Схарактеризуйте структуру профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах України

Профільне навчання у 10-12 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний (Навчальні профілі: філологічний, історико-правовий, економічний, юридичний), художньо-естетичний(навчальні профілі: музичний, образотворчий, хореографічний, театральний, мистецтвознавчий), природничо-математичний (навчальні профілі: фізико-математичний, хіміко-біологічний, географічний, медичний, екологічний) спортивний(навчальні профілі: атлетика, гімнастика, плавання) технологічний(навчальні профілі: інформатика, виробничі технології, проектування і конструювання, менеджмент, побутове обслуговування, агротехнології).Профіль навчання визначається з урахуванням інтересів школярів та їх батьків, перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону.

Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом. Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге, - підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов'язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти.Профільні загальноосвітні предмети - це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

Профільних предметів має бути не більше 2х - 3х з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, фізика, інформатика і математика, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка тощо).

Курси за вибором - це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти. Вибір курсів за вибором здійснюється учнями добровільно. Кожен учень протягом 3-х років навчання у старшій школі обирає для вивчення не менше 4-х - 5-ти курсів за вибором. Курси за вибором у старшій школі забезпечують поглиблене та розширене вивчення профільних предметів. Водночас, вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання, який обрав учень.

31.Охарактеризуйте структуру державного стандарту загальної середньої освіти в Україні як комплексного нормативного документа.

Державний стандарт базової і повної середньої освіти визначає вимоги до освіченості учнів і випускників основної та старшої школи, гарантії держави у її

досягненні. Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну характеристику інваріантної і варіативної складових змісту базової та повної середньої освіти, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Виконання вимог Державного стандарту є обов'язковим для всіх навчальних закладів, що надають

загальну середню освіту.

Базовий навчальний план основної і старшої школи охоплює дві складові: інваріантну та варіативну. Інваріантна складова передбачає дотримання всіма навчальними закладами, що надають загальну середню освіту, єдиних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів. Варіативна складова спрямована на забезпечення індивідуальної орієнтованості змісту освіти.

Змістове наповнення освітніх галузей інваріантної складової визначається Державним стандартом. Змістове наповнення варіативної складової формується

навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, типу закладу, індивідуальних освітніх потреб учня. В основній школі навчальні години варіативної складової використовуються головним чином для загальноосвітньої підготовки учнів, індивідуальних занять та консультацій, факультативного навчання.

На основі Базового навчального плану МОН розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів. У типових навчальних планах визначається перелік навчальних предметів і курсів, відповідно до змісту освітніх галузей, кількість годин, відведених на їх вивчення у кожному класі. Типові навчальні плани можуть відображати різні варіанти структурування, інтеграції та розподілу навчального змісту за роками навчання в межах годин, визначених Базовим навчальним планом. На основі типових навчальних планів навчальні заклади складають робочі

навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова освіти з урахуванням особливостей організації навчально-виховного процесу.

Обов'язком загальноосвiтнього навчального закладу щодо додержання Державного стандарту загальної середньої освiти є:

- виконання iнварiантної складової змiсту загальної середньої освiти;

- визначення предметної спрямованостi варiативної складової змiсту загальної середньої освiти, її змiстовного наповнення i форм реалiзацiї на кожному ступенi загальної середньої освiти за погодженням з вiдповiдними органами управлiння освiтою;

- вибiр i використання освiтнiх програм, навчальних курсiв, посiбникiв до варiативної складової змiсту загальної середньої освiти у порядку, встановленому Мiнiстерством освiти України.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: