запізнюються, у нашому класі допомагають).

- Принцип паралельної дії – вимога до вихованця ставиться не прямо, а через колектив, коли відповідальність за кожного члена покладається на колектив і його самоврядування. Цю методику можна використовувати вже на другій стадії розвитку колективу.

- Організація колективної діяльності – спільна діяльність згуртовує, діти переживають.

- Громадська думка – (ІІІ ст.) – збори, де вирішують справи, проблеми.

- Учнівське самоврядування.

- Продумана організація дозвілля ( колективні відвідування кіно, театру, організація екскурсій, турпоходів, підготовка та проведення шкільних свят і вечорів відпочинку).

- Організація змагань.

- Згуртованість діяльності педагогів, єдність їх вимог.

21. Розкрийте завдання, шляхи та форми розумового виховання в сучасних умовах. Опишіть структуру наукового світогляду.

Розумове виховання — цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил і мислення учнів, прищеплення їм культу­ри розумової праці.

Завдання розумового виховання:

Інтелектуальний розвиток:

- освоєння мислительних операцій (аналіз, синтез, порівняння, класифікація);

- розвиток розумових сил і здібностей учнів;

- пізнавальних інтересів;

- творчої активності

- культури мислення.

Формування загальнонаукових умінь:

- уміння читати;

- уміння слухати;

- усно формулювати і викладати свої думки;

- уміння писати;

- уміння культури розумової праці.

Формування світогляду:

- погляди;

- переконання;

- морально-вольові почуття;

- теоретичне мислення.

Шляхи та форми розумового виховання:

· Навчальна діяльність (основна форма урок – розумове виховання здійснюється на всіх уроках).

· Позакласна виховна робота (основні форми - виховні години, конкурси, брейн-ринги, інтелектуальні ігри («Що? Де? Коли?»)…).

· Позашкільна виховна робота (відвідування гуртків, спортивних шкіл, тощо).

· Засоби масової комунікації (перегляд телепередач («Найрозумніший», «У світі цікавого»…), читання газет, журналів, слухання радіопередач).

· Виховання в сім'ї - (домашня бібліотека, тощо).

Науковий світогляд – цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань, почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності і до самої себе.

Структура наукового світогляду:

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: